Справа № 521/22365/23
Провадження №2/521/1037/24
04 листопада 2024 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила залучити ОСОБА_4 стороною по справі. Виділити ОСОБА_4 у приватну власність та відокремити її частку в натурі у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : 2-6 кімната житлова 12,6 кв.м., половина від 2-1 кімнати житлова 11,5 кв.м., тобто 5,75 кв.м., 2-2 кімната житлова 16,8 кв. м. (загальна площа 35,15 квадратних метра) та землю, що прилягає саме до цих кімнат, а саме город та двір, що розмелено парканом.
Виділити у приватну власність ОСОБА_2 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : 2-8 кухня 11,8 кв.м., 2-7 коридор 5,1 кв.м., 2-5 веранда, що переобладнано під житлову кімнату 14,1 кв.м, 2-3 санвузол 4,1 кв.м., 2-4 коридор 5,9 кв.м., половина від кімнати 2-1 житлова 11,5 кв.м., тобто 5,75 кв.м., 2- І спуск в підвал 2,4 кв. м. та прилеглий двір, що розмелено парканом.
Виділити у приватну власність ОСОБА_3 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : житлова 15,2 кв. м., 1-2 житлова 10,2 кв.м., 1-3 веранда 9,8 кв. м., 1-4 коридор 3,8 кв.м., 1-5 веранда 14,4 кв.м., 1-6 кухня 9,1 кв.м. та прилеглий двір, що розмелено парканом.
Зобов'язати відповідні органи внести відповідні записи у реєстр прав власності на нерухоме майно з видачею на запит відповідних документів, що підтверджують право власності на відокремлені одиниці нерухомого майна. В разі неможливості виділити долі відповідачів, виділити окремо долю ОСОБА_4 .
Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 володіють нерухомим майном: житловим будинком та прилеглою земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до правовстановчих документів позивачці належать частини житлового будинку та прилеглої до неї земельної ділянки, ОСОБА_2 належать частини житлового будинку та прилеглої до неї земельної ділянки, ОСОБА_3 належать частини житлового будинку та прилеглої до неї земельної ділянки.
Внаслідок здійснення ремонтних робіт у будинку та будівництво надвірних споруд розмір ідеальних та реальних часток не співпадають.
Згідно технічного паспорту від 14.07.1983 року будинок був площею 77,3 кв.м., складався з двох квартир площею 39,0 кв. м. та 38,3 кв.м.
Власниця ОСОБА_5 змінилась, права власності набули ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що мали рівні долі будинку.
05.11.1986 року ОСОБА_7 отримав дозвіл на збереження збудованої веранди розміром 2,7х4,9 м., тобто 13,23 кв.м.
19.08.1988 рок рішенням Іллічівської районної ради №788 було задоволено прохання ОСОБА_7 зберегти житлову кімнату 12,6 кв.м., веранду 14,1 кв.м., коридор 5,1 кв.м., сарай, навіс, спуск в підвал 2,4 кв. м. Акт комісії про прийняття затверджено.
ОСОБА_6 в свою чергу також зберегла додаткові збудовані приміщення, про документацію на них позивачці не відомо.
Станом на 22.06.2011 року загальна площа будинку складала 146,8 кв.м. ОСОБА_8 фактично володів та користувався квартирою, яка вже мала площу 84,3 кв.м. Доля ОСОБА_7 фактично складала 57,4 % будинку.
25 червня 2011 року ОСОБА_7 подарував свою частину родичці ОСОБА_9 , а після смерті ОСОБА_7 в свою чергу ОСОБА_9 06 липня 2023 року подарувала цю частку в рівних частках внуку ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .
Позивачка отримала частину від 84,3 кв.м., тобто 42,15 кв.м. будинку, тобто 42,15 кв. м. та прилеглу до цих будівель землю.
Частиною 62,5 кв.м. користується донька власниці ОСОБА_6 , що все життя з нею проживала, та на момент смерті проживала з нею - ОСОБА_3 , яка є її єдиним спадкоємцем.
Вони втрьох домовилися про фактичне користування будинком згідно угоди.
Загальна площа будинку 146,8 кв.м. фактично належить в таких долях:
- ОСОБА_3 - 62,5 кв.м. 42,57% або 42,57/100.
- ОСОБА_2 - 49,15 кв.м. 33,48% або 33,48/100.
- ОСОБА_1 - 35,15 кв.м. 23,95 % або 23,95/100.
В долі позивачки немає входу (дверей), комунікацій (доступу до води, водовідводу, газу, електроенергії), бо все це розташовано на території, що за угодою належить ОСОБА_2 . Все це необхідно позивачці обладнати самостійно, тому вона хоче виділити свою частину в окрему одиницю.
Позивачка зазначає, що змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та захисту порушених прав на нерухоме майно - частку будинку, майнові права на який оформлені згідно діючого законодавства.
ОСОБА_1 вказала, що у зв'язку з тим, що 12.10.2023 року належне їй майно, що є предметом цього позову, а саме частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було подаровано ОСОБА_4 , тому просить визнати останню правонаступником та стороною по справі.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно. Надала заяву про слухання справи у її відсутності.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщений належним чином та своєчасно. Надав заяву про визнання позову. Просив справу слухати у його відсутності.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином та своєчасно. Надала заяву про визнання позову. Просила справу слухати у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що власниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З позовною заявою та заявою про заміну позивача звернулася ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Позивачка ОСОБА_1 не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, а тому вона є неналежним позивачем у цій справі. Це є самостійною підставою для відмови в позові. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9).
У пункті 114 постанови Великої Палати верховного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачкою в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити».
Отже, суд приходить до висновку, що позивачка не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, тому в задоволені позову слід відмовити.
Зазначене узгоджується з Постановою Верховного Суду від 22.10 2022 року (справа № 607/14378/21).
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги - після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.В. Плавич