Справа № 521/12412/24
Провадження №2/521/5687/24
06 грудня 2024 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з вищевказаним позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 12661,87 грн., завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 02.08.2021 року та стягнення судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином та своєчасно, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву та заяву про поважність причин неявки в судове засідання суду не представив.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Судом встановлено, що 02.08.2021 року у м. Одесі відбулась дорожньо - транспортна пригода. Водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 217230», д/н НОМЕР_1 , допустили зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado 150», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та який належить ПАТ АБ «Південний», внаслідок чого автомобіль останнього одержав механічні пошкодження.
30.09.2021 року постановою Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу на користь держави.
На момент ДТП автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado 150», д/н НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ СК «Теком» згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №333-20 Д/Т/АТ від 08.10.2020 року.
Керуючись даним Договором страхування, відповідно до страхового акту №4894 від 11.08.2021 року, Висновку експерта №7131 від 05.08.2021 року, рахунку - фактури №АС -0009150 від 05.08.2021 року, компанією було сплачено за заявою Страхувальника на рахунок СТО суму страхового відшкодування у розмірі 34558,72 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Фактичними витратами понесеними ПрАТ СК «Теком» по Договору страхування є сума у розмірі 34558,72 грн.
Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 Цивільного кодексу України передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частині залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.1 4.2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як передбачено ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду спрази або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 як водія транспортного засобу «ВАЗ 217230», д/н НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» згідно Полісу №АТ/0434370. Франшиза - 2600,00 грн.
При цьому, стаття 29 Закону зазначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховою компанією, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобілю «ВАЗ 217230», д/н НОМЕР_1 - в даному випадку ПрАТ «УПСК» - відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Так, Верховний суд у постанові від 12.03.2018 року по справі №910/5001/17 дійшов до висновку, що для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності відшкодовує не повну вартість складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічну правову позицію зазначив Верховний суд у постанові від 06.02.2018 року по справі №910/3867/16 та у постанові від 01.02.2018 року по справі № 910/22886/16.
Отже, суд роз'яснює, що порядок виплати страхового відшкодування Страховиком завдавача шкоди - даному випадку - ПРАТ «УПСК» передбачений Законом, зокрема з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону), з урахуванням франшизи передбаченої Полісом (відповідно до ст. 12 Закону) та в межах страхових сум, встановлених Полісом (згідно ст. 9 Закону).
У зв'язку з чим, що ПРАТ «УПСК» сплатила ПрАТ СК «Теком» суму матеріального збитку з урахуванням зносу та франшизи у розмірі 21896,85 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Отже, судом встановлено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати ПрАТ СК «Теком» різницю між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, яке сплачено ПРАТ «УПСК» - 12661,87 грн. (34558,72 грн. - 21896,85 грн.) = 12661,87 грн.
Так, як згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої винною особою шкоди - в даному випадку - відповідачем потерпілому сплачується різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. При цьому, за змістом статті 1194 ЦК України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності.
Також, згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», які кореспондуються з роз'ясненнями, викладеними в п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної О небезпеки», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду - в даному випадку - відповідач - не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
У зв'язку з чим, 18.01.2022 року ПрАТ СК «Теком» звернулося до відповідача з претензією №020/22 щодо відшкодування позивачу суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації. Претензію було повернено за закінчення терміну зберігання.
ПрАТ СК «Теком» від відповідача не отримало виплати страхового відшкодування.
04.04.2023 року між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «Юридична компанія «Скайлекс», укладено Договір відступлення прав вимоги №101, відповідно до умов якого, ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по страховому акту №4894 від 11.08.2021 року, тобто має право зворотної вимоги в межах фактичних затрат до ОСОБА_1 .
Згідно п. 4.2. Договору всі права кредитора у відношенні до «Боржників», що належали до цього «Первісному кредитору», а саме «право вимоги страхового відшкодування» виникає у «Нового кредитора» з моменту підписання Акту прийому-передачі, який представниками сторін підписано 06.04.2023 року.
У зв'язку з чим, 30.05.2024 року ТОВ «ЮК «Скайлекс» на адресу відповідача було направлено претензію вих. №034/24. Претензію було повернено ТОВ «ЮК «Скайлекс» за закінченням терміну зберігання.
Судом встановлено, що станом на теперішній час, ні відповіді, ні виплати страхового відшкодування ТОВ «ЮК «Скайлекс» від відповідача не отримало, а тому у суду є підстави для задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
На підставі викладеного та керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» матеріальну шкоду у розмірі 12661,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:
Позивач: ТОВ «ЮК «Скайлекс» (код ЄДРПОУ 44006572, 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 14, офіс 17).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.В. Плавич