Справа № 604/295/25
Провадження № 2/604/216/25
17 квітня 2025 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
19 березня 2025 року позивач ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 29.03.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір N 9453.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отримання кредиту. Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Процент» перебувають в загальному доступі, будучи опубліковані на сайті https://procent.com.ua.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень строком на 365 днів, шляхом переказу на його платіжну картку N НОМЕР_1 емітовану АТ «Райффайзен Банк».
Зазначає, що сума кредиту по укладеному кредитному договору перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.
Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку після укладення кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 030246 направлявся відповідачу 29.03.2024 року о 11:54:44 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 29.03.2024 0 11:55:06 год, шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 030246 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
В наслідок невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному кредитному договору, виникла заборгованість по нарахованих та не сплачених процентам, яка станом на 04.03.2025 становить 42500,00 грн за період з 29.03.2024 по 04.03.2025, що нараховані відповідно до п.1.2 Договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, представник позивача звернувся до суду за захистом прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент».
Сторони в судове засідання не прибули.
Представник позивача у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав повністю, про що надав відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 29 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір N 9453.
Згідно з договором N 9453, товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 5000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,50 %) користування кредитом.
Строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку N 1 до цього договору (п. 1.3 Договору).
Згідно п. 1.5 Договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Згідно п. 1.9. Договору, продовження строку надання кредиту вказаного в п. 1.3 Договору не передбачено.
Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб N НОМЕР_1 що належить позичальникові. Розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в Додатку N 1 до цього договору. Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку N 1. Вказаний договір укладено в інформаційно телекомунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІТС товариства, позичальник в особистому кабінеті в ІТС реєструє електронний платіжний засіб, на який буде перераховано суму кредиту. Цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованої електронної печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства. Договір створений та збережений в ІТС товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму. Даний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 030246 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки за кредитним договором N 9453 від 29.03.2024 згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит N 16 від 11.06.2021, загальна вартість кредиту становить 50625,00 грн.
Згідно з довідкою від 14.03.2025 ТОВ «ФК «Процент» перерахувало кошти в розмірі 5000,00 грн, за кредитним договором N 9453 від 29.03.2024, на картку N НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором N 9453 від 29.03.2024, що укладений між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 встановлено, що станом на 04.03.2025 сума заборгованості становить 47500 грн, яка складається з: 5000,00 грн заборгованість за кредитом; 42500,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам.
Разом з тим, позивач просить стягнути виключно суму прострочених процентів за період користування кредитом з 29.03.2024 по 04.03.2025 в розмірі 42500 грн та не пред'являє вимоги дострокового повернення суми кредиту.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Витягу із Державного реєстру фінансових установ ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» є юридичною особою, зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.
Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року N 127/33824/19.
На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір в електронній формі, підписаний одноразовим ідентифікатором.
Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.
Разом з тим, ОСОБА_1 неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором, тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.03.2025 становить 47500 грн, яка складається з: 5000,00 грн заборгованість за кредитом; 42500,00 грн прострочена заборгованість по несплаченим процентам.
Разом з тим, позивач просить стягнути виключно суму прострочених процентів за період користування кредитом з 29.03.2024 по 04.03.2025 в розмірі 42500 грн та не пред'являє вимоги дострокового повернення суми кредиту.
Виходячи з аналізу наведених норм Закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що 03 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Порцент» та ФОП Руденко К.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2412 від 23.10.2018) укладено договір №03/06/2024 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого, вартість послуг склала 10000 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавав, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за Кредитним договором №9453 від 29.03.2024 по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 42500,00 грн за період з 29.03.2024 по 04.03.2025, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн, а всього 54922 (п'ятдесят чотирі тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року.
Суддя В.М. Сіянко