22.04.25
33/812/158/25
Єдиний унікальний номер судової справи 476/350/24
Номер провадження 33/812/158/25 Головуючий у місцевому суді: Чернякова Н.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.
22 квітня 2025 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Могили С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Могили Сергія Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №482094, який надійшов на розгляд до Єланецького районного суду Миколаївської області та був складений 23 квітня 2024 року, зазначено, що 23 квітня 2024 року о 01 год. 39 хв. на автодорозі О151002 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на предмет вживання алкоголю на місці зупинки за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810 або медичного огляду в приміщенні КНП «Єланецька лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився. Вказаним останній порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із судовим рішенням, 22 березня 2025 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Могила С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 березня 2025 року та постановити у справі нове судове рішення, яким закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Також, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Могила С.М. подав до суду заяву, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в судовому засіданні 11 березня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник участі не приймали. Оскаржувану постанову доставлено захиснику Могилі С.М. до електронного кабінету в «Електронний суд» 13 березня 2025 року та з вказаного часу з'явилася можливість ознайомитись з текстом постанови судді.
В судовому засіданні апеляційного суду від 22 квітня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Могила С.М. доводи, викладені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтримали та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 в межах розгляду питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року).
Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у ч.2 ст.294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За положеннями ст.289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Так, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
За матеріалами даного провадження встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції призначався судом неодноразово, а саме: на 30 травня 2024 року, 01 липня 2024 року, 03 вересня 2024 року, 15 жовтня 2024 року, 27 листопада 2024 року, 17 грудня 2024 року, 20 січня 2025 року, 04 лютого 2025 року, 19 лютого 2025 року та 11 березня 2025 року.
Так, в судовому засіданні від 19 лютого 2025 року, в якому були присутні ОСОБА_1 та його захисник Могила С.М., були надані пояснення по справі ОСОБА_1 і в подальшому оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 11 березня 2025 року на 14:00 год.
Отже, за вказаних обставин, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник були обізнані про розгляд справи, призначений на 11 березня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 11 березня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Могила С.М. не з'явились. Захисник Могила С.М. надіслав до районного суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Постановою судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. Зі змісту постанови слідує, що її винесено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Могили С.М.
Разом з тим, ОСОБА_1 та його захисник Могила С.М. мали право оскаржити вищевказану постанову протягом 10 днів з дня винесення постанови, тобто по 20 березня 2025 року включно.
Копію вищевказаної постанови доставлено в електронний кабінет захисника Могили С.М. 13 березня 2025 року (а.с.108).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав копію постанови 17 березня 2025 року (а.с.109).
Апеляційну скаргу подано захисником лише 22 березня 2025 року.
Як вище зазначалось, з рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Так, в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Процедура визначення строку для подання апеляційної скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення (постанови), то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених, у даному випадку, положеннями КУпАП.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене ч.2 ст.294 КУпАП, надає особі, яка бажає оскаржити судове рішення, достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Могила С.М. не були позбавлені можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно ОСОБА_1 , а також результатами такого розгляду. Також, були обізнані про винесення оскаржуваної постанови 11 березня 2025 року отримавши її копію 13 березня 2025 року, та з цього часу мали можливість звернутися з апеляційною скаргою до суду в строки, передбачені КУпАП, тобто до 20 березня 2025 року включно (протилежного апеляційним судом не встановлено).
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Могила С.М. у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначає.
Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, була обізнана про ухвалене судове рішення, а також зважаючи, на принцип диспозитивності, який передбачає, що кожна особа користується своїми правами на свій власний розсуд і використовує той обсяг прав, передбачений КУпАП, який вважає за потрібне, та враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення її до суду в межах встановленого КУпАП строку. При цьому, обставини, на які посилається особа, яка подає апеляційну скаргу, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації нею своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
До того ж, апеляційний суд звертає увагу на те, що сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи щодо дати отримання копії постанови судді як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є помилковим тлумаченням діючого законодавства, оскільки положення КУпАП пов'язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її вручення особі.
За такого, оскільки апеляційна скарга та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді не містять обґрунтування, як саме зазначені апелянтом обставини унеможливили вчасне оскарження судового рішення, то суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не вирішує інші клопотання у справі та не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, у випадку відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.
Отже, відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
В задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Могили Сергія Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 11 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Могилі Сергію Миколайовичу.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Серебрякова