Справа №:755/19858/24
Провадження №: 2-а/755/22/25
"21" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від
14 жовтня 2024 року, № 729 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, а провадження по справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову від
14 жовтня 2024 року № 729 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
14 жовтня 2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії у медичному закладі. Попередньо повістку про виклик не отримував, документів про стан здоров'я не мав. Від проходження медичного огляду не відмовлявся, наполягав на його проходженні після здійснення необхідної підготовки, шляхом отримання направлення збору та надання комісії документів про стан здоров'я.
У зв'язку із вказаним працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол у справі про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2024 року. При цьому, жоден нормативно-правовий акт не містить положень про обов'язок військовозобов'язаного з'являтися для проходження військово-лікарської комісії одразу після формування направлення. ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язані були надати позивачу відповідне направлення і відпустити, а не змушувати проходити військово-лікарську комісію у примусову порядку і, тим більше, встановлювати його бажання (чи відсутність такого) на проходження огляду. Оскільки працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 лише направляють на проходження медичного огляду, то факт відмови від його проходження може зафіксувати лише відповідна медична комісія.
Вважає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2024 року та постанова від 14 жовтня 2024 року № 729 є незаконними та необґрунтованими.
Відповідач зобов'язаний був видати позивачу за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, при цьому, позивачу під його особистий підпис мало бути роз'яснено місце і строк проходження медичного огляду та наслідки відмови від такого огляду. Відповідач таких дій не вчинив. Також відповідачем не надано доказів відмови позивача від проходження медичного огляду. Протокол у справі про адміністративне правопорушення позивач вимушений був підписати під тиском працівників ІНФОРМАЦІЯ_1, без можливості надання пояснень та зауважень.
З огляду на викладене позов просив задовольнити.
В порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
09 грудня 2024 року (вхід. від 10 грудня 2024 року № 67900) до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.
16 грудня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_1 про неможливість переведення матеріалів адміністративної справи в електронну форму.
24 грудня 2024 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто ознайомився з матеріалами адміністративної справи у приміщення суду, про що свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи.
27 грудня 2024 року (вхід. № 71245, передано судді Хромовій О.О. 20 січня 2025 року) до суду надійшов відзив від ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії (медичного огляду для встановлення ступеню придатності до проходження військової служби за станом здоров'я під час мобілізації та в особливий період). Під час перебування ОСОБА_3 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювалося оформлення та видача направлення позивачу на ВЛК і карти обстеження та медичного огляду. Водночас, позивачем категорично та однозначно було заявлено про відмову від проходження ВЛК. У зв'язку з чим,
02 жовтня 2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності позивача складено протокол № 729 про вчинення адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - відмова від проходження медичного огляду ВЛК, щодо порушення позивачем в особливий період статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При складанні протоколу позивачу роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та його права, передбачені статтею 268 КУпАП, про що свідчить особистий підпис позивача у протоколі. Також позивачем при складення протоколу було надано особисті пояснення, згідно яких позивач погодився із адміністративним правопорушенням. Крім того, зазначив клопотання про розгляд даного протоколу без його участі. Особистий підпис позивачем проставлено тричі, а саме щодо ознайомлення з положеннями законодавства, у графі пояснень та зауважень та щодо отримання другого примірника протоколу. Жодного тиску на позивача при складенні протоколу не здійснювалося. Заявлене позивачем не підтверджено будь-якими доказами.
14 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та винесено постанову № 729 за вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
З урахуванням положень Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки від 23 лютого 2022 року № 154, вимога відповідача про проходження ОСОБА_1 ВЛК була законною, її заявлено в особливий період. Невиконання такої вимоги є складом адміністративного правопорушення.
Також, наголошено, що статтею 65 Конституції України закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством (статті 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Отже, ОСОБА_1 здійснив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вказане порушення вчинено в особливий період, він відмовився від проходження ВЛК у присутності свідків, вину у вчиненні правопорушення визнав. Водночас, вимоги законодавства при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотримані. Тому оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
З огляду на викладене у задоволенні позову просили відмовити.
14 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 особисто ознайомився з матеріалами справи та відзивом на позовну заяву у приміщенні суду, про що свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи.
27 лютого 2025 року (вхід № 11350) до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив та заява про поновлення пропущеного процесуального строку від 23 лютого 2025 року. На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку вказав, що відзив на позов засобами поштового зв'язку не отримував, оскільки допущено помилку у адресі отримувача такого поштового відправлення, з відзивом ознайомився у приміщенні суду.
Позивач зазначив, що заявлені ним твердження відповідачем не спростовано. Позивач наголосив, що 02 жовтня 2024 року був примусово доставлений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії до невідомого йому медичного закладу. При собі позивач мав військово-обліковий документ, копію електронного військово-облікового документу та паспорт громадянина України. Незважаючи на те, що позивач уточнив свої облікові дані, мав при собі чинний військово-обліковий документ, без вручення повістки був примушений до проходження військово-лікарської комісії. Відомості про вручення позивачу повістки про виклик для направлення для проходження медичного огляду, прийняття уповноваженою особою рішення та вручення йому під підпис направлення для проходження ВЛК у матеріалах справи відсутні. Долучене до матеріалів справи направлення від 02 жовтня 2024 року позивач не отримував. Від проходження ВЛК позивач не відмовлявся, натомість, просив надати додатковий час для збору медичних документів з метою забезпечення повноти висновку. Зазначені обставини безпідставно не враховані уповноваженими особами. В діях позивача був відсутній умисел на вчинення правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Наведені відповідачем у відзиві аргументи є необґрунтованими та не переконливими.
Позов просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частин п'ятої, восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.
02 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 видано направлення ОСОБА_1 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Також в матеріалах справи наявна картка обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби за мобілізацією на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
З протоколу про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2024 року № 729 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 02 жовтня 2024 року біля 10 год. 40 хв. в місті Києві, перебуваючи в будівлі КНП «КДЦ Дніпровського району міста Києва» ІІІ Філія по вулиці Черчилля Вінстона, 31, відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5
ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що йому роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Також ОСОБА_1 у графі для пояснень і зауважень щодо змісту протоколу зазначив, що погоджується. Просить проводити розгляд даного протоколу без нього, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 .
Також протокол місти відмітку про отримання другого примірнику ОСОБА_1 , про що проставлено особистий підпис.
14 жовтня 2024 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 729 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Встановлено, що 02 жовтня 2024 року біля 10 год. 40 хв. в місті Києві ОСОБА_1 , перебуваючи в будівлі КНП «КДЦ Дніпровського району міста Києва» ІІІ Філія по вулиці Черчилля Вінстона,
31, відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом, направленням для встановлення придатності до проходження військової служби з карткою обстеження. Вину ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні визнав та просив розгляд адміністративного матеріалу проводити без його участі. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Копію вказаної постанови направлено на поштову адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом 21 жовтня 2024 року, вих. № 07/10082.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Отже, станом на 02 жовтня 2024 року на території України діяв правовий режим особливого періоду.
Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
З аналізу зазначених норм вбачається обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Позивач ОСОБА_6 не заперечує, що 02 жовтня 2024 року перебував у ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії. Обставини затримання не оскаржує.
За приписами абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено: громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
-прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року
№ 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_1 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від
16 травня 2024 року № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року № 560.
Суд враховує, що повістка про виклик позивача для проходження медичного огляду 02 жовтня 2024 року у матеріалах справи відсутня.
У матеріалах справи також відсутні відомості про реєстрацію відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.
При цьому, сторонами не заперечується факт адміністративного затримання позивача та доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 02 жовтня
2024 року.
Позивачем не долучено до матеріалів справи копії власного військово-облікового документа або паперової копії інформації із за стосунку «Резерв+». Підтвердження про своєчасне оновлення військово-облікових даних також не надано.
Однак, позивач ОСОБА_1 також не заперечує отримання відповідного направлення на проходження військово-лікарської комісії. Копія вказаного направлення міститься в матеріалах справи.
Згідно із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року
№ 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абзацом 11 пункту 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Таким чином, за встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права, відмова позивача від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є безпідставною, що свідчить про порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому посилання позивача на відсутність будь яких доказів на підтвердження його відмови від проходження медичного огляду, жодним чином не спростовує факту відмови позивача від проходження такого медичного огляду, оскільки позовна заява базується саме на тому, що позивач не пройшов відповідний медичний огляд, але готовий його пройти з наданням йому можливості подати додаткові документи, що містять інформацію про його стан здоров'я.
Суд також враховує, що позивачем не надано будь-якої інформації про стан свого здоров'я, зокрема, документів, про необхідність надання яких під час проходження медичного огляду, він посилався як на підставу для відмови від проходження такого огляду. Позивачем не підтверджено наявності у нього будь-яких захворювань, інформація про які має бути врахована військово-лікарською комісією при визначенні придатності для військової служби за мобілізацією.
Відомостей про проходження медичного огляду ОСОБА_1 на підставі виданого направлення після 02 жовтня 2024 року матеріали справи також не містять. Вказаний обов'язок позивачем проігноровано.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2024 року
№ 729 ОСОБА_1 самостійно зазначив, що з протоколом згоден та проставив свій особистий підпис.
Вказане також свідчить про згоду ОСОБА_1 з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням та, водночас, підтверджує факт відмови від проходження медичного огляду на підставі отриманого направлення.
Отже, вказане, не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач звертає увагу, що 02 жовтня 2024 року мав при собі паспорт громадянина України та військово-обліковий документ, оновив свої дані.
Як уже зазначалося раніше, ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи копії власного військово-облікового документа або паперової копії інформації із за стосунку «Резерв+». Підтвердження про своєчасне оновлення військово-облікових даних не надано.
Так, абзацом п'ятим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року
№ 65/2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2015-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Водночас, оновлення даних не виключає обов'язок громадянина у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з'явитися у зазначені у ній місце та строк, що встановлений в абзаці восьмому частини третьої статті 22 Закону України № 3543-XII, яка визначає прямий обов'язок з'явитися до ТЦК на виклик за повісткою без конкретизації, які саме облікові дані потребують уточнення.
При цьому, відповідний ІНФОРМАЦІЯ_1 має право викликати військовозобов'язаного для уточнення персональних даних, навіть якщо він раніше оновив частину даних у застосунку «Резерв+» чи безпосередньо у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_1 і метою виклику не є безпосередньо проходження медичного огляду. Відсутність запису про медичний огляд є достатньою підставою для виклику з метою уточнення цих даних.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові, а саме не проходження військовозобов'язаним медичного огляду на підставі отриманого направлення.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем підтверджено правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Оцінюючи інші доводи позову суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн відповідає вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, відповідно до статті 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, дійшов висновку про те, що постанова від 14 жовтня 2024 року № 729 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Також відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 132, 134, 143, 241-251 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду виготовлено 21 квітня 2025 року.
Суддя О.О. Хромова