Справа №:372/6615/24
Провадження №: 2/755/3929/25
"15" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на доньку
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, також аліменти на себе у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 11 листопада 2020 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1523. Позивачем також подано позов до суду про розірвання шлюбу з відповідачем. Сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю та перебуває на утриманні позивача, яка в свою чергу перебуває на утримання своїх батьків. Відповідач є військовослужбовцем, отримує дохід, на утриманні інших осіб не має, однак матеріально ні дитину, ні позивача не забезпечує. Внаслідок таких дій
ОСОБА_2 фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки та порушує право дитини на належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2025 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Хромової О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Позивач в судове засідання не з'явилась, у своїй заяві від 17 грудня 2024 року ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_2 в судовому засіданні 15 квітня 2025 року позовні вимоги фактично визнав, однак зазначив, що твердження позивача про його самоусунення від виховання та утримання дитини не є правдивими, оскільки він спілкується з донькою, приймає участь в її житті та щомісячно надсилає позивачу на утримання їхньої спільної дитини близько 25 000 грн. Відповідач обізнаний про свій обов'язок матеріально забезпечувати доньку ОСОБА_4 , а також позивача, як матір його дитини, тому не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на доньку до досягнення останньою повноліття, та на позивача до досягнення дитиною трирічного віку, в розмірі зазначеному у позові.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
11 листопада 2020 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 1523 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на « ОСОБА_6 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилась дитина - донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Старокостянтинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 134.
Відповідно до довідки від 11 листопада 2024 року (ВИХ-АП-№3628/12-24) виданої старостою Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 червня 2022 року постійно проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року, підписаною Україною 21 лютого 1990 року та ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до роз'яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частини другої статті 182 СК України.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом частин першої-третьої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідач є працездатним, інших дітей не має, інших стягнень на утримання інших непрацездатних осіб також не має, доказів протилежного суду не надано. Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено. Крім того, відповідач фактично позовні вимоги визнав та погодився зі стягнення з нього аліментів на доньку ОСОБА_4 .
Суд приходить до висновку, що присудження аліментів на ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача відповідає інтересам дитини і не порушує права кожної із сторін.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 10 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на неї, як матері, яка проживає та доглядає за дитиною, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою трьох років, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно із частиною першою статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість працевлаштування та отримання регулярного доходу, тому присуджений розмір аліментів відповідає межам принципу розумності та справедливості, є достатнім та доцільним захистом порушеного права позивача. Крім того, відповідач не заперечував щодо стягнення аліментів на дружину в розмірі
1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу).
Враховуючи викладене, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнення з відповідача аліментів на користь та утримання ОСОБА_1 в розмірі
1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 10 грудня 2024 року і до 14 травня 2025 року.
Суд звертає увагу сторін, що згідно зі статтею 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Згідно із статтею 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про охорону дитинства», статтями 88, 110, 112, 113, 180 - 185, 191, 192 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь та утримання ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 10 грудня 2024 року і до 14 травня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі
1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне рішення суду виготовлено 15 квітня 2025 року.
Суддя О.О. Хромова