ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про закриття апеляційного провадження
14 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/158/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Романенко Д.С.;
За участю представників сторін:
Від прокуратури - Ткаченко Л.В.;
Від Херсонської обласної ради - Глущенко А.П.;
Від Херсонської обласної військової адміністрації - Макаренко М.В.;
Від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг - Рильцова Є.Ю.;
Від Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 (повний текст складено 25.04.2024)
по справі № 916/158/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж»
про стягнення 812 745,50 грн,
(суддя першої інстанції Лічман Л.В., дата та місце ухвалення рішення: 16.04.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з позовом до Комунального закладу "Херсонський фаховий спортивний коледж" Херсонської обласної ради, в якому просило стягнути з Відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 812745,50 грн, з яких: 550984,23 грн основного боргу, 127367,20 грн пені, 25747,16 грн 3% річних та 108646,91 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами Договором про постачання природного газу №20-1106/21-БО-Т від 12.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості природного газу, поставленого у період з лютого місяця по квітень місяць 2022 року включно.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг» посилалось на приписи ст.ст.20,1 73-175, 193, 216, 218, 222, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,3 Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», умови Договору про постачання природного газу від 12.11.2021 № 20-1106/21-БО-Т, акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022, коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 з доказами їх надсилання Відповідачу в електронному вигляді, відповідь ТОВ ,,Оператор газотранспортної системи України» від 13.12.2023 № ТОВВИХ-23-18065 на адвокатський запит ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг», додатком до якої є відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, відомості від банку про надходження ТОВ ,,ГК ,,Нафтогаз Трейдинг» коштів від Коледжу тощо та вказував на порушення Відповідачем умов названого вище Договору в частині оплати вартості природного газу, спожитого в період з лютого по квітень 2022 року включно.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України 550984,23 грн основного боргу, 30000 грн пені, 25747,16 грн 3% річних, 108646,91 грн інфляційних втрат, 9752,94 грн судового збору; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" зверталось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 у справі №916/158/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 97367,20 грн пені, просило скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (головуюча суддя - С.В. Таран, судді - К.В. Богатир, Л.В. Поліщук) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 у справі №916/158/24 - без змін.
24.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №916/158/24.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №916/158/24.
Разом з тим, також не погодившись з прийнятим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі, Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації звернувся 05.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на означене рішення, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24 в частині стягнення з Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» 410994,21 грн основного боргу, 18922,58 грн 3 % річних, 81846,89 інфляційних втрат; в решті означене рішення залишити без змін; залучити Херсонську обласну раду та Херсонську обласну військову адміністрацію до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Прокурор вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним і необґрунтованим у відповідній частині та підлягає скасуванню у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що судом не застосовано положення ч. 2 ст. 13, ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23.
Зареєстроване місцезнаходження Відповідача згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на час виникнення спірних правовідносин є місто Скадовськ, яке було окупований російською федерацією ще 24.02.2022, філія не здійснювала релокацію та продовжувала знаходитися за адресою місцезнаходження.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Таким чином, Позивач в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність за Договором № 20-1106/21-БО-Т від 12.11.2021, та постачати природний газ на тимчасово окуповану територію Херсонщини, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 410994,21 грн.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів постачання Постачальником природного газу саме Споживачу, починаючи з 24.02.2022, тобто з моменту військової агресії російської федерації та окупації всієї території Скадовського району Херсонської області, у тому числі Скадовської міської територіальної громади.
Відомості про поставлений обсяг природнього газу Позивачем визначалися виключно згідно інформації щодо остаточної алокації відборів газу Споживача, які були зазначені в актах приймання-передачі
Відповідач своїм листом від 15.01.2025 за № 01-14/04 повідомив, що після початку повномасштабного вторгнення військових російської федерації та ведення бойових дій на території Херсонської області, включаючи м. Скадовськ та його подальшу окупацію. Філією коледжу було вжито заходів до призупинення навчального процесу в закладі освіти.
Відповідно до наказу директора К3 “Херсонський фаховий спортивний коледж» від 25.02.2022 за №30-о/с освітній процес здійснювався дистанційно з 24.02.2022 через перебування військових російської федерації на території і в приміщеннях Філії, що свідчить про втрату контролю над приміщенням закладу освіти.
Таким чином, зазначені матеріали справи не містять доказів постачання Постачальником вказаного обсягу природного газу саме Споживачу починаючи з 24.02.2022, тобто з моменту військової агресії російської федерації та окупації всієї території Скадовського району Херсонської області.
Окрім того, на переконання Апелянта, не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що КЗ «Херсонський фаховий спортивний коледж» як споживачем у порушення приписів ст. ст. 525, 526, 610, 629, 692, 714 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, умов Договору вартість поставленого у період лютого-квітня 2022 року природного газу в сумі 550 984,23 грн з ПДВ не оплачено, оскільки з урахуванням ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору строк виконання грошових зобов'язань на вказану суму не настав.
3 огляду на відсутність підстав для стягнення з Відповідача 410 994,21 грн основного боргу за постачання 24 847,52 куб.м. природного газу у період з 24.02.2022 по 30.04.2022, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог щодо нарахування на цю суму 3% річних та інфляційних втрат, а отже в частині їх нарахування вони потребують перерахунку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/158/24.
14.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/158/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24.
21.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
28.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної військової адміністрації надійшли додаткові пояснення у справі.
03.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» надійшли пояснення у справі.
04.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено клопотання Херсонської обласної державної адміністрації про проведення судового засідання; розгляд справи №916/158/24 призначено на 14.04.2025 року о 12-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
Крім того, 24.03.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 задоволено клопотання Херсонської обласної ради про проведення судового засідання; розгляд справи №916/158/24 призначено на 14.04.2025 року о 12-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
14.04.2025 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явився прокурор, представник Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, а також представник Позивача. Представник Відповідача у судове засідання з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Оскільки в даному судовому засіданні вирішувалось питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації та залучення таких осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, клопотання про зупинення провадження у справі судом апеляційної інстанції не розглядалось.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/158/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 6 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.
Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.
Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтями 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №5023/3214/11.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд апеляційної інстанції обов'язок з'ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі, та встановити наявність чи відсутність правового зв'язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав, інтересів та (або) обов'язків Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації в інтересах яких звернувся прокурор, і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення таких осіб до розгляду спору як третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за Договором про постачання природного газу від 12.11.2021 №20-1106/21-БО-Т у розмірі 812745,50 грн, з яких 550984,23 грн основного боргу, 127367,20 грн пені, 25747,16 грн 3% річних, 108646,91 грн інфляційних втрат. Означений Договір укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» та Філією Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради.
При вирішенні спору у цій справі місцевий господарський суд досліджував обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача (Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж») заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» в частині оплати вартості природного газу, спожитого в період з лютого по квітень 2022 року включно на підставі Договору від 12.11.2021 №20-1106/21-БО-Т.
За результатами розгляду таких вимог, судом першої інстанції прийнято рішення від 16.04.2024 про їх часткове задоволення; стягнуто з Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз України 550984,23 грн основного боргу, 30000 грн пені, 25747,16 грн 3% річних, 108646,91 грн інфляційних втрат, 9752,94 грн судового збору; в решті позову відмовлено.
Як зазначалось раніше, не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" зверталось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 у справі №916/158/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 97367,20 грн пені, просило скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (головуюча суддя - С.В. Таран, судді - К.В. Богатир, Л.В. Поліщук) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 у справі №916/158/24 - без змін.
24.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №916/158/24.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №916/158/24.
Згодом, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі, Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації звернувся 05.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на означене рішення, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24 в частині стягнення з Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» 410994,21 грн основного боргу, 18922,58 грн 3 % річних, 81846,89 інфляційних втрат; в решті означене рішення залишити без змін; залучити Херсонську обласну раду та Херсонську обласну військову адміністрацію до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Окрім іншого, Апелянт просить залучити Херсонську обласну раду та Херсонську обласну військову адміністрацію до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Так, Апелянт вважає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у створенні загрози необґрунтованого стягнення коштів з місцевого бюджету, що в свою чергу підриває засади бюджетного процесу щодо цільового використання коштів місцевого бюджету та призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури.
На переконання Апелянта, внаслідок ухвалення оскаржуваного судового рішення, фактично за рахунок коштів місцевого бюджету стягнуто на користь суб'єкта господарювання грошові кошти. Стягнення коштів за Договором з Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради, який є неприбутковою організацією та джерелом фінансування закупівлі якого є місцевий бюджет, на користь суб'єкта господарювання за період тимчасової окупації території Скадовської міської територіальної громади Скадовського району Херсонської області, свідчить про нераціональне та неефективне витрачання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері, враховуючи, що в умовах воєнного стану в першу чергу здійснюються значні видатки бюджету на сферу безпеки та оборони країни.
Прокурор вважає, що оскільки засновником Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» та власником його майна є територіальні громади сіл, селищ, міст Херсонської області, що діють в особі Херсонської обласної ради, яка фінансує і здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю цього закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання коледжем коштів цього бюджету, Рада є уповноваженим органом щодо захисту інтересів територіальних громад, інтереси яких є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Крім того, оскільки у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №68/2022 утворено Херсонську обласну військову адміністрацію, яка здійснює на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрації та інші повноваження визначені Законом України «Про військово-цивільні адміністрації», саме Херсонська обласна військова адміністрація є уповноваженим органом щодо захисту інтересів держави у вказаних правовідносинах.
Разом із тим, оскільки зазначеними органами державної влади, а саме Херсонською обласною радою та Херсонською обласною військовою адміністрацією не здійснено захисту інтересів держави шляхом оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24, прокурор вважає, що у нього наявні всі підстави для звернення до суду з апеляційною скаргою, виступаючи в даному випадку в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації.
Колегія суддів дослідивши зміст, мотиви та резолютивну частину оскаржуваного рішення наголошує на тому, що рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов'язки Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, оскільки предметом даному позову була вимога Позивача до Відповідача про стягнення грошових коштів за Договором постачання природного газу від 12.11.2021 №20-1106/21-БО-Т.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального закладу "Херсонський фаховий спортивний коледж" Херсонської обласної ради (код ЄДРПОУ 21295614, місцезнаходження: Україна, 73003, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Петра Калнишевського, будинок 2 А) є Херсонська обласна рада (код ЄДРПОУ 24121079; місцезнаходження, Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, площа Свободи, буд.1; Розмір частки засновника (учасника): 0,00).
Відповідно до п. 1.5. Статуту Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради від 14.08.2020 №1735 (далі-Статут) Коледж є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в органах Казначейства, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, бланки з власною назвою.
Пунктом 1.8. Статуту передбачено, що фінансування, матеріально-технічне забезпечення, будівництво, ремонт, господарське обслуговування, харчування здобувачів освіти здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Здобувачі освіти коледжу утримуються за рахунок коштів обласного бюджету або інших бюджетних надходжень.
Відповідно до п.1.10. Статуту Коледж безпосередньо підпорядковується засновнику в частині контролю за фінансово-господарською діяльністю та органу управління у сфері освіти області - в частині фінансово-господарської діяльності забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти.
Згідно з п.2.9. Статуту взаємовідносини Коледжу з юридичними і фізичними особами визначаються відповідно до угод та договорів, що укладені між ними.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про постачання природного газу від 12.11.2021 №20-1106/21-БО-Т укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» та Філією Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради, яка відповідно до п. 1.2.Положення про філію Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради від 12.01.2021 є територіально відокремленим структурним підрозділом Коледжу, що не має статусу юридичної особи і діє на підставі Положення, затвердженого Коледжем.
Згідно з п. 4.2. означеного положення фінансування Філії здійснюється відповідно до єдиного кошторису Коледжу.
З урахуванням законодавчих приписів колегія суддів вважає, що Комунальний заклад ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради є юридичною особою, яка зареєстрована в установленому законом порядку, у спірних правовідносинах, які виникли на підставі Договору про постачання природного газу, є їх самостійним учасником.
Отже, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що вищевказаний Договір був укладений між двома самостійними суб'єктами господарювання, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Філією Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради.
Згідно з п.1.1. Договору Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2. Договору).
Як зазначалось раніше, у відповідності до п. 1.5. Статуту Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради від 14.08.2020 №1735 (далі-Статут) Коледж є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в органах Казначейства, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, бланки з власною назвою.
Коледж самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним Статутом (п. 2.4. Статуту відповідача).
Отже, у даному випадку Відповідач виступає у спірних правовідносинах, як самостійна юридична особа, яка наділена певними правами та обов'язками та є стороною договору.
Судова колегія наголошує на тому, що наявні матеріли справи не містять, а Скаржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що спірні договірні відносини будь-яким чином стосуються та/або можуть стосуватися Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, зокрема, але не виключно, що саме дані суб'єкти використовували газ, що постачався за Договором, здійснювали розрахунки за спожитий газ або будь-яким іншим чином приймали участь у названих договірних відносинах.
Тобто у даному випадку позовні вимоги були спрямовані саме до Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради, як учасника договору (споживача), який є окремою юридичною особою та може набувати відповідних права та обов'язків.
Однак, оскаржуваним рішенням не вирішувалось жодних питань про права, обов'язки та інтереси особисто Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, оскільки як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції по даній справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права, інтереси та (або) обов'язки Скаржника.
Самим скаржником також не вказано конкретні пункти, абзаци тощо мотивувальної або резолютивної частини оскаржуваного рішення в яких йдеться про його права, інтереси та (або) обов'язки та про які саме, тобто чи повинен апелянт виконати будь-які зобов'язання, чи утриматись від вчинення певних дій, тощо.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання Апелянта на те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та обов'язки Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, оскільки такі посилання не можуть бути підставою для перегляду справи.
Так, Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №924/699/20 зазначив, якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду.
В свою чергу, як вже було вказано вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права / інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права / інтереси та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права / інтереси та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
Відтак, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не порушувалося питання про права і обов'язки Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, і під час вирішення даного спору питання щодо їх прав та обов'язків судом не вирішувалось. Ані мотивувальна, ані резолютивні частини оскаржуваного рішення не містять жодних висновків суду про прав/інтересів та обов'язків цих осіб.
Колегія суддів також зазначає, що ані Херсонською обласною радою, ані Херсонською обласною військовою адміністрацією не надано, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що вони є учасниками саме спірних правовідносин, які були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Не заслуговують на увагу й посилання Апелянта на те, що Комунальний заклад ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради, як бюджетна установа, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, немає власних коштів, а розпорядником коштів місцевого бюджету та коштів виділених з державного бюджету є Херсонська обласна рада, з огляду на таке.
Так, у відповідності до п. 10.3 Статуту Комунального закладу ,,Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради визначено й інші, окрім обласного бюджету, джерела фінансування закладу освіти, зокрема доходи від надання послуг, доброчинні, благодійні внески та інші надходження спеціального фонду, не заборонені законодавством.
Згідно з п. 9.9. Статуту у Коледжі, крім іншого, утворюється спеціальний фонд, що формується за рахунок: надання освітніх платних послуг згідно з чинним законодавством (підготовка фахівців згідно з укладеними договорами з юридичними і фізичними особами); доходів від здачі в оренду приміщень, обладнання; благодійних внесків юридичних і фізичних осіб, у тому числі з інших держав; надходжень за виконання робіт та надання послуг за договорами з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами в установленому законодавством порядку; інших доходів згідно з законодавством України.
При цьому, за умовами 2.7. Статуту Коледж має право розпоряджатися власними надходженнями, зокрема від платних послуг.
Взаємовідносини Коледжу з юридичними і фізичними особами визначаються до угод та договорів, що укладені між ними.
Відповідно, у даному випадку Відповідач, як окрема юридична особа, фінансується не лише за рахунок бюджетних коштів, а також має власну автономію на укладення господарських договорів, зокрема, як у даному випадку на постачання природного газу.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку Скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на права і обов'язки осіб в інтересах яких заявлено відповідні вимоги, а саме Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, і під час вирішення даного спору питання щодо їх прав та обов'язків судом не вирішувалось.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважував, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України").
До того ж ЄСПЛ вказував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції у разі якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/7523/15-г, від 12.11.2018 у справі № 21/358-06-11049, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 25.04.2019 у справі № 5004/639/12 , від 18.04 2019 у справі № 916/2179/17, від 12.08.2019 у справі № 909/1190/17 та від 19.09.2019 у справі № 910/17558/18.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне провадження по справі №916/158/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним рішенням господарського суду питання про права, інтереси та/або обов'язки Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації, тобто осіб в інтересах яких заявлені відповідні вимоги, не вирішувалося.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг» про зупинення провадження у справі № 916/158/24 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, судом апеляційної інстанції залишається без розгляду, оскільки апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно, доводи Скаржника по суті оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24 судовою колегією не розглядаються.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Херсонської обласної військової адміністрації на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 по справі №916/158/24 - закрити.
Справу № 916/158/24 повернути до Господарського суду Одеської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 18.04.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Суддя: Г.І. Діброва
А.І. Ярош