Справа № 202/13713/24
Провадження № 1-кс/202/2426/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 квітня 2025 року місто Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_5 про встановлення слідчому та прокурору строку для виконання всіх процесуальних дій та проведення всіх слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024, -
30 березня 2025 року ОСОБА_5 звернулася з клопотанням про встановлення слідчим суддею строку для виконання всіх процесуальних дій та проведення всіх слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024.
Клопотання обґрунтовано тим, що вона має процесуальний статус потерпілої у кримінальному провадженні № 42024040000000176, яке спочатку здійснювалося СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровськіи? області, згодом - СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, а на теперішній час - ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває з 20.03.2024 та здійснюється з недотриманням розумних строків.
Незакінчення досудового розслідування порушує її права та інтереси, а також завдання кримінального провадження, так як спливають строки давності притягнення особи до кримінальноі? відповідальності, а попереду ще тривале судове провадження.
Бездіяльність органу досудового розслідування та процесуального керівництва може призвести до уникнення відповідальності особами, стосовно яких зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.
Тому з метою захисту своїх прав та інтересів, а також з метою виконання завдань кримінального провадження вона вимушена звернутися до слідчого судді з клопотанням про необхідність здіи?снення кримінального провадження, виконання процесуальних діи? та проведення слідчих (розшукових) діи? у більш короткі строки.
Наголошує на тому, що відповідно до статті 1 Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під і?хньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієі? Конвенціі?.
Пунктом 1 статті 8 Конвенціі? визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімеи?ного життя, до свого житла і кореспонденціі?.
За положеннями статті 13 Конвенціі? кожен, чиі? права та свободи, визнані в ціи? Конвенціі?, було порушено, має право на ефективнии? засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 1 Протоколу № 15 до Конвенціі? внесені зміни до преамбули Конвенціі?, а саме додано новии? абзац у такіи? редакціі?: "Підтверджуючи, що Високі Договірні Сторони, відповідно до принципу субсидіарності, несуть основну відповідальність за забезпечення прав і свобод, визначених у ціи? Конвенціі? та протоколах до неі?, користуються при цьому свободою розсуду, яка є предметом юрисдикціі? Європеи?ського суду з прав людини, створеного цією Конвенцією, щодо здіи?снення нагляду".
Вищевказаний принцип покладає спільну відповідальність на Держави-учасниці та Суд щодо захисту прав людини і національні органи влади повинні тлумачити і застосовувати національне законодавство таким чином, щоб забезпечити повну реалізацію прав і свобод, визначених у Конвенціі? та Протоколах до неі? (рішення ЄСПЛ у справі «Grzeda v. Poland» [ВП], § 324).
Визначені Європеи?ським судом з прав людини параметри ефективного досудового розслідування є однаковими (аналогічними) для оцінки дотримання державою своі?х позитивних зобов'язань незалежно від застосованоі? статті Конвенціі?.
Конвенція вимагає, щоб розслідування були негайними та здійснювалися з розумною швидкістю (рішення ЄСПЛ у справі «Bouyid v. Belgium» [ВП], 2015 р., § 121).
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність, розумність строків (п. 1, 2, 21 ч. 1 ст. 7 КПК Украі?ни).
Частинами 1-3 статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом (ч. 6 ст. 28 КПК України).
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч. 5 ст. 38 КПК України).
Статтею 113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).
За змістом ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Частиною 1 статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2019 року у справі № 757/37346/18-к викладені наступні висновки щодо застосування ч. 2, 6 ст. 28, ст. 114 КПК України, а саме: «передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України».
У постанові Верховного Суду від 06.03.2024 року у справі № 757/12182/22 викладені наступні висновки щодо застосування відповідних норм права:
«Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативний зміст засади законності в кримінальному провадженні визначають положення, які закріплені в статті 9 КПК, а саме: обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства; обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень; пріоритет застосування КПК під час кримінального провадження, що означає вимогу, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження повинні відповідати КПК; при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить ; разом із тим, якщо норми КПК суперечать міжнародному договору згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення міжнародного договору; застосування кримінального процесуального законодавства з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (розраховано на всіх суб'єктів, кримінальних процесуальних відносин); застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною 1 статті 7 КПК, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження. Будучи спрямованим на вирішення прогалин та колізій правового регулювання, останнє з названих положень забезпечує реалізацію верховенства права у сфері кримінального судочинства».
Потерпіла звертає увагу, що законодавством передбачений обов?язок прокурора забезпечити здійснення ефективного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Досудове розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 42024040000000176 триває з 20.03.2024.
Кримінальне провадження не є складним. У цьому кримінальному провадженні відсутні перешкоди або труднощі в розслідуванні.
На думку потерпілої, досудове розслідування здійснювалося та продовжує здійснюватися з недотриманням розумних строків, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Так, лише через 40 днів з моменту внесення відомостей до ЄРДР прокурор виніс постанову про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та погодив її з в.о. керівника прокуратури.
Прокурор встановив органу державної виконавчої служби 30 днів для надання копій матеріалів виконавчого провадження, що не відповідає оперативності та швидкості розслідування, розумним та адекватним строкам.
Лише через 64 дні з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчий отримав від органу державної виконавчої служби копії матеріалів виконавчого провадження.
Лише через 74 дні з моменту внесення відомостей до ЄРДР прокурор надав письмові вказівки органу досудового розслідування, які стосувалися в основному платника аліментів (батька дитини). При цьому слідчий так і не виконав письмові вказівки прокурора.
Лише через 84 дні з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчий вирішив провести допит свідка. Однак допит був проведений неналежним чином.
Лише через 85 днів з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчий подав до суду запит про надання інформації щодо виконання органом виконавчої служби вимог ч. 1 ст. 453 ЦПК України.
Лише через 238 днів з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчий отримав відповідну інформацію (відомості) від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України щодо дати припинення та дати відновлення (у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану) державному виконавцю Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_6 та начальнику відділу ДВС ОСОБА_7 доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції.
Через здійснення досудового розслідування з явним недотриманням розумних строків вона була вимушена звертатися до слідчого судді з клопотанням про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27.12.2024 у справі № 202/13713/24 (провадження № 1-кс/202/8653/2024) за її клопотанням установлений строк у 20 (двадцять) днів з моменту отримання органом досудового розслідування копії ухвали для складання і вручення письмового повідомлення про підозру або прийняття іншого остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024.
Крім того, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27.12.2024 у справі № 202/13713/24 (провадження № 1-кс/202/8652/2024) за її клопотанням установлений строк у 50 (п'ятдесят) днів з моменту отримання органом досудового розслідування копії ухвали для виконання процесуальних дій та проведення слідчих дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий формально виконав ухвалу слідчого судді від 27.12.2024 року та виніс постанову про закриття кримінального провадження, яка була скасована слідчим суддею 27.01.2025 року.
Слідчий та прокурор не виконали ухвалу слідчого судді від 27.12.2024, не провели жодних процесуальних і слідчих дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування.
До теперішнього часу особам, стосовно яких, на її думку, наявні достатні підстави вважати, що вони вчинили кримінальні правопорушення, не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України.
Вважає, що підстави для закриття кримінального провадження також відсутні.
На думку потерпілої, службова недбалість державного виконавця та невиконання ним судового рішення підтверджуються матеріалами досудового розслідування, зокрема матеріалами виконавчого провадження № 58956773, відомостями, наявними в автоматизованій системі виконавчого провадження, судовими рішеннями.
Майже всі процесуальні та слідчі дії, процесуальні рішення були виконані, проведені та винесені (прийняті) лише після її спонукань шляхом подачі відповідних клопотань і скарг.
В межах кримінального провадження слідчі судді неодноразово постановляли відповідні ухвали, направлені на захист її прав та інтересів.
Також слідчии? суддя постановив окрему ухвалу від 26.02.2025 року, якою довів до відома керівника Лівобережноі? окружноі? прокуратури м. Дніпра та начальника СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровськіи? області про встановлені слідчим суддею факти при розгляді її скарг в межах кримінального провадження № 42024040000000176, внесеного до ЄРДР 20.03.2024, для вжиття відповідних заходів з метою забезпечення ефективності досудового розслідування.
Окрема ухвала слідчого судді від 26.02.2025 не виконана керівником Лівобережноі? окружноі? прокуратури м. Дніпра та начальником СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровськіи? області.
Досудове розслідування здійснюється повільно без достатніх правових підстав та вагомих аргументів для цього. Розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України, не здійснюється. Не виконуються та не проводяться всі процесуальні та слідчі дії, направлені на встановлення всіх обставин кримінального провадження. Її навіть не допитують з приводу вчинення державним виконавцем та начальником відділу державної виконавчої служби кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Також звертає увагу, що Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 були внесені зміни до КПК України, в тому числі до статті 219 КПК України.
Відповідно до запроваджених змін строк досудового розслідування обчислювався з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 219 КПК України). Також були встановлені строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру (ч. 2 ст. 219 КПК України).
Згодом Законом України № 3509-IX від 08.12.2023 знову були внесені зміни до КПК України, в тому числі до статті 219 КПК України. Відповідно до запроваджених змін строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру.
Обмеження щодо строків досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру скасовані, а розслідування тепер може тривати безстроково.
Поряд із цим з моменту внесення відомостеи? про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань починається досудове розслідування, яке повинне проводитися з урахуванням завдань кримінального провадження (зокрема швидко) та повинно відповідати загальним засадам кримінального провадження (зокрема розумним строкам).
Кримінальне процесуальне законодавство Украі?ни дає право слідчому судді при здіи?сненні судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, встановлювати більше короткі строки здіи?снення кримінального провадження (вчинення відповідних процесуальних діи? або прии?няття процесуальних рішень), ніж ті, що передбачені КПК Украі?ни.
Проте КПК Украі?ни взагалі не встановлені чіткі строки досудового розслідування з моменту внесення відомостеи? про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення про підозру або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Тобто положення КПК Украі?ни неоднозначно регулюють питання кримінального провадження. У зв'язку з чим повинні бути застосовані загальні засади кримінального провадження, визначені пунктами 1 та 21 частини 1 статті 7 цього Кодексу (верховенство права та розумність строків (ч. 6 ст. 9 КПК Украі?ни).
До того ж вважає, що положення ч. 1 ст. 219 КПК Украі?ни (в редакціі? станом на момент подання даного клопотання) та положення ч. 6 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 1, 2 ст. 114 КПК Украі?ни (в частині відсилання до строків (граничних строків), передбачених КПК Украі?ни - яких не існує) суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою Украі?ни - п. 1 ст. 8 (процесуальнии? аспект позитивного зобов'язання держави) та ст. 13 Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод. У зв'язку з чим повинні бути застосовані положення відповідного міжнародного договору Украі?ни (ч. 4 ст. 9 КПК Украі?ни).
Просить також врахувати, що строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності починають свій відлік з дня вчинення особою кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 49 КК України). Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є підставною для закриття кримінального провадження судом (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Враховуючи вищенаведене, виконання у визначені слідчим суддею строки всіх процесуальних діи? та проведення всіх слідчих діи?, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024, буде сприяти виконанню завдань кримінального провадження та дотриманню її прав та інтересів.
За цих підстав ОСОБА_5 просить встановити слідчому та прокурору строк 30 (тридцять) днів з дня оголошення ухвали для виконання всіх процесуальних дій та проведення всіх слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42024040000000176 від 20.03.2024.
Крім того, разом із цим клопотанням потерпілою було подано клопотання про постановлення слідчим суддею ухвали, яка непов?язана із суттю кримінального провадження (окремої ухвали), про доведення до відома Генерального прокурора про неефективне здіи?снення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 та про порушення вимог кримінального процесуального законодавства України під час його проведення з метою їх недопущення в майбутньому та вжиття з цього приводу відповідних заходів; доведення до відома голови Національноі? поліціі? Украі?ни про порушення слідчими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вимог кримінального процесуального законодавства Украі?ни під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 з метою вирішення питання про притягнення їх до встановленої законом відповідальності; доведення до відома Кваліфікаціи?но-дисциплінарноі? комісіі? прокурорів про порушення прокурором Слобожанськоі? окружноі? прокуратури ОСОБА_13 , прокурором Центральноі? окружноі? прокуратури м. Дніпра ОСОБА_14 та прокурором Лівобережноі? окружноі? прокуратури м. Дніпра ОСОБА_15 вимог кримінального процесуального законодавства Украі?ни під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 року з метою вирішення питання про притягнення і?х до встановленоі? законом відповідальності.
У судовому засідання представник потерпілої - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
При цьому зазначив, що у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 слідчим було безпідставно призначено судово-психологічну експертизу для з?ясування розміру моральної шкоди, що затягує строки розслідування.
Недотримання розумних строків під час досудового розслідування було оскаржено керівнику прокуратури як прокурору вищого рівня у порядку статі 308 КПК України, але її скарга не була розглянута по суті, отже такий механізм виявився неефективним.
Також просив врахувати, що у кримінальному провадженні слідчим суддею вже виносилася ухвала про встановлення 50-денного строку для виконання процесуальних дій та проведення слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування, а тому задоволення клопотання потерпілої та встановлення слідчому та прокурору строку для здійснення таких дій відповідатиме принципу правової визначеності.
Водночас у судовому засіданні представник потерпілої не підтримав клопотання про постановлення слідчим суддею ухвали, яка непов?язана із суттю кримінального провадження (окремої ухвали), та просив це клопотання не розглядати.
В свою чергу, прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Прокурор зазначив, що у кримінальному провадженні слідчим була призначена судово-психологічна експертиза для з?ясування розміру завданої моральної шкоди.
Крім того, 03.04.2025 ним були надані письмові вказівки слідчому. Зокрема у кримінальному провадженні необхідно встановити розмір завданої шкоди, а також отримати висновок за результатами службового розслідування.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження № 42024040000000176 від 20.03.2024 в обсязі, наданому слідчим (9 томів), приходить до висновку, що клопотання потерпілої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має процесуальний статус потерпілої у кримінальному провадженні № 42024040000000176, досудове розслідування в якому на цей час здійснюється СВ ДРУП № 2 ГУНП України в Дніпропетровській області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 382 КК України.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було розпочато 20.03.2024 року.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_16 від 27.12.2024 був установлений строк у 20 (двадцять) днів з моменту отримання органом досудового розслідування копії ухвали для складання і вручення письмового повідомлення про підозру або прийняття іншого остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024.
Крім того, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_16 від 27.12.2024 був установлений строк у 50 (п'ятдесят) днів з моменту отримання органом досудового розслідування копії ухвали для виконання процесуальних дій та проведення слідчих дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Також слідчим суддею встановлено, що 20 січня 2025 року слідчим була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42024040000000176 від 20.03.2024, яка скасована ухвалою слідчого судді від 27.01.2025.
16.02.2025 ОСОБА_5 звернулася до керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра зі скаргою на недотримання слідчим та прокурором розумних строків під час досудового розслідування.
Постановою в.о. керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_17 від 19.02.2025 в задоволенні скарги потерпілої ОСОБА_5 було відмовлено.
Того ж дня, 19 лютого 2025 року, кримінальне провадження № 42024040000000176 від 20.03.2024 було слідчим знову закрито.
Ухвалою слідчого судді від 26.02.2025 постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасовано.
Крім того, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_18 від 26 лютого 2025 року постанову в.о. керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 19.02.2025 про відмову в задоволенні скарги потерпілої ОСОБА_5 на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування скасовано.
В своїй ухвалі слідчий суддя зазначив, що вищестоящим прокурором не було надано належної оцінки доводам потерпілої про недотримання розумних строків під час досудового розслідування.
Крім того, 26 лютого 2025 року слідчим суддею ОСОБА_18 була винесена ухвала, якою доведено до відома керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра та начальника слідчого відділу ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про встановлені слідчим суддею факти при розгляді скарг ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 42024040000000176, внесеного до ЄРДР 20.03.2024, та необхідність вжиття відповідних заходів з метою забезпечення ефективності досудового розслідування.
Постановою керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_19 від 07 березня 2025 року в задоволенні скарги потерпілої ОСОБА_5 від 16.02.2025 року на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування було повторно відмовлено.
Підставою відмови в задоволенні скарги потерпілої зазначено відсутність матеріалів досудового розслідування, які направлені для проведення судово-психологічної експертизи.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року постанову керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 07 березня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування скасовано.
Цією ж ухвалою слідчим суддею було зобов'язано керівника окружної прокуратури розглянути скаргу ОСОБА_5 від 16.02.2025 по суті в порядку статті 308 КПК України.
Також слідчим суддею встановлено, що після звернення 30.03.2025 потерпілої до слідчого судді з даним клопотанням про встановлення процесуального строку прокурором ОСОБА_4 , який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42024040000000176, 03.04.2025 були надані слідчому письмові вказівки, в яких зазначено про необхідність виконати наступні дії: витребувати інформацію щодо перебування державного виконавця ОСОБА_6 у відпустках та лікарняних у період з 01.06.2019 по 01.08.2023; додатково допитати потерпілу ОСОБА_5 щодо невиконання ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 у справі № 175/3581/18 (провадження № 4-с/175/19/23); направити вимогу до органу вищого рівня щодо проведення службової перевірки за фактом неналежного виконання службових обов'язків державним виконавцем ОСОБА_6 під час примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2018 у справі № 175/3581/18 (виконавче провадження № 58956773); направити запити за місцем роботи та за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 щодо витребування інформації та документів, необхідних для виконання клопотання експерта № 3597 від 19.03.2025 про надання додаткових матеріалів (вихідних даних) для проведення судово-психологічної експертизи, а також запросити вказані документи у потерпілої; встановити суму матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, шляхом призначення судово-економічної експертизи.
Прокурором зазначено про необхідність повідомлення про виконання цих вказівок у строк до 30.04.2025.
У своєму клопотанні потерпіла вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 здійснюється з недотриманням розумних строків, чим порушується її право на ефективне розслідування та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим просить установити слідчому та прокурору строк 30 (тридцять) днів з дня оголошення ухвали для виконання всіх процесуальних дій та проведення всіх слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування.
При розгляді клопотання потерпілої слідчий суддя виходить із того, що згідно з пунктом 18 статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 219 КПК України в редакції Законів України № 2147-VIII від 03.10.2017, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 2201-IX від 14.04.2022 було визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 2 цієї ж статті в редакції Законів України № 2617-VIII від 22.11.2018 та № 2201-IX від 14.04.2022 було визначено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
При цьому частина 8 статті 615 КПК України визначала, що у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Законом України № 3341-IX від 23.08.2023 були внесені зміни до статті 615 КПК України.
Зокрема частину 8 статті 615 КПК України викладено у наступній редакції:
У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.
У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців.
Водночас Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» № 3509-IX від 8 грудня 2023 року, який набрав чинності з 01 січня 2024 року, частину першу статті 219 КПК України викладено в такій редакції:
«1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
Ч астину другу та абзац четвертий частини шостої статті 219, частину першу статті 294 та частину восьму статті 615 КПК України виключено.
Цим же Законом пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» викладено в такій редакції:
«20-8. Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Отже, законом № 3509-IX від 8 грудня 2023 року частину першу статті 219 КПК України викладено в новій редакції, відповідно до якої з урахуванням приписів пункту 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України у всіх кримінальних провадженнях, у тому числі досудове розслідування в яких не було завершено до 01 січня 2024 року (дня набрання чинності цим Законом), строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згаданим законом виключено частину другу статті 219 та частину першу статті 294 КПК України щодо строків досудового розслідування у кримінальних провадження з моменту внесення відомостей до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру та повноважень слідчого судді щодо їх продовження, а також частину восьму статті 615 КПК України, яка визначала строк досудового розслідування (тридцять місяців) у кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР або винесена постанова про початок досудового розслідування від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування.
Отже, законодавець встановлює процесуальні строки досудового розслідування та судовий контроль за ними з моменту повідомлення особі про підозру.
Якщо ж у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, то й строк досудового розслідування у такому кримінальному провадженні не обчислюється.
Такі правила застосовуються до всіх кримінальних проваджень.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні № 42024040000000176 відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 20.03.2024 і жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, то відповідно строк досудового розслідування у такому кримінальному провадженні не обчислюється.
Водночас стаття 2 КПК України визначає, що завданням кримінального провадження є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в тому числі з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Згідно зі статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частинами 4 - 6 статті 9 КПК України визначено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться розумність строків (пункт 21 частини 1 статті 7 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною 2 статті 28 КПК України визначено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.
Згідно з частиною 3 статті 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до частини 6 статті 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Як слідує зі змісту статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
При цьому у частині 1 статті 114 КПК України закріплено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною другою вказаної статті визначено, що будь-які строки, що встановлюються слідчим суддею, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Аналіз вказаних статей свідчить, що строки досудового розслідування, підстави та порядок їх продовження імперативно регламентовані КПК України і слідчий суддя не уповноважений встановлювати строк для закінчення досудового розслідування, в тому числі в порядку, передбаченому статтею 114 КПК України, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не повідомлено про підозру.
Натомість цього слідчий суддя може встановити процесуальний строк для здійснення кримінального провадження або окремих процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Отже встановлення слідчим суддею слідчому та прокурору строку для виконання всіх процесуальних дій та проведення всіх слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування, законодавством не передбачено. Як і не наділений слідчий суддя повноваженнями зобов'язувати орган досудового розслідування повідомити особі про підозру, направити до суду обвинувальний акт чи закрити кримінальне провадження.
Наведене узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.05.2019 р. № 761/20985/18, згідно з якою жодною з норм кримінального процесуального закону не передбачено повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для завершення досудового розслідування. Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Посилання у клопотанні на постанову Верховного Суду у справі № 757/37346/18-к від 18.10.2019 року слідчий суддя вважає безпідставним, оскільки обставини цієї справи не є релевантними, так як стосувалися права на оскарження ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні, в якому особі повідомлено про підозру.
Слідчий суддя звертає увагу, що недотримання слідчим, прокурором розумних строків під час досудового розслідування оскаржується у порядку, визначеному статтею 308 КПК України, згідно з якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
У свою чергу, підстави та порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
Зокрема згідно з пунктом 9-1 частини 2 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено слідчому судді рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Отже, слідчий суддя вважає, що законні підстави для встановлення слідчому та прокурору безпосередньо строку для виконання всіх процесуальних дій та проведення всіх слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42024040000000176 від 20.03.2024, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, відсутні.
Поряд із цим слідчий суддя враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий суд.
Зазначеною нормою хоча й не передбачено прав потерпілого, але Європейський суд з прав людини часто приймає до уваги їхні права також.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що застосовані державою обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження входить у сферу застосування п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою».
При цьому ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Стоілковська проти колишньої Югославської Республіки Македонія» наголосив, що випадки, коли два національних суди - кожен у межах своєї юрисдикції - доходять різних, але тим не менш раціональних і обґрунтованих висновків щодо однієї і тієї ж правової проблеми, яка виникає за схожих фактичних обставин, є неминучі, а тому не порушують статті 6 Конвенції.
Крім того, в рішенні у справі «Неждет Шахін і Періхан Шахін проти Туреччини» ЄСПЛ не визнав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з ухваленням судами різних рішень у схожих справах за участі двох потерпілих у одній аварії, оскільки процедури винесення рішень були справедливими, а рішення не свавільними.
У зв?язку з наведеним, слідчий суддя звертає увагу, що раніше у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024 іншим слідчим суддею у порядку судового контролю були постановлені ухвали від 27.12.2024, якими установлені відповідно строки у 20 (двадцять) та у 50 (п'ятдесят) днів для складання і вручення письмового повідомлення про підозру або прийняття іншого остаточного процесуального рішення та виконання процесуальних дій та для проведення слідчих дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування.
Такі рішення слідчого судді не булі оскаржені та набрали законної сили.
Це враховується слідчим суддею під час розгляду аналогічного клопотання ОСОБА_5 , але наявність таких судових рішень не означає, що слідчий суддя обов?язково має бути пов?язаний такою позицією, оскільки суд (слідчий суддя), насамперед, має застосувати такий спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права та буде ефективним.
Так, статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слідчий суддя повторює, що кримінальним процесуальним законодавством слідчий суддя з метою забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку наділений повноваженнями за клопотанням потерпілого, інших осіб, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку для здійснення кримінального провадження або окремих процесуальних дій у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.
Такий висновки був зроблені Верховним Судом у його постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 303/1679/18, від 25 листопада 2019 року у справі № 757/29844/19-к, від 24 грудня 2020 року у справі № 757/23781/20.
Також слідчий суддя звертає увагу, що Конституційний Суд України у своєму рішенні № 3-рп/2003 від 30.01.2003 щодо розумності строків досудового слідства зазначив, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідності проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляді права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Слідчий суддя вважає, що наведені принципи повною мірою можуть бути застосовані і при оцінці розумної тривалості кримінального провадження до повідомлення особі про підозру.
Отже, основоположними принципами розслідування кримінальних правопорушень є ефективність та швидкість.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що держава зобов'язана гарантувати кожному ефективне розслідування, яке має бути ретельним, безстороннім і сумлінним, повинно забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання; органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз; будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У рішенні у справі «Риженко проти України» від 30.07.2015 року Європейський суд з прав людини також стверджував, що ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них. Більше того, з перебігом чару перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується. Зокрема ЄСПЛ констатував, що протягом значного періоду часу органами досудового слідства не було докладено розумних зусиль для встановлення істини, розслідування не було ретельним, не проведені необхідні процесуальні дії, отже органи влади України не провели ефективне та своєчасне розслідування як того вимагає Конвенція.
Тобто ефективним вважається таке розслідування, яке є ретельним і своєчасним.
Слід відзначити, що статтями 9 та 28 КПК України на прокурора та слідчого покладено обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень протягом розумного строку.
При цьому, як вже наголошувалося, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024040000000176, в якому ОСОБА_5 має статус потерпілої, було розпочато 20.03.2024, тобто після введення в Україні воєнного стану у зв?язку зі збройною агресією російської федерації.
До теперішнього часу в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому строк досудового розслідування не обчислюється.
Разом із тим загальна тривалість кримінального провадження на сьогодні становить понад один рік. Це при тому, що всі державні органи, залучені до процесу розслідування, працюють, а подія, яка розслідується у даному кримінальному провадженні, не є такою, що вчинена в умовах неочевидності. Тобто відсутні обставини, які б викликали труднощі у встановлені чи доведенні певних фактів. Кримінальне провадження не має значної кількості учасників. Матеріали досудового розслідування здебільшого складаються з копій матеріалів виконавчого провадження, оцінивши які в сукупності з іншими зібраними доказами, органу досудового розслідування необхідно прийняти одне з процесуальних рішень, визначених законом.
Також слідчим суддею береться до уваги і те, що потерпіла ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні використала правовий механізм оскарження прокурору вищого рівня недотримання слідчим та прокурором розумних строків під час досудового розслідування, що визначений статтею 308 КПК України, звернувшись до керівника окружної прокуратури з відповідною скаргою від 16.02.2025, яка не була розглянута по суті протягом розумного строку.
В досліджених слідчим суддею матеріалах досудового розслідування, які були надані органом досудового розслідування, відсутні вказівки прокурора вищого рівня щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні, незважаючи на те, що раніше в ухвалі слідчого судді наголошувалося на необхідності забезпечення ефективності досудового розслідування.
Між тим після звернення 30.03.2025 потерпілої до слідчого судді з даним клопотанням про встановлення процесуального строку самим же прокурором - процесуальним керівником були надані слідчому у кримінальному провадженні письмові вказівки, в яких зазначено про необхідність виконання ряду слідчих і процесуальних дій: проведення допиту потерпілої, витребування службової інформації, ініціювання проведення службового розслідування, отримання додаткових матеріалів, необхідних для виконання клопотання судового експерта, встановлення суми матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, шляхом призначення судово-економічної експертизи тощо.
Згідно з матеріалами досудового розслідування слідчий після цього допитав потерпілу та звернувся з рядом запитів, які не були виконані з посиланням на необхідність дотримання положень КПК України, які регулюють порядок тимчасового доступу до речей і документів.
Однак матеріали досудового розслідування не містять відомостей про вжиття слідчим усіх заходів, які були визначені прокурором у його вказівках.
Як і відсутні достатні дані про те, що протягом розумного строку слідчим та прокурором будуть ужиті всі необхідні заходи для ретельного розслідування тверджень заявниці, що є умовою проведення ефективного досудового розслідування та його закінчення.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_5 необхідно задовольнити частково, встановивши слідчому та прокурору, якими здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво відповідно у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024, строк тривалістю тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали слідчого судді для вжиття всіх необхідних заходів для проведення ретельного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження.
Слідчий суддя вважає, що такий строк є достатнім для здійснення тих слідчих і процесуальних дій, які дійсно мають значення для досудового розслідування на цьому етапі кримінального провадження.
Встановлюючи зазначений строк, слідчий суддя відзначає, що цим не буде встановлено чи скорочено строки досудового розслідування, які мають обчислюватися відповідно до кримінального процесуального закону, зокрема в разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Натомість у даному випадку встановлення слідчим суддею процесуального строку відповідно до статей 28, 114 КПК України буде сприяти активізації досудового розслідування та вжиттю всіх необхідних заходів для проведення у кримінальному провадженні, в рамках якого слідчий та прокурор залишаються наділеними процесуальною самостійністю, ретельного розслідування з метою забезпечення права потерпілої на ефективне досудове розслідування протягом розумного строку.
Щодо клопотання про постановлення слідчим суддею ухвали, яка непов?язана із суттю кримінального провадження (окремої ухвали), то слідчий суддя враховує, що таке клопотання не було підтримано представником потерпілої у судовому засіданні, а тому слідчий суддя не розглядає його та не надає йому оцінку.
Керуючись ст. ст. 6, 13 Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 7, 9, 28, 114, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Встановити слідчому та прокурору, якими здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво відповідно у кримінальному провадженні № 42024040000000176 від 20.03.2024, строк тривалістю тридцять днів з дня отримання копії цієї ухвали слідчого судді для вжиття всіх необхідних заходів для проведення ретельного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_20