Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/537/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2)
до Фізичної особи-підприємця Полоніної Ірини Олегівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 140330,05 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до фізичної особи-підприємця Полоніної Ірини Олегівни про стягнення 140330,05 грн., з яких: заборгованість з орендних платежів у розмірі 33145,95 грн., заборгованість з експлуатаційних витрат у розмірі 107184,10 грн., а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором №363-Ф від 17.08.2021 про оплату орендарем балансоутримувачу експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50% орендної плати та відшкодування орендарем балансоутримувачу оплати комунальних послуг і земельного податку на підставі договору оренди №0047 від 17.08.2021 в частині здійснення орендних платежів за квітень 2023 р. - липень 2023 р. та експлуатаційних витрат за березень 2022 р. - липень 2023 р., частково жовтень 2023 р. в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
03.04.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог (вх. №8332), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
У вказаній заяві позивач, зокрема, зазначає, що до предмету спору у справі входить у тому числі вимога про стягнення 33145,95 грн. заборгованості з орендних платежів, у тому числі ПДВ (нарахування за квітень частково 2023 року - липень 2023 року). Повідомляє суд, що після відкриття провадження у справі, 15.03.2025 відповідачем на поточний рахунок позивача сплачено 33145,95 грн., відповідно до призначення платежу: за оренду ФОП Полоніна І.О. за 04-07/2023 року, в тому числі ПДВ.
Відтак, просить суд провадження у справі №922/537/25 у частині стягнення з фізичної особи - підприємця Полоніної Ірини Олегівни на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" заборгованості з орендних платежів у розмірі 33145,95 грн. закрити, продовжуючи розгляд справи в іншій частині. Додатково повідомляє, що підтримує заявлені позовні вимоги у іншій частині позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Матеріали справи свідчать, що з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 21.02.2025 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку отримано відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 21.02.2025 по справі №922/537/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17.08.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Полоніною Іриною Олегівною (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №0047 (далі - договір).
Відповідно до умов пункту 3.3., 4.1. договору №0047 об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 295, 2 кв.м., а саме: підвальні приміщення (кім. № 0-15, кім. № 0-16) та приміщення першого поверху (кім. № I, кім. № 1-1, кім. №1-2, кім. №1-3, кім. №1-7, кім. №1-8, кім. №1-13, кім. №1-14, кім. №1-15, кім. №1-16, кім. №1-17, кім. №1-18, кім. №1-19, кім. №1-20), будівлі учбового корпусу (У-3), літ. "А-4", розташованої за адресою: місто Харків, провулок Подільський, буд. 2. Об'єкт оренди перебуває на балансі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
Відповідно до умов пункту 3.3. договору №0047 орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов щомісяця.
Відповідно до пункту 16 умов до договору оренди співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору: балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати; державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати.
Згідно пункту 3.4. договору №0047 податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати.
Згідно пункту 6.5. договору №0047 протягом п'яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов'язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна, та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об'єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.
Орендар зобов'язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору, або подати обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.
Відповідно до пункту 12 умов строк договору оренди - п'ять років з дати набрання чинності цим договором.
17.08.2021 на виконання договору оренди між балансоутримувачем НТУ "ХПІ" та орендарем ФОП Полоніною І.О. підписано акт приймання - передачу в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
Окрім того, 17.08.2021 між Національним технічним університетом "Харківський політехнічний інститут" та ФОП Полоніною Іриною Олегівною було укладено договір №363-Ф про оплату орендарем балансоутримувачу експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50% орендної плати та відшкодування орендарем балансоутримувачу оплати комунальних послуг і земельного податку на підставі договору оренди №0047 від 17.08.2021 (далі - договір №363-Ф).
Відповідно до пункту 5.1 договору №363-Ф цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 17 серпня 2021 року до 17 серпня 2026 року.
17.02.2023 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано Акт часткового повернення з оренди нерухомого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до змісту якого, через неможливість користування приміщеннями за призначенням під час військового стану в Україні 17.02.2023 орендарем було звільнено та передано балансоутримувачу підвальні приміщення (кім. №0-15, кім. №0-16) будівлі учбового корпусу №3 (У-3), літ. "А-4", розташовані за адресою: місто Харків, провулок Подільський, буд. 2 загальною площею 43, 1 кв.м. Відповідно до анкети про стан майна і розрахунків за договором оренди від 17.08.2021 року №0047 (пункт 4.4.) з частини орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу є заборгованість 59345,06 грн.; з платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю є заборгованість у розмірі 108657,15 грн. (пункт 4.5 анкети).
Обставини справи свідчать, що у зв'язку із частковим звільненням приміщень орендарем, 25.05.2023 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано договір №1 про внесення змін до договору оренди від 17.08.2021 №0047 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. Вказаними змінами визначено провести перерахунок орендної плати з 17.02.2023 року на підставі Акта повернення з оренди частини нерухомого майна від 17.02.2023 б/н.
31.08.2023 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано Акт часткового повернення з оренди нерухомого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до змісту якого через неможливість користування приміщеннями під час військового стану в Україні 31.08.2023 орендарем було звільнено та передано балансоутримувачу нежитлові приміщення першого поверху (кім. №I, кім. №1-2, кім. №1-13, кім. №1-14, кім. №1-15, кім. №1-16, кім. №1-19) будівлі учбового корпусу №3 (У-3), літ. "А-4", розташовані за адресою: місто Харків, провулок Подільський, буд. 2 загальною площею 112,6 кв.м.
Відповідно до Анкети про стан майна і розрахунків за договором оренди від 17.08.2021 №0047 (пункт 4.4.) з частини орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу є заборгованість 107531,44 грн.; з платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю є заборгованість у розмірі 127749,55 грн. (пункт 4.5 Анкети).
Обставини справи свідчать, що у зв'язку із частковим звільненням приміщень орендарем, 04.10.2023 між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем підписано договір №2 про внесення змін до договору оренди від 17.08.2021 №0047 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, яким визначено провести перерахунок орендної плати з 31.08.2023 на підставі Акта повернення з оренди частини нерухомого майна від 31.08.2023 року б/н.
Відповідно до додатку №3 до договору оренди №0047 після змін розрахунок орендної плати державного майна площею 139,5 кв.м. (площа, яка залишилася у орендаря у користуванні) складає 19602,42 грн. без ПДВ.
03.08.2023 між орендарем та балансоутримувачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №363-Ф про відшкодування витрат, якою скоригована місячна орендна плата у зв'язку із зменшенням площі об'єкта оренди та експлуатаційні витрати балансоутримувача по утриманню будівлі.
20.12.2023 між орендарем та балансоутримувачем було укладено додаткову угоду №2 до договору №363-Ф про відшкодування витрат, якою скоригована місячна орендна плата у зв'язку із зменшенням площі об'єкта оренди та експлуатаційні витрати балансоутримувача по утриманню будівлі.
Таким чином, позивачем зазначено, що до предмету вказаного спору входить наявна у відповідача перед позивачем заборгованість у загальній сумі 140330,05 грн., яка складається з: 33145,95 грн. - заборгованість з орендних платежів, у тому числі ПДВ (нарахування за квітень частково 2023 р. - липень 2023 р.); 107184,10 грн. - заборгованість з експлуатаційних витрат (за березень 2022 р. - липень 2023 р., частково жовтень 2023 р.).
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Також, статтею 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до пункту 2.2.7 договору №363-Ф орендар сплачує орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця оренди на підставі виставленого балансоутримувачем рахунку на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету, та податку на додану вартість нарахованим на загальну суму орендної плати.
Відповідно до пункту 2.2.8 договору №363-Ф орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 15 - го числа місяця, наступного за звітним, вносити платежі по рахункам, які зазначені в пункту 2.2.3 договору на розрахункові рахунки балансоутримувача.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 33145,95 грн. (нарахування за квітень 2023 р. частково, травень, червень та липень 2023 р.).
На підтвердження доводів в частині періоду нарахування заборгованості по орендній платі та сум нарахування, позивачем надано акти виконаних робіт (послуг) по договору з оренди та суми ПДВ на орендну плату за період з квітня по липень 2023 р., які підписані відповідачем у справі без зауважень та заперечень.
Додатково на підтвердження заявлених вимог позивачем надано витяги з книги реєстрації та видачі рахунків орендарям, що свідчать про отримання уповноваженою особою відповідача рахунків та періодичні акти звірки взаємних розрахунків між сторонами, які підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Так, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2023 р. заборгованість з орендної плати складала 107531,44 грн., відповідно до акту звірки станом на 01.10.2023 р. заборгованість з орендної плати складала 119930,15 грн. (у тому числі і заборгованість, що входить до предмету спору за квітень - липень 2023). Суми щомісячних нарахувань відповідають детальному розрахунку заборгованості, що наданий окремо: у квітні 2023 р. - 14518,44 грн. з ПДВ (до предмету спору входить залишок 1097,74 грн. з ПДВ); у травні 2023 р. - 9370,52 грн. з ПДВ (до предмету спору входить 9370,52 грн. з ПДВ) у червні 2023 р. - 10278,98 грн. з ПДВ (до предмету спору входить 10278,98 грн. з ПДВ); у липні 2023 р. - 12398,71 грн. з ПДВ (до предмету спору входить 12398,71 грн. з ПДВ).
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц наголошує, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Приписами частини 5 статті 762 ЦК України, частини 3 статті 285 ГК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 вказаного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наведені положення законодавства вказують, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на вказане, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості з орендних платежів у розмірі 33145,95 грн., а тому вказана сума заборгованості визнається судом обґрунтованою та правомірною.
Водночас матеріали справи свідчать, що після відкриття провадження у справі, 15.03.2025 відповідачем на поточний рахунок позивача сплачено 33145,95 грн., з призначенням платежу: за оренду ФОП Полоніна І.О. за 04-07/2023 року, в тому числі ПДВ, а тому позивач звернувся до суду з заявою про закриття провадження у відповідній частині позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 статті 231 ГПК України визначено перелік підстав для закриття провадження у справі, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З наведеної норми права слідує, що господарський суд закриває провадження у справі (частині позовних вимог) у зв'язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору.
Враховуючи сплату відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення заборгованості з орендних платежів у розмірі 33145,95 грн. після звернення з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи, а також звернення до суду із відповідною заявою про закриття провадження у справі у вказаній частині позовних вимог, наведене, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, тягне за собою закриття провадження в частині заборгованості з орендних платежів у розмірі 33145,95 грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Разом з тим, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Щодо відшкодування експлуатаційних витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов пункту 1.2 договору №363-Ф балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно орендованій ним площі.
Відповідно до пункту 2.2.8 договору №363-Ф орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, вносити платежі по рахункам, які зазначені в п. 2.2.3 цього договору на розрахункові рахунки балансоутримувача, у тому числі по сплаті експлуатаційних витрат.
Із матеріалів справи убачається, що розрахунки тарифу на послуги з утримання будинків і споруд підписані відповідачем без зауважень і є додатком до договору №363-Ф.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по експлуатаційним витратам у розмірі 107184,10 грн. (нарахування за березень 2022 р. - липень 2023 р., частково жовтень 2023 р.)
На підтвердження доводів в частині періоду нарахування заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат та сум нарахування, позивачем надано акти виконаних робіт (послуг) по договору з сплати експлуатаційних витрат за період з березня 2022 р. по липень 2023 р. та жовтень 2023 р., які підписані відповідачем без зауважень та заперечень. При цьому обставини справи свідчать, що у зв'язку із зменшенням площі оренди та перерахунком експлуатаційних витрат були проведені коригування (зняття) нарахувань по статті "відшкодування експлуатаційних витрат".
Додатково на підтвердження заявлених вимог позивачем надано витяги з книги реєстрації та видачі рахунків орендарям, що свідчать про отримання уповноваженою особою відповідача рахунків та періодичні акти звірки взаємних розрахунків між сторонами, які підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Так, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2022 р. відповідачем визнана заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат на загальну суму 50651,46 грн. (березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2022 р.). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2023 р. відповідачем визнана заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат на загальну суму 73882,39 грн. (березень - вересень 2022 р. за попередній період, жовтень, листопад, грудень 2022 р.). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2023 р. відповідачем визнана заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат на загальну суму 121299,20 грн. (березень - грудень 2022 р. за попередній період та січень - червень 2023 р.; Актом звірки станом на 01.10.2023 р. відповідачем визнано заборгованість із нарахувань за липень 2023 р. у розмірі 3450,35 грн. Актом звірки станом на 01.01.2024 р. відповідачем визнано заборгованість із нарахувань за жовтень 2023 р. у загальному розмірі 3415,44 грн., із урахуванням частково проведеної оплати у розмірі 569,24 грн.
В контексті наведеного вище, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 про те, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи можуть належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення повного розрахунку за експлуатаційні витрати, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості з експлуататаційних витрат у розмірі 107184,10 грн. за спірний період є обґрунтованою, правомірною, не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов з огляду на закриття провадження у справі в частині позовних вимог підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частинами 1, 9 статті 129 ГПК України, якими визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, часткову сплату відповідачем заборгованості лише після звернення з позовом до суду, витрати зі сплати судового збору, що визначені Законом України "Про судовий збір" за звернення з позовною заявою до суду в мінімальному розмірі з урахуванням коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Полоніної Ірини Олегівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, код ЄДРПОУ 02071180) заборгованість з експлуатаційних витрат у розмірі 107184,10 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі в частині заборгованості з орендних платежів у розмірі 33145,95 грн., на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене відповідно до ст. ст. 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "21" квітня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова