Справа № 199/4279/23
(1-кп/199/91/25)
21 квітня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12016040000000435 від 26.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , до якого не застосовано запобіжний захід, декілька раз поспіль, незважаючи на те, що він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув у судове засідання 21 квітня 2025 року.
Враховуючи такі обставини прокурором заявлено клопотання про привід обвинуваченого у наступне судове засідання.
Суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Так, ОСОБА_4 , зокрема, не прибув у судові засідання: 04.02.2025: 18.03.2025; 21.04.2025 року.
Про обізнаність ОСОБА_4 про дату, час та місце судових засідань свідчить те, що останній отримав як повістки про виклик до суду, які не поверталась з поміткою про неможливість вручення за будь-яких причин та обставин, так і завчасно SMS- повідомлення на свій абонентський номер телефону, зокрема на судові засідання, призначені 18.03.2025; 21.04.2025 року.
Крім того, задовольняючи клопотання прокурора, суд також враховує, що ОСОБА_4 , причини неприбуття суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття у судове засідання за поважної причини до суду не на направляв та такі не надходили.
Також, в судове засідання на прибув захисник ОСОБА_5 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання 21 квітня 2025 року.
Про обізнаність захисника про дату, час та місце судових засідань свідчить те, що останній отримав як повістки про виклик до суду, які не поверталась з поміткою про неможливість вручення за будь-яких причин та обставин, так і завчасно SMS- повідомлення на свій абонентський номер телефону, зокрема, останній раз на судове засідання, призначене 21.04.2025 року.
Слід зазначити, що захисник ОСОБА_5 звертався до суду із заявою про здійснення з ним комунікації та проведення судового засідання шляхом відеоконференції за допомоги власних технічних засобів, що судом було задоволено.
Разом з цим, захисник ОСОБА_5 уникав явку до суду, заявляючи раз за разом секретарю судового засідання про неможливість не ним, а саме судом здійснити (організувати) з ним відео конференцією, що знаходиться в протиріччі з вимогою частини 6 ст. 336 КПК України, що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. Причому такі посилання захисника набули системний характер.
Така поведінка захисника, безпідставне неприбуття у судові засідання, стала підставою для звернення суду 04.02.2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
З огляду на викладене, суд розглянув клопотання прокурора за відсутністю захисника, керуючись вимогою ч. 1 ст. 323 КПК України, що не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя або порушенням права на захист обвинуваченого, оскільки участь захисника в даному кримінальному провадженні, враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення за ст. 12 Кримінального кодексу України, не обов'язковою відповідно до статті 52 КПК України.
Причому, суд зазначає, що конструкція КПК України, викладення в Кодексу правових норм, передбачає вирішення першим питання наслідки неприбуття обвинуваченого - ст. 323 КПК України, і тільки після цього наслідки неприбуття прокурора, захисника - ст. 324 КПК України.
Крім цього статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 140, 142, 327, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Відкласти судове засідання по кримінальному провадженню № 12016040000000435 від 26.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Призначити дату нового судового засідання по кримінальному провадженню №12016040000000435 від 26.05.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на 14-15 годину 26 травня 2025 року, в залі судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, розташованого за адресою вул.Новоселівська,9, місто Дніпро.
До обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , застосувати привід у судове засідання на 14-15 годину 26 травня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, розташованого за адресою вул.Новоселівська,9, місто Дніпро.
Виконання ухвали про здійснення приводу обвинуваченого доручити працівникам ГУНП в Дніпропетровській області.
Копію ухвали про здійснення приводу негайно надіслати органу, на який покладено її виконання та вручити прокурору ОСОБА_3 для контролю за виконанням.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
21.04.2025