ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/15948/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (вул. Рейтарська, буд. 17, нежитлове приміщення14, літ. А, офіс 7, м. Київ; ідентифікаційний код 43680551)
до 1) Публічного акціонерного товариства «Укрпромтеплиця» (вул. Петра Радченка, буд. 27-29, м. Київ, 03037; ідентифікаційний код 04414738)
2) Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. Михайла Омеляновича - Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 23527052)
про стягнення 4 000 000 грн,
Представники сторін:
від позивача: Дяченко Оксана
від відповідача-1: Волкова Марина
від відповідача-2: не з'явився
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (далі за текстом - АТ «Аргумент Фонд», Позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрпромтеплиця» (далі за текстом - ПАТ «Укрпромтеплиця», Відповідач - 1), Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі за текстом -ПАТ «ХК «Київміськбуд», Відповідач -2), в якому Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів збитки в розмірі 4 000 000 грн у зв'язку зі знищенням предмета іпотеки за іпотечним договором від 06.12.2012.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що він є новим кредитором на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги, а відтак має право вимоги до Відповідача-1 щодо його майна забезпеченого іпотекою та яке спільними діями з Відповідачем - 2 незаконно знищено.
Зазначені обставини призвели до неможливості звернути стягнення на предмет іпотеки, що спричинило збитки Позивачу.
2. Стислий виклад позиції Відповідача-1.
Заперечуючи щодо заявленого позову, Відповідач-1 стверджує, що позовні вимоги не можуть буди задоволенні, оскільки:
1) судами апеляційної та касаційної інстанції у справі № 910/2354/19 встановлено відсутність незаконних дій ПАТ «Укрпромтеплиця» щодо знищення предмету іпотеки - а саме, нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29;
2) до даних спірних правовідносин слід застосувати наслідки спливу строків позовної давності;
3) зміна істотних умов договору майнової застави (іпотеки) щодо предмету іпотеки набувають чинності лише у разі укладення угоди (додаткової угоди) чи змін до Іпотечного договору у письмовій формі, та мають бути посвідчені у нотаріальному порядку та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку;
4) боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні;
5) Позивач жодним чином не довів належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
6) в справі № 916/1791/19 (916/2003/21) про банкрутство ТОВ «Консолідація» правонаступником ПАТ «Платинум Банк» виступає ТОВ «Вердикт Капітал», а не Позивач.
3. Стислий виклад позиції Відповідача-2.
Заперечуючи щодо задоволення позову, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» зазначає, що останнє не є стороною, ні будь-якою особою визначених Позивачем договорів, а тому жодних обов'язків, жодних зобов'язань, жодної відповідальності у Відповідача-2 не виникло перед Позивачем.
Відповідач-2 стверджує, що не мав ніякого відношення до демонтажу об'єктів нерухомості та інших об'єктів, що могли заважати початку будівництва, а відтак не є належним відповідачем у даній справі, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження в частині вимог до Відповідача-2.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено 27.01.2025.
09.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від Відповідача-2, до якого також додано клопотання про виключення сторони з відповідачів та закриття провадження у справі.
15.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від Відповідача-1.
21.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Підготовче засідання 27.01.2025 відкладено на 03.03.2025.
04.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
05.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача - 2 про зобов'язання Позивача надати докази (витребування).
03.03.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача щодо поданого Відповідачем - 2 клопотання.
Підготовче засідання 03.03.2025 відкладено на 20.03.2025.
У підготовчому засіданні 20.03.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання про виключення Відповідача-2 з числа відповідачів у даній справі.
Також у даному засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача - 2 про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 20.03.2025 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 07.04.2025. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 20.03.2025.
У судовому засіданні 07.04.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення - 09.04.2025.
У судовому засіданні 09.04.2025 судом відповідно до статті 219 та 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
02.06.2011 між ПАТ «Фінбанк» (Кредитор) та ТОВ «Консолідація» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 88/06/11 (далі за текстом - Кредитний договір), у відповідності до якого Кредитор, на умовах вищезазначеного договору відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 9 000 000 грн., зі строком користування кредитними коштами до 01.06.2012.
В подальшому додатковими угодами сторони збільшили розмір кредитної лінії до 53 131 811 грн та 2 028 836 дол США та строк повернення - до 18.06.2018.
06.12.2012 між ПАТ «Фінбанк» (Іпотекодержатель), ПАТ «Укрпромтеплиця» (Іпотекодавець), ТОВ «Ошер», як боржником за кредитним договором № 74/09/10 від 29.09.2010 (із врахування додаткових угод), ТОВ «Одесбудінвест», як боржником за кредитним договором № 73/09/10 від 29.09.2010 (із врахування додаткових угод) та ТОВ «Консолідація», як боржником за кредитним договором № 88/06/11 укладено Іпотечний договір (далі за текстом - Іпотечний договір), посвідчений державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Гриценком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 8-3554.
Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору від 06.12.2012 Іпотекодавець (ПАТ «Укрпромтеплиця») передає в іпотеку Іпотекодержателю (ПАТ «Фінбанк») у якості забезпечення виконання зобов'язань боржника, зокрема ТОВ «Консолідація» за Кредитним договором наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі загальною площею 6 989, 30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Радченка Петра, буд. 27-29, яке належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 2-2481/08.
Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 3,8949 га, що знаходиться у користуванні Іпотекодавця згідно з Договором на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеного між Іпотекодавцем та Київською міською радою 18.04.2000.
Згідно з пунктом 1.3 Іпотечного договору від 06.12.2012 вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 150 921 684, 00 грн.
В пункті 1.6 Іпотечного договору зазначено, що Іпотекодавець свідчить та гарантує, що: до укладення цього договору предмет іпотеки іншим особам не відчужений; під забороною (арештом) та в заставі, в тому числі, податковій, не перебуває; боргом за комунальні послуги не обтяжений; як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не переданий, як юридична адреса не використовується; щодо предмета іпотеки відсутні судові спори; самовільний переобладнань не має; внаслідок укладення цього договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, предмет іпотеки не наданий в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо предмета іпотеки немає; будинок, в якому знаходиться предмет іпотеки, не належить до пам'яток історії та культури та його не визнано аварійним або таким, що підлягає зносу. Іпотекодавець також свідчить, що до предмета іпотеки не пред'явлені і на момент укладення цього договору відсутні відомі іпотекодавцю обставини, які є підставою для пред'явлення майнових позововів, пов'язаних з вилученням предмета іпотеки, будь-яким обмеженням розпорядження та/або володіння та/або користування ним, крім випадків, передбачених договором, а також що стосовно предмета іпотеки не була оформлена довіреність щодо володіння з правом відчуження.
Відповідно до пункту 2.1 Іпотечного договору Іпотекодавець зобов'язаний, зокрема, вживати всіх необхідних заходів щодо захисту предмета Іпотеки від зазіхань будь-яких третіх осіб; застрахувати предмет іпотеки; не здійснювати дій, що викликають погіршення (пошкодження) Предмета іпотеки; не пізніше наступного дня після настання змін надати Іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулися чи відбуваються з предметом іпотеки, в тому числі і про зазіхання на нього третіх осіб; у разі загибелі або зниження вартості Предмета іпотеки, в тому числі, внаслідок його випадкового знищення, випадкового пошкодження, або псування, негайно повідомити про це Іпотекодержателя, та протягом трьох днів від дня надходження відповідної вимоги Іпотекодержателя повністю або частково замінити Предмет іпотеки на інше майно за погодженням з Іпотекодержателем.
Пунктом 6.3 Іпотечного договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржниками основних зобов'язань.
Спростовуючи заперечення Відповідача - 2 суд вказує, що досліджений вище судом Іпотечний договір наявний в матеріалах справи, а враховуючи межі заявлених позовних вимог, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ «Консолідація» Кредитного договору та повернення коштів у визначений сторонами строк.
05.12.2014 ПАТ «Фінбанк» відступив на користь ПАТ «Платинум Банк» право вимоги за вказаним Кредитним договором та договорами забезпечення згідно додатку № 1 до такого договору, пунктом 2 Реєстру кредитних договорів, права вимоги за яким відступаються вказано Кредитний договір із сумами відступленої заборгованості ТОВ Консолідація», а пунктом 1 Реєстру іпотечних договорів закріплено передачу прав по Іпотечному договору, укладеного у якості забезпечення виконання зобов'язань зокрема ТОВ «Консолідація» за Кредитним договором.
04.09.2020 ПАТ «Платинум Банк» відступив право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі укладеного договору про відступлення прав вимоги № 401/3 від 04.09.2020 згідно додатків № 1 та № 2 до вказаного договору, якими закріплено реєстр договорів, за якими відступаються права вимоги.
Пункт 10 додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 401/3 від 04.09.2020 закріплено Кредитний договір, а пунктом 23 додатку № 1 закріплено Іпотечний договір.
25.11.2021 між ТОВ «Вердикт Капітал» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» укладено:
1) Договір №07/25/11/2021/25 про відступлення прав вимоги за Кредитними договорами та договорами забезпечення, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за р. № 2424;
2) Договір №06/25/11/2021/19 купівлі-продажу майнових прав за Договором іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за р. № 2425.
Відповідно до умов вищезазначених договорів, ТОВ «Вердикт Капітал» відступив на користь АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» право вимоги до ТОВ «Консолідація» за Кредитним договором 88/06/11 від 02.06.2011 та майнові права за Договором іпотеки від 06.12.2012, посвідченим державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В. за реєстровим № 8-3554, що укладений з ПАТ «Укрпромтеплиця».
В силу зазначеного, Позивач стверджує про наявність в нього прав вимоги до ТОВ «Консолідація» за Кредитним договором та Іпотечним договором.
Посилаючись на положення статті 10 Закону України «Про іпотеку», Позивач зазначає, що іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.
Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
Разом з тим, ПАТ «Укрпромтеплиця», без повідомлення Іпотекодержателя (ПАТ «Платинум Банк»), на замовлення ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» здійснив знищення предмета іпотеки.
Так, 29.01.2018 до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про закриття об'єкта нерухомого майна - комплексу будівель і споруд нежитлового призначення загальною площею 6 976 м2 за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29. Підставою для внесення запису зазначено знищення об'єкта нерухомого майна, що підтверджується довідкою № 28-03/17 від 29.03.2017, складеною ФОП Бражніковим П.М.
Згідно з цією довідкою, за результатами інвентаризації, всі будівлі та споруди знесені, а земельна ділянка звільнена від забудов.
Акт перевірки від 24.05.2018, складений представником ПАТ «Платинум Банк», підтвердив, що нежитлові будівлі загальною площею 6 989, 30 м2 за цією адресою знесені, а на їх місці розпочато будівництво житлового комплексу «Медовий» із забудовником ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.2019 року відкрито провадження у справі № 910/2354/19 за позовом ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «Консолідація» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (передати в іпотеку аналогічне, рівнозначне знищеному майно).
Судом першої інстанції рішенням від 29.07.2019 позов задоволено, а також визнано незаконним знищення нежитлових будівель загальною площею 6 989, 30 м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27 - 29 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1472110280000), що становили предмет іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 06.12.2012, зі змінами та доповненнями відповідно до договору відступлення права вимоги від 05.12.2014 та не передачу в іпотеку ПАТ «Платинум Банк» аналогічного рівнозначного нерухомого майна після знищення.
Також, зобов'язано ПАТ «Укрпромтеплиця» передати в іпотеку ПАТ «Платинум Банк» аналогічне рівнозначне знищеним зазначеним нежитловим будівлям нерухоме майно вартістю не менше 150 921 684,00 грн. Стягнуто з ПАТ «Укрпромтеплиця» на користь ПАТ «Платинум Банк» судовий збір у сумі 3 842,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 910/2354/19 залишена без змін постановою Касаційного господарського суду від 02.06.2020.
В силу зазначеного вище, станом на дату набуття Позивачем прав вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором предмет іпотеки - знищено, про що сторонам відомо.
Враховуючи відсутність доказів виконання ТОВ «Консолідація» кредитних зобов'язань за Кредитним договором, неможливість Позивача звернути стягнення на предмет іпотеки останній заявляє, що його майнові права порушено з огляду на умисні та неправомірні дії Відповідачів чим заподіяно матеріальну шкоду, яка фактично становить розмір заборгованості ТОВ «Консолідація» за Кредитним договором у вигляді вартості предмету іпотеки (з урахування додатково відступлених кредитних договір, аналіз яких не входить до предмету дослідження у даній справі).
Так, між Відповідачем - 1 та Відповідачем - 2 укладено Договір № 168/ф (далі за текстом - Договір), предметом якого є зобов'язання та права сторін по будівництву об'єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об'єкті в порядку та на умовах, визначених в Договорі.
Позивач звертає увагу суду на те, що на момент підписання Договору зобов'язання перед ПАТ «Платинум Банк» не виконане, про що достеменно відомо ПАТ «Укрпромтеплиця», а в Реєстрі речових прав на нерухоме майно містився діючий запис про іпотеку та заборону відчуження об'єкту, про що повинен був знати також і забудовник - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» з огляду на доступність такої інформації.
Відповідно до умов пункту 2.1 Договору, ПАТ «Укрпромтеплиця» взяло на себе зобов'язання за рахунок та сприяння ПАТ «ХК «Київміськбуд» змінити цільове призначення земельної ділянки на таке, що дозволяє багатоповерхове житлове будівництво на ній, а також отримати містобудівні умови та обмеження для такого будівництва
Згідно з підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Договору, ПАТ «Укрпромтеплиця» зобов'язується здійснити демонтаж Об'єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, та передати ПАТ «ХК«Київміськбуд» будівельний майданчик, звільнений від зелених насаджень, об'єктів нерухомості та інших об'єктів, що можуть заважати початку будівництва, про що сторонами підписується відповідний Акт прийому-передачі.
Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Договору закріплено обов'язок ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» компенсувати всі витрати на демонтаж або знесення предмету іпотеки.
Сторони погодили, що ПАТ «Укрпромтеплиця» набуває майнові права на 20 % всіх площ в об'єкті, а саме: 20 % площі житла в об'єкті, 20% площі нежитлового призначення в об'єкті та 20% машиномісць в об'єкті, а після здачі об'єкту будівництва в експлуатацію, в порядку, передбаченому чинним законодавством, право власності на них. Набуття частини вказаних майнових прав ПАТ «Укрпромтеплиця» відбувається в момент підписання сторонами протоколу розподілу площ в об'єкті (підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 Договору).
18.10.2021 між ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «ХК «Київміськбуд» укладено додаткову угоду № 7 до Договору, якою, у зв'язку з отриманням обмірів технічної інвентаризації приміщень в об'єкті, а саме: житлового будинку № 1 (І черга), житлового будинку № 3 (І черга) та семисекційного житлового будинку № 2 (ІІ черга) сторони домовились внести зміни в Протокол розподілу площ в об'єкті та викласти його в новій редакції, яка є додатком до додаткової угоди № 7.
04.01.2022 між ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено Акт про повне виконання зобов'язань за Договором, яким сторони підтвердили повне виконання зобов'язань за Договором та зафіксували отримання ними частин площ в об'єкті: ПАТ «Укрпромтеплиця» отримано: 17 918, 1 кв.м. житлових приміщень (квартир), 696,6 кв.м. нежитлових приміщень, 476, 40 кв.м. паркомісць.; ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як замовник будівництва, отримала решту площ в об'єкті
Відтак, Позивач стверджує, що ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» умисно, всупереч Іпотечному договору та закону вчинили дії щодо знищення предмету іпотеки, а після незаконного знищення об'єкту іпотеки, ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «ХК «Київміськбуд» не передали в іпотеку аналогічного рівноцінного нерухомого майна, як це передбачено Іпотечним договором та законом, водночас отримали у власність високоліквідне майно, не обтяжене жодними зобов'язаннями, що призвело до отримання вигоди з протиправної, в т.ч. недобросовісної поведінки.
Відтак, саме спільними, недобросовісними, умисними та свідомими діями Відповідачів Позивачу заподіяно шкоди в розмірі вартості іпотечного майна та з урахування розміру непогашених кредитних зобов'язання, зокрема ТОВ «Консолідація», що на переконання Позивача свідчить про солідарний обов'язок Відповідачів з відшкодування на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідач-2 у поданому відзиві звертає увагу суду на те, що суд апеляційної інстанції у постанові від 23.12.2019 у справі № 910/2354/19 встановив, що матеріали справи не містять, і позивачем (ПАТ «Платинум Банк») не було надано ні суду першої інстанції станом на момент вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного провадження доказів виконання пункту 2.3 договору відступлення права вимоги від 05.12.2014, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 5075, зокрема щодо повідомлення ПАТ «Укрпромтеплиця» про набуття позивачем прав нового кредитора.
Крім того, позивачем долучено на стадії апеляційного провадження у вказаній справі лише бланк такого повідомлення, який не містить ні відомостей, які підлягають заповненню, ні доказів направлення у встановленому порядку заповненого бланку на адресу ПАТ «Укрпромтеплиця», в той час як статтею 24 Закону України «Про іпотеку» визначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.
Посилаючись на постанову суду апеляційної інстанції від 23.12.2019 у справі № 910/2354/19 Відповідач - 2 стверджує, що ніяких зобов'язань ПАТ «Укрпромтеплиця» не мало за іпотечним договором перед ПАТ «Платинум Банк» та в подальшому і перед Позивачем, які не повідомляли ПАТ «Укрпромтеплицю» про будь-які правочини відступлення права вимоги за Договором іпотеки.
Крім того, укладаючи 25.11.2021 Договір № 06/25/11/2021/19 купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки між ТОВ «Вердикт Капітал» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» обставина та інформація про відсутність майна - комплексу будівель і споруд нежитлового призначення загальною площею 6 976 м2 за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27-29 була відома Позивачу, в силу чого Відповідач - 2 зазначає про пропуск Позивачем строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом.
У наданому до суду відзиві Відповідач-1 звертає увагу суду на недотримання Позивачем пункту 2.3 договору відступлення права вимоги від 05.12.2014 в частині повідомлення ПАТ «Укрпромтеплиця» про набуття Позивачем прав нового кредитора.
Крім того, як свідчать матеріали, предмет іпотеки за Іпотечним договором від 06.12.2012 (нежитлові будівлі загальною площею 6 989,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Радченка Петра, буд. 27-29) знищено, що свідчить про припинення дії іпотеки.
Знищення нерухомого майна Відповідача-1, яке було свого часу визначено Іпотечним договором від 06.12.2012 як таке, що передано у іпотеку, відбулось не раніше березня місяця 2017, поза межами захисту трирічним строком позовної давності, який у спірних правовідносинах згідно доводів Відповідача-1 сплинув ще 26.09.2016.
Відповідач - 1 також звертає увагу суду на те, що у Іпотечному договорі від 06.12.2012 зазначено трьох Боржників: у пункті 1.4.1 Боржник 1 - ТОВ «Ошер» заборгованості за основним Кредитним договором не має; у пункті 1.4.2 Боржник 2 - ТОВ «Одесбудінвест» та у пункті 1.4.3 Боржник 3 - ТОВ «Консолідація».
Так, Відповідач - 1 зазначає, що думка Позивача про існування у ТОВ «Консолідація» заборгованості в розмірі 133 916 289, 06 грн. є необґрунтованою.
У поданих відповідях на відзиви, Позивач стверджує про посилкове посилання Відповідачів на обставини, які встановлені судом при розгляді справи № 910/2354/19 як на преюдиційні, оскільки у вказаній справі суд здійснив оцінку наданих учасниками доказів і через недоведеність та неналежний спосіб захисту відмовив у задоволенні позовних вимог.
Натомість у справі, яка наразі розглядається судом додатково подано Договір та Акт про повне виконання зобов'язань за Договором, який не досліджувався судами в попередніх провадженнях, а наявність в реєстрі речових прав на нерухоме майно діючого запису про іпотеку майна Відповідача-1 як Іпотекодавця не спростовують неправомірність його знищення сторонами та понесення Позивачем збитків, при одночасному набутті Іпотекодавем високоліквідного майна.
Заперечуючи щодо закінчення строку позовної давності на звернення до суду з позовом -26.09.2016, Позивач зазначає, що згідно пункту 6.3 Іпотечного договору останній діє до його повного виконання боржником основного зобов'язання, тобто до 18.06.2016 - обов'язок позичальника повернути кредит у повному обсязі згідно пункту 1.6 додаткової угоди № 33 від 19.12.2014 до Кредитного договору, чого здійснено ТОВ «Консолідація» не було.
В силу зазначеного, Позивач стверджує, що Іпотечний договір недійсним не визнавався, а відтак є дійсним, а перебіг строку позовної давності для Позивача розпочався заново 10.09.2019 (з огляду на звернення ПАТ «Платинум Банк» до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки), при тому, що згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг позовної давності зупинено на строк дії воєнного стану.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом вище, між ПАТ «Фінбанк» та ТОВ «Консолідація» виникли кредитні правовідносини на підставі Кредитного договору, відповідно до умов якого із врахування укладених додаткових угод ТОВ «Консолідація» зобов'язалось повернути надані ПАТ «Фінбанк» кошти в розмірі 53 131 811 грн та 2 028 836 дол США у строк повернення - до 18.06.2018 (згідно пункту 1.6 Кредитного договору в редакції додаткової угоди № 33 від 19.12.2014).
Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначені статтею 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (статті 517 ЦК України).
ПАТ «Платинум банк» набув прав кредитора до ТОВ «Консолідація» за Кредитним договором згідно договору відступлення прав вимоги № 20141205 від 05.12.2014, укладеного між ПАТ «Платинум банк», як новим кредитором та ПАТ «Фінбанк», як первісним кредитором.
В подальшому ПАТ «Платинум банк» відступив право вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором ТОВ «Вердикт Капітал» згідно укладеного договору про відступлення прав вимоги № 401/3 від 04.09.2020, а ТОВ «Вердикт Капітал» відступило такі права Позивачу на підставі договору № 07/25/11/2021/25 від 25.11.2021 згідно пункту 1 додатку № 1 (Реєстр кредитних договорів, права за якими відступаються) на суму 98 219 485, 19 грн за ціною відступлення 10 000 грн., яку Позивачем сплачено згідно платіжної інструкції № 45 від 26.11.2021.
З огляду на зазначене, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів визнання недійсними вказаних договір суд дійшов висновку, що Позивач з 25.11.2021 набув право вимоги до Відповідача -1 внаслідок відступлення на суму 98 219 485, 19 грн., а також права за Іпотечним договором.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 08.08.2013) дає наступне визначення поняття іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно статті 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 08.08.2013) іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Статтею 9 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 19.10.2016) встановлено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).
Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Відповідно до статті 10 вказаного закону якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.
Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки. Проведення іпотекодержателем зазначеної перевірки не повинно призупиняти користування предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення або іншим чином порушувати права іпотекодавця чи іншої особи, в тимчасовому користуванні якої знаходиться предмет іпотеки.
Факт знищення визнається сторонами, підтверджується Актом перевірки наявності та стану майна (об'єкта нерухомості, що знаходиться в якості забезпечення зобов'язань) від 24.05.2018, складеним представником ПАТ «Платинум Банк», довідкою від 29.03.2017 № 28-03/17, складеній фізичною особою - підприємцем Бражніковим П. М. (кваліфікаційний сертифікат № АЕ003025 відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури) та встановлений судом апеляційної інстанції у постанові від 23.12.2019 у справі № 910/2354/19, яка набрала законної сили 23.12.2019 та залишена без змін постановою Касаційного господарського суду міста Києва від 02.06.2020.
За інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер довідки 152878098 від 16.01.2019), 29.01.2018 до реєстру внесено запис про закриття об'єкта нерухомого майна: об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 6 976 м2, за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 27 - 29; підстава внесення запису - знищення об'єкта нерухомого майна - довідка від 29.03.2017 № 28-03/17.
Як встановлено судом вище, між Відповідачами укладено Договір, згідно умов якого Відповідач-1 зобов'язався:
змінити цільове призначення земельної ділянки на таке, що дозволяє багатоповерхове житлове будівництво, а також отримати містобудівні умови та обмеження для такого будівництва (пункт 2.1 Договору);
здійснити демонтаж об'єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці - територія орієнтовною площею 3, 1131 га кадастровий номер 8000000000:72:263:0002, що розташована на вулиці Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);
передати звільнений від зелених насаджень та об'єктів нерухомості будівельний майданчик (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору Відповідачем - 2 здійснюється фінансування всього комплексу робіт, пов'язаних з будівництвом об'єкта (житлово-офісний комплекс з соціально-торгівельною інфраструктурою та підземним паркінгом по вул. Радченка, 27-29 у Солом'янському районі м. Києва) та введенням в експлуатацію об'єкта, включаючи пайовий внесок на розвиток інфрастуктури.
Згідно пунктом 3.2.1 Договору, ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», зобов'язалася компенсувати всі витрати на демонтаж або знесення предмету іпотеки.
04.01.2022 між ПАТ «Укрпромтеплиця» та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено Акт про повне виконання зобов'язань за Договором №168/ф від 21.07.2016, яким сторони підтвердили повне виконання зобов'язань за договором та зафіксували отримання ними частин площ в об'єкті.
Суд зазначає, що в даному випадку спір між сторонами не стосується можливості звернення стягнення на предмет іпотеки із врахуванням обставин його знищення.
Станом на дату вирішення судом спору, Позивача фактично перебуває у ситуації коли заборгованість за Кредитним договором, право вимоги за яким він набув у встановленому законом порядку, не погашена, а предмет іпотеки знищений.
Натомість, Відповідач - 1, будучи Іпотекодавцем, який поручився за виконання боржником (в даному випадку ТОВ «Консолідація») грошового зобов'язання за Кредитним договором не поніс жодних юридичних наслідків за його порушення останнім, а за рахунок належного йому майна, яке перебувало під обтяженням набув права власності на високоліквідне майно у новозбудованому житловому - комплексі, яке в свою чергу не було передано Іпотекодержателю як рівнозначне.
З огляду на викладене вище, суд вважає обґрунтованими доводи Позивача в частині порушення його майнових прав шляхом та заподіяння йому шкоди спільними діями Відповідачів.
При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять доказів надання згоди ПАТ «Платинум Банк» (кредитора станом на період знищення майна) на знищення предмету іпотеки, а відтак Відповідачем - 1, як Іпотекодавцем не дотримано покладених на нього Іпотечним договором (пункт 2.1) та Законом України «Про іпотеку (стаття 9, 10) обов'язків в частині збереження цілісності для збереження іпотеки.
Частиною 1 статті 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України закріплено правові наслідки порушення зобов'язання.
Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Суд погоджується з доводами Позивача, що предмет іпотеки знищено Відповідачами спільними діями та умисно з огляду на наступне:
- від ПАТ «Укрпромтеплиця» підписантом Договору був Голова Правління - Гуськов Ю.І., який був також підписантом Іпотечного договору;
- на момент підписання Договору зобов'язання перед ПАТ «Платинум Банк» не виконане ТОВ «Консолідація», про що також було відомо ПАТ «Укрпромтеплиця» як Іпотекодавцем за кредитним договором в силу чого останній мав проявляти розумну обачність, враховуючи наявність обтяжень його нерухомого майна;
- в Реєстрі речових прав на нерухоме майно містився діючий запис про іпотеку та заборону відчуження об'єкту станом на дату укладання Договору та знищення майна, який було проігноровано як Відповідачем - 1 так і Відповідачем -2.
Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).
В силу зазначеного судом вище, враховуючи те, що зобов'язання за Кредитним договором позичальником не виконано (оскільки докази зворотного відсутні), Позивач не може звернути стягнення на предмет іпотеки як новий кредитор та іпотекодержатель в силу його фізичного знищення Відповідачем -1 за фінансування Відповідача - 2 суд дійшов висновку, що Позивачем доведено, а з матеріалів справи вбачається можливість встановити протиправність поведінки Відповідачів, які призвели до заподіяння Позивачу шкоди у вигляді знищення іпотечного майна, оціночною вартістю 150 921 684 грн., зокрема в частині існуючого зобов'язання ТОВ «Консолідація» з огляду на визначені Позивачем межі позовних вимог.
Враховуючи заперечення Відповідачів, судом також при вирішення даного спору досліджено наступні обставини.
Північний апеляційний господарський суд при розгляді справи № 910/2354/19 у своїй постанові дійшов висновку скасувати рішення суду першої інстанції в силу того, що вимога про зобов'язання відповідача передати в іпотеку позивачеві аналогічне нерухоме майно рівнозначне знищеним нежитловим будівлям, яку задовольнив місцевий господарський суд, не має конкретного виразу, оскільки заявлена стосовно передачі в іпотеку невизначеного об'єкта, невизначеної вартості; висновки суду першої інстанції у наведеній частині залежать від певних обставин, яких зокрема, суд першої інстанції також не досліджував, щодо аналогічності, рівнозначності певного невизначеного нерухомого майна (а також взагалі його наявності), вартості майна не менше певної величини; задоволення зазначеної вимоги шляхом постановлення умовного рішення призведе до неправомірного втручання у право власності відповідача і буде стосуватися фактично всіх наявних у нього активів, що суперечить як Протоколу 1 до Конвенції, так і наведеному у законі принципу непорушності права власності. Апеляційний господарський суд також взяв до уваги, що обраний позивачем у наведеному випадку спосіб захисту не призводить до реального поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто не є ефективним у розумінні положень статті 13 Конвенції та зазначив, що у матеріалах справи немає доказів, які свідчили би про незаконність дій відповідача. Водночас визнання незаконним знищення спірного майна необхідно доводити як підставу позовної вимоги, спрямованої на відновлення права.
Відтак, фактичною відмовою суду апеляційної інстанції у задоволені позову ПАТ «Платинум Банк» стало обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту.
Натомість при розгляді справи № 910/2354/19 ПАТ «Укрпромтеплиця» судом апеляційної інстанції не встановлено виконання зобов'язання боржником за Кредитним договором та припинення обов'язків за Іпотечним договором.
При цьому, згідно частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Суд зазначає, що виходячи із принципів доказування у господарському процесі, Позивач стверджує, що кошти за Кредитним договором ТОВ «Консолідація» не повернуто у визначений строк - до 18.06.2018, в силу чого таке право кредитора неодноразово відступалось.
Натомість Відповідач-1 та Відповідач-2 зазначає про ненадання Позивачем доказів погашення боржником заборгованості за Кредитним договором, які на переконання суду маються надаватися саме Відповідачем - 1 в силу положень частини 1 статті 74 ГПК України на підтвердження власних доводів та обґрунтувань, а також з урахування взятих на себе зобов'язань за Іпотечним договором.
Також судом враховано, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/1791/19 про банкрутство ТОВ «Консолідація», у якій вимоги ПАТ «Платинум Банк» в розмірі 133 916 289, 06 грн до боржника ухвалою від 03.12.2019 визнано.
Постановою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 ТОВ «Консолідація» визнано банкрутом, почато ліквідаційну процедуру, яка триває станом на час ухвалення рішення по даній справі, а вимоги ПАТ «Платинум Банк» в межах справи № 916/1791/19 залишаються непогашеними так як і вимоги Позивача в межах даної справи.
Питання заміни сторони кредитора в межах справи № 916/1791/19 судом не досліджується, оскільки не має відношення до даної справи.
Щодо доводів Відповідачів про припинення Договору іпотеки з огляду на знищення його предмету суд зазначає наступне.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на дату знищення предмету іпотеки) закріплено, що іпотека припиняється у разі: знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 910/2815/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» у випадку, коли іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника перед іпотекодержателем, він є майновим поручителем. Отже, в даному випадку іпотека є конгломератним різновидом таких видів забезпечення виконання зобов'язання як порука та застава.
Так, доводи Відповідача - 1 про припинення дії іпотеки на підставі статті 17 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку зі знищенням майна розцінюються судом як умисні та такі, що спрямовані на уникнення відповідальності, на яку Відповідач- 1 погодився самостійно шляхом укладання Іпотечного договору.
В даному випадку припинення іпотеки з одночасним існуванням невиконаного основного зобов'язання не може свідчити про відсутність у Позивача майнового права, а у Іпотекодержателя майнових обов'язків, що на переконання суду свідчить про правомірність заявлених вимог.
Враховуючи звернення ПАТ «Платинум Банк» до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 910/2354/19), відсутність інформації про ліквідацію боржника за Кредитним договором шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також відсутність доказів виконання основного зобов'язання за Кредитним договором суд не вбачає підстав для припинення майнових прав Позивача в частині відшкодування збитків, заподіяних знищенням іпотечного майна.
Що стосується строку позовної давності, суд зазначає, що як вірно зазначає Позивач, фактично право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у ПАТ «Платинум Банк» з 19.06.2018, а право на стягнення збитку у зв'язку зі знищенням майна з 25.05.2018 - дата коли банку стало відомо про знищення предмету Іпотечного договору.
Враховуючи встановлений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності - три роки, Позивач мав право звернутися до суду з позовом про стягнення збитку у строк до 25.05.2021.
Проте, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено, в тому числі й станом на час звернення Позивача з позовом до суду.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Законом України від 15.03.2023 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Станом на дату ухвалення даного рішення воєнним стан діє, а тому вимоги Позивача заявлено в межах строку позовної давності з огляду на його неодноразове продовження.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи здійснені судом висновки за результатами досліджених доказів, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених Позивачем вимог про стягнення шкоди, яка не виходить за межі невиконаного основного зобов'язання за Кредитним договором, спричиненої спільними діями Відповідачів у зв'язку зі знищенням предмету іпотеки.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідачів.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» - задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Укрпромтеплиця» (вул. Петра Радченка, буд. 27-29, м. Київ, 03037; ідентифікаційний код 04414738), Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. Михайла Омеляновича - Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 23527052) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (вул. Рейтарська, буд. 17, нежитлове приміщення14, літ. А, офіс 7, м. Київ; ідентифікаційний код 43680551) збитки в розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрпромтеплиця» (вул. Петра Радченка, буд. 27-29, м. Київ, 03037; ідентифікаційний код 04414738) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (вул. Рейтарська, буд. 17, нежитлове приміщення14, літ. А, офіс 7, м. Київ; ідентифікаційний код 43680551) судовий збір - 30 000 (тридцять тисяч) грн.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. Михайла Омеляновича - Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 23527052) на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент Фонд» (вул. Рейтарська, буд. 17, нежитлове приміщення14, літ. А, офіс 7, м. Київ; ідентифікаційний код 43680551) судовий збір - 30 000 (тридцять тисяч) грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 21.04.2025.
Суддя Антон ПУКАС