ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2025Справа № 910/4829/25
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Царук Дениса Олександровича , м. Київ
про стягнення 31 260,80 грн,
17.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою в наказному провадженні із вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Царука Дениса Олександровича суми коштів в розмірі 31 260,80 грн.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив таке.
За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом п.4 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, визначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, в якості боржника заявник визначив Фізичну особу-підприємця Царука Дениса Олександровича .
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Пунктом 73 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17 від 05.06.2018 року зазначено, що з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Однак, як вбачається із наданих заявником документів Кредитний договір №1027841 від 08.10.2024 було укладено з фізичною особою Царуком Денисом Олександровичем , а не Фізичною особою-підприємцем Царуком Денисом Олександровичем .
Так, відповідно до ч.3 ст.147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Однак, як встановлено згідно наданих до заяви доказів підставою звернення до суду є саме несплата за Кредитним договором №1027841 від 08.10.2024, який укладено не з фізичною особою-підприємцем, а з фізичною особою.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 152 ГПК України суд відмовляє заявнику у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
У даному випадку суд за аналогією застосовує положення п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України оскільки заява не підлягає розгляду у порядку наказного провадження через невідповідність суб'єктного складу.
Враховуючи вищевикладене, оскільки за заявою ТОВ «ФК «Абекор» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ФО-П Царук Д.О. заборгованості не може бути застосована процедура наказного провадження, суд відмовляє у видачі такого судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст. 152 ГПК України.
Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до ч.2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до відповідного суду загальної юрисдикції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 148, 150, п. 4 частини 1 ст.152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Царука Дениса Олександровича заборгованості в розмірі 31 260,80 грн за Кредитним договором №1027841 від 08.10.2024 було.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя C. МОРОЗОВ