номер провадження справи 7/5/24
09.04.2025 Справа № 908/3269/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/3269/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаш-Інвест», (01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31839996)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт», (69006, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України/бульвар Парковий, буд. 1/2, офіс 36, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42693800)
третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олтрейд 2016» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Космічна, буд. 9-А, секція 4, приміщення 101, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41048384).
про зобов'язання виконати умови договору
за участю представників учасників справи:
від позивача: Перегонцев І.В. (в режимі відеконференції), ордер серія АІ №1772676 від 17.12.2024;
Мамотенко О.П., ордер серія АР №1215918 від 06.01.2025;
від відповідача: Алілуєв Д.Ю. ордер серія АР №1212876 від 30.12.2024;
від третьої особи: Панченко О.В. (в режимі відеконференції) ордер серія АЕ №1355532 від 27.01.2025.
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.12.2024, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 18.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаш-Інвест» (далі - ТОВ «Енергомаш-Інвест») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт» (далі - ТОВ «Запоріжметбрухт») про зобов'язання прийняти (отримати) від позивача, на умовах EXW Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2010 року (далі - Інкотермс 2010), за адресою постачання: Запорізька область, місто Токмак, вул. Ковальська, буд. 59, товар за договором поставки № б/н від 29.06.2021 та згідно зі специфікацією № 1 від 29.06.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.12.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3269/24 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 23.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/3269/24, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.01.2025 о 10 год. 00 хв.
Відповідачем 06.01.2025 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.01.2025, зареєстрований в канцелярії суду 07.01.2025) з доданими до нього документами.
Позивачем надано відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.01.2025, зареєстрований в канцелярії суду 15.01.2025).
Окрім цього, до суду сторонами подано такі документи:
- клопотання позивача про виклик свідків (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.01.2025, зареєстрований в канцелярії суду 15.01.2025 за № 1019/08-08/25);
- заперечення відповідача на клопотання позивача про виклик свідків (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.01.2025, зареєстрований в канцелярії суду 16.01.2025);
- клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.01.2025, зареєстрований в канцелярії суду 16.01.2025).
У підготовчому засіданні 16.01.2025 в режимі відеоконференції приймали учать представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 16.01.2025 представник позивача підтримав письмове клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтрейд 2016» (далі - ТОВ «Олтрейд 2016»), мотивував його укладенням 08.06.2023 між ТОВ «Запоріжметбрухт» та ТОВ «Олтрейд 2016» договору уступки права вимоги за договором поставки, виконання якого є предметом спору в цій справі.
Ухвалою від 16.01.2025 суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Олтрейд 2016» з підстав, викладених в ухвалі.
Також у судовому засіданні представником позивача підтримано клопотання про виклик свідків, які можуть підтвердити обставини справи, на які посилається позивач як на фактичні підстави позову. Вирішення зазначеного клопотання відкладено судом до наступного підготовчого засідання, оскільки представник позивача повідомив суд про намір надати до клопотання додаткові документи, на які посилається позивач у цьому клопотанні.
Окрім цього, представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про витребування оригіналів письмових доказів - видаткових накладних, копії яких долучено до позовної заяви. Вирішення зазначеного клопотання відкладено судом до наступного підготовчого засідання, оскільки представники не повідомили суд про місцезнаходження оригіналів доказів.
Підготовче засідання відкладено на 11.02.2025 об 11год. 00 хв.
Позивачем через систему «Електронний суд» 21.01.2025 на виконання ухвали суду від 16.01.2025 в частині направлення матеріалів позовної заяви з доданими до неї документами на адресу третьої особи надано суду відповідні докази направлення позову третій особі.
Відповідачем 24.01.2025 сформовано письмові пояснення, в яких відповідач просить суд долучити до матеріалів справи копії банківських виписок та платіжного доручення за період з 30.06.2021 по 15.11.20021. Письмові пояснення з додатками долучені судом до матеріалів справи.
Позивачем 29.01.2025 також сформовано письмові пояснення щодо місцезнаходження оригіналів документів, копії яких додано до позову. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Третьою особою ТОВ «Олтрейд 2016» 28.01.2025 сформовано письмові пояснення щодо заявленого предмету спору та викладені міркування щодо доцільності зупинення провадження у справі №908/3269/24 до вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство судом касаційної інстанції.
Позивачем 04.02.2025 в системі «Електронний суд» (зареєстровано в канцелярії за вх. № 2531/08-08/25 від 04.02.2025) сформовано клопотання про виклик свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До заяви долучено копію заяви свідка ОСОБА_1 , що засвідчена APOSTILLE у Сполучених Штатах Америки (без офіційного перекладу), копію заяви ОСОБА_2 , підписану з використанням кваліфікованого цифрового підпису, але без посвідчення підпису ОСОБА_2 нотаріусом, копії договорів поставки металобрухту від 12.11.2021 та договір поставки № 01-07/29-21 від 30.07.2021.
У системі «Електронний суд» 04.02.2025 позивачем сформовано відповідь на пояснення третьої особи.
Відповідачем 07.02.2025 у системі «Електронний суд» сформовані письмові пояснення щодо поданих позивачем доказів, заперечення на повторне клопотання про виклик свідків.
Позивачем 10.02.2025 у системі «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення та долучено до них копію заяви свідка ОСОБА_3 підписану з використанням кваліфікованого цифрового підпису, але без посвідчення підпису нотаріусом, специфікацій №№ 1, 2 до договору поставки № 01-07/29-21 від 29.07.2021, договору поставки № 01-07/29-21 від 30.07.2021, специфікації №№ 2-1, 3 до договору поставки № 01-07/29-21 від 30.07.2021, договору купівлі-продажу № 02-05/10-21 від 05.10.2021, договору поставки № 01-07/29-21 від 06.08.2021, специфікації № 1 до договору поставки № 01-07/29-21 від 06.08.2021.
У системі «Електронний суд» 11.02.2025 ТОВ «Олтрейд 2016» сформовано заперечення на відповідь на пояснення третьої особи.
У підготовчому засіданні 11.02.2025 в режимі відеоконференції приймали учать представники позивача, відповідача та третьої особи.
Представники позивача підтримали подані 15.01.2025 та 04.02.2025 клопотання про виклик свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що зазначені свідки можуть підтвердити обставини справи, на які посилається позивач як на фактичні підстави позову.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення заяв позивача про виклик свідків з підстав, викладених у письмових запереченнях, указуючи на те, що дані заяви подані з порушення норм діючого законодавства.
За результатами розгляду клопотань позивача від 15.01.2025 та 04.02.2025 про виклик свідків у судове засідання суд дійшов висновків про відсутність підстав для їх задоволення, про що судом винесено відповідну ухвалу.
Окрім цього, представником відповідача в судовому засіданні 11.02.2025 підтримано усне клопотання про витребування оригіналів письмових доказів - видаткових накладних, копії яких позивачем долучено до позовної заяви.
Представники позивача заперечили проти задоволення заявленого клопотання, вказують на те, що оригінали видаткових накладних знаходяться на окупованій території.
Представник третьої особи підтримав заявлене клопотання відповідача.
Клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, суд задовольнив на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України.
Клопотання представників позивача про долучення до матеріалів справи заяв свідків та інших документів судом задоволено. Зазначені документи долучені до матеріалів справи.
Також у підготовчому засіданні 11.02.2025 представник третьої особи повідомив суд, що ним буде подано вмотивоване клопотання, оформлене відповідно до норм чинного законодавства, про зупинення провадження у справі № 908/3269/24 до наступного судового засідання. Викладені у письмових поясненнях міркування щодо зупинення провадження у справі просить суд залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 11.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 12.03.2025 об 11 год. 00 хв.
Через систему «Електронний суд» 10.03.2025 позивачем подані додаткові пояснення.
У системі «Електронний суд» 11.03.2025 ТОВ «Олтрейд 2016» сформовано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання щодо правомірності відкриття провадження у справі № 910/18228/23 про банкрутство ТОВ «Енергомаш-Інвест» судом касаційної інстанції.
У судовому засіданні 12.03.2025 брали участь представники позивача, відповідача та третьої особи.
Представник третьої особи підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача Перегонцев І.В. залишив вирішення заявленого клопотання на розсуд суду. Представник позивача Мамотенко О.П. заперечив проти задоволення зазначеного клопотання.
Представник відповідача зазначив про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 12.03.2025 з'ясовано у представників сторін, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представники сторін повідомили суд, що всі докази надані та не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 12.03.2025 клопотання ТОВ «Олтрейд 2016» (вх.№5473/08-08/25 від 11.03.2025) про зупинення провадження у справі № 908/3269/24 до вирішення питання щодо правомірності відкриття провадження у справі № 910/18228/23 про банкрутство ТОВ «Енергомаш-Інвест» судом касаційної інстанції залишено без задоволення, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 20.03.2025 о 14год. 20хв.
У судовому засіданні 20.03.2025 приймали участь представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не прибув.
Суд оголосив про надходження заяви від представника третьої особи (сформована у системі «Електронний суд» 20.03.2025, зареєстрована в канцелярії суду за №6297/08-08/25 від 20.03.2025) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю 20.03.2025 у слідчих діях у кримінальному провадженні.
Представники сторін не заперечили проти відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 20.03.2025 суд відклав розгляд справи до 02.04.2025.
У судовому засіданні 02.04.2025 приймали участь представники позивача, відповідача, третьої особи.
Суд заслухав вступне слово учасників справи.
Представники позивача позов підтримали повністю, виклавши зміст та підстави позовних вимог.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, виклавши зміст та підстави заперечень.
Представник третьої особи також заперечив проти задоволення позову, виклав зміст та підстави заперечень.
У судовому засіданні 02.04.2025 суд оголосив прокольну ухвалу про перерву до 09.04.2025 о 12год 00хв.
Позивачем 08.04.2025 через систему «Електронний суд» подано клопотання про доручення до матеріалів справи постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 25.03.2025 у справі №910/18228/23. Копія постанови долучена до матеріалів справи.
У судовому засіданні 09.04.2025 приймали участь представники позивача, відповідача, третьої особи.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
У судовому засіданні 09.04.2025 справу розглянуто по суті за участі представників позивача, відповідача, третьої особи. Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача, третьої особи.
Позивач у позові, відповіді на відзив, письмових поясненнях послідовно висловлює таку позицію.
На виконання умов укладеного 29.06.2021 між ним та відповідачем договору поставки металобрухту ТОВ «Енергомаш-Інвест» здійснено всі передбачені договором дії та виконано всі обов'язки з поставки. За умовами поставки EXW Міжнародних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010 (в редакції 2010 року), т.зв. «Франко завод», поставка повинна була здійснюватися шляхом надання товару у розпорядження покупця у визначеному договором місці. На підтвердження виконання обов'язків із поставки товару позивач посилався на копії наданих до позову видаткових накладних, копії договорів поставки металобрухту із низкою контрагентів.
Відповідач, заперечуючи проти позову у повному обсязі, проте визнаючи факт укладення та умови договору поставки, зазначив, що позивач умови договору не виконав, товар не передав, повідомив про те, що видаткові накладні уповноваженими представниками відповідача не підписувалися, підписи вважає підробленими.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у своїх поясненнях підтримала позицію відповідача. Додатково зазначила, що у зв'язку з укладенням 08.06.2023 між відповідачем (ТОВ «Запоріжметбрухт») та третьою особою в цій справі (ТОВ «Олтрейд 2016») договору відступлення права вимоги за договором поставки від 29.06.2021 позивач невірно визначив суб'єктний склад учасників справи, вважає, що відповідачем повинно бути ТОВ «Олтрейд 2016».
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомаш-Інвест» (далі - ТОВ «Енергомаш-Інвест», Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжметбрухт» (далі - ТОВ «Запоріжметбрухт», Покупець) 29.06.2021 укладено Договір поставки б/н (далі - Договір).
За умовами Договору поставки Постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити брухт чорних металів, номенклатура, кількість та ціна якого вказується у специфікації (п. 1.1).
Постачальник підтвердив, що Товар належить йому на праві власності на момент укладення Договору та вільний від будь-яких обтяжень (п. 1.2).
Ціна Товару за одиницю визначена в Специфікаціях, які є Додатком до даного Договору. Загальна сума цього Договору складається з суми всіх накладних, за якими здійснювались поставки Товару на виконання цього Договору. Орієнтовна загальна сума Договору складає 30000000,00 грн (п. 2.1).
Покупець має право робити попередню оплату в будь-якому розмірі (п. 2.3).
Постачальник зобов'язався передати товар покупцю протягом строку, зазначеного у Специфікації (п. 3.1).
Товар відвантажується на умовах EXW Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс (в редакції 2010 р.) (п. 3.2).
Перехід права власності на Товар та ризику випадкової загибелі або пошкодження Товару від Постачальника до Покупця здійснюється в момент фактичної передачі Товару Покупцю, що оформлюється шляхом підписання Сторонами видаткової накладної (п. 3.4).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язання за ним; договір може бути змінений, доповнений або розірваний лише за взаємною згодою сторін (п.9.3).
Умовами Договору не передбачено конкретного способу повідомлення Покупця про готовність Товару.
Також сторонами 29.06.2021 підписано Додаток до Договору - Специфікцію № 1 (далі - Специфікація), якою погоджено вид та кількість товару, ціну, строк та умови поставки.
Так, сторони домовились, що предметом Договору є металобрухт вид 510 згідно з ДСТУ 4121-2002, у кількості 4762 тони за ціною 6300 грн з тону без ПДВ на загальну суму без ПДВ 30000000,00 грн.
Відповідно до п. 2 Специфікації строк поставки Товару: 4 календарні місяці з дати підписання Специфікації на умовах EXW (Інкотермс 2010) («Франко завод») за умови внесення Покупцем 100% попередньої оплати.
Вимоги до Товару: металобрухт, вид 510, згідно з ДСТУ 4121-2002 (п. 4 Специфікації).
Адреса постачання: Запорізька область, м. Токмак, вулиця Ковальська, буд. 59 (територія Токмацького ковальсько-штампувального заводу) (п. 5 Специфікації).
Договір та Специфікацію підписано без зауважень.
На виконання зазначеного Договору та Специфікації Покупцем перераховано Продавцеві кошти у загальному розмірі 30458502,48 грн.
Зазначене підтверджується матеріалами справи, а саме: виписками по особовому рахунку відповідача, платіжною інструкцією № 151 від 15.11.2021 (а.с. 16-33 т.2) та не оспорюється сторонами.
При цьому останній платіж, яким перераховано позивачеві саме суму в 30000000,00грн, здійснено 16.06.2021.
Із урахуванням положень п. 2 специфікації строк поставки товару - протягом 4 календарних місяців з 16.08.2024.
Факт укладення договору поставки, підписання Специфікації, їх зміст, факт здійснення оплати Товару Покупцем на зазначену суму визнаються учасниками справи.
У подальшому, 02.05.2023 відповідачем на адресу позивача направлено вимогу про повернення передоплати № 17-п, за змістом якої Покупець (відповідач) вимагав у Продавця (позивача) повернути сплачені за договором поставки б/н від 29.06.2021 кошти у сумі 30458502,48 грн у зв'язку з невиконанням останнім обов'язків щодо поставки товару.
Відповідь на вимогу у матеріалах справи відсутня.
Між відповідачем (ТОВ «Запоріжметбрухт») та третьою особою (ТОВ «Олтрейд 2016») 08.06.2023 укладено договір відступлення права вимоги за Договором поставки від 29.06.2021, за змістом якого ТОВ «Запоріжметбрухт» відступило ТОВ «Олтрейд 2016» право грошової вимоги про повернення попередньої оплати за договором поставки від 29.06.2021 в сумі 30458502,48 грн. На виконання зазначеного договору 08.06.2023 між його сторонами підписано акт приймання-передачі документів.
Відповідачем (ТОВ «Запоріжметбрухт») на адресу позивача (ТОВ «Енергомаш-Інвест») 12.06.2023 за вих. № 12/06 направлено повідомлення про заміну кредитора у зв'язку з укладенням договору відступлення права вимоги.
Відповідь на повідомлення в матеріалах справи відсутня.
У подальшому, 10.01.2024, позивачем (ТОВ «Енергомаш-Інвест») на адресу відповідача (ТОВ «Запоріжметбрухт») направлено повідомлення про наявність обставин непереборної сили згідно договору б/н від 29.06.2021р. за змістом якого даним листом позивач, посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022 № 024/02.0-7.1 про визнання військової агресії російської федерації форс-мажорними обставинами, повідомив відповідача про наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), які розповсюджуються та унеможливлюють виконання зобов'язань за договором поставки № б/н від 29.06.2021, зокрема, вивіз металобрухту - Товару металобрухт вид 510 з території ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», м. Токмак; про актуальні терміни та можливість відновлення загрузок автотранспорту товаром буде повідомлено додатково після закінчення дії форс-мажорних обставин.
Станом на дату звернення з цим позовом до суду сума попередньої оплати залишається у позивача (Продавця), товар відповідачем (Покупцем) в обсягах та на умовах, передбачених договором, не отримано.
Зазначене також визнано учасниками справи, докази протилежного матеріали справи не містять.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини з виконання договору поставки металобрухту.
До предмету доказування в цій справі входить: строк виконання сторонами зобов'язань, наявність товару у продавця, факт виконання сторонами обов'язків за договором поставки в частині оплати, передачі (готовності товару до передачі в місці поставки та інформування про це покупця), отримання товару.
Правовідносини сторін за договором поставки регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), спеціальним Законом України «Про металобрухт».
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, на підставі договорів та інших правочинів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України внормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України).
Статтями 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України внормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 662 ЦК України покладає на продавця обов'язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст. 689 ЦК України).
Статтею 691 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Умови договору поставки від 29.06.2021 свідчать про те, що зобов'язання сторін є зустрічними, при цьому обов'язок Продавця передати товар (надати його в розпорядження Покупця в місці поставки) виникає після здійснення Покупцем повної попередньої оплати.
Як установлено судом та не оспорюється сторонами, відповідач виконав зобов'язання в частині оплати товару, здійснивши повну попередню оплату.
Після належного виконання Покупцем положень Договору щодо повної попередньої оплати Товару у Продавця виник обов'язок надати Товар Покупцеві, а у Покупця - обов'язок прийняти наданий Товар.
Факт виконання обов'язку Продавця передати (надати) Товар Покупцеві підлягає доведенню в цій справі з огляду на заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти (отримати) від позивача за адресою постачання: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Ковальська, буд. 59 Товар за Договором поставки № б/н від 29.06.2021 року та згідно Специфікації № 1 від 29.06.2021.
У силу приписів ст. 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією із засад господарського судочинства є змагальність.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доводячи виконання обов'язку з поставки товару, позивач посилається на такі обставини та докази.
Позивач зазначає, що у період із серпня 2021 року по 23.02.2022 ТОВ «Запоріжметбрухт» фактично вивезено з місця поставки металобрухт: за період з 02.08.2021 року по 30.11.2021 року на суму 11 424 353,90 грн; та за період з 01.12.2021 року по 23.02.2022 року на суму 3 744 958,45 грн.
Як докази надає: копії видаткових накладних за вказаний період (а.с. 28-79 т.1), частина яких містить підпис директора відповідача Китайгори Є.В. та печатку ТОВ «Запоріжметбрухт», частина - не підписані відповідачем (накладні, починаючи з грудня 2021 року).
Також позивачем надано суду фотографії (копії) транспортних засобів із певними номерними знаками, металобрухту, навантаженого в певні ємності, як стверджує позивач - на зазначені транспортні засоби (а.с. 80-104 т.1), відеофайл металобрухту в певній ємності.
Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд виходить із такого.
Відповідач категорично заперечує факт виконання обов'язку позивачем щодо поставки товару, факт отримання товару, факт підписання видаткових накладних.
За приписами ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Суд ухвалою від 11.02.2025 задовольнив клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів наданих до позову накладних.
Представники позивача у письмових поясненнях та в судових засіданнях повідомили суд, що оригінали зазначених накладних залишились на тимчасово окупованій території у м.Токмак, тому їх надання є неможливим. Проте, належних доказів місцезнаходження накладних суду не надано.
Ураховуючи умови військового стану та загальновідомий факт стрімкої окупації м.Токмак, суд не виключає вірогідність такої ситуації.
Разом із цим, суд не бере до уваги зазначені докази не тільки з формальних підстав, а, перш за все, з огляду на те, що всі надані позивачем копії видаткових накладних, як ті, що містять підпис та печатку обох сторін, так і не підписані відповідачем, стосуються іншого товару, не передбаченого договором поставки б/н від 29.06.2021, а саме: металобрухту вид 501 ДСТУ 4121-2002 та вид 10 ДСТУ 4121-2002.
Тоді як предметом договору поставки, що визнано сторонами, був металобрухт виду 510 ДСТУ 4121-2002.
Пояснення представника позивача про помилковість визначення у видаткових накладних інших видів металобрухту суд не приймає, оскільки маловірогідним видається здійснення помилок у 101 (загальна кількість видаткових накладних) документі бухгалтерського обліку, при тому, що у наданих накладних зазначені різні види металобрухту (№501 та №10 ДСТУ 4121-2002).
Аргументи відповідача про підроблення підпису та печатки на видаткових накладних суд окремо не оцінює, по-перше, з урахування викладених вище мотивів, по-друге, з огляду на те, що факт підроблення повинен бути встановлений суб'єктом, що має спеціальні знання у відповідній галузі.
Суд додатково зазначає, що відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про металобрухт» приймання металобрухту від суб'єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства.
Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.
Посилання на необхідність підписання актів приймання-передачі міститься також у п. 2.3 договору.
Разом із цим, такі акти позивачем суду не надані, позивач заперечив факт їх підписання, наголошуючи на підписанні лише видаткових накладних.
Фото та відеозапис суд не бере до уваги, оскільки з їх змісту неможливо встановити жодних обставин справи; докази належності транспортних засобів відповідачу або іншій особі, з якою у відповідача міг би бути укладений договір перевезення, у матеріалах справи відсутні.
Показання свідків, викладені у наданих позивачем заявах свідків, суд не бере до уваги через порушення вимог ст. 88 ГПК України щодо належного оформлення таких заяв.
Також на підтвердження наявності товару у позивача та, як зазначає позивач, факту виконання обов'язку поставки товару, ТОВ «Енергомаш-Інвест» надано такі документи (в копіях):
договір поставки металобрухту від 12.11.2021, укладений між ТОВ «Українська поковочна компанія» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) (а.с. 75-76, т. 2);
договір поставки металобрухту № 01-07/29-21 від 30.07.2021, укладений між ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) орієнтовною вартістю 2000000,00 грн (а.с. 77-78, 135-136 т. 2);
специфікація № 1 від 29.07.2021 до договору поставки № 01-07/29-21 від 29.07.2021 між ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) про поставку металобрухту у кількості 60 тон на загальну суму 453000,00 грн без ПДВ (а.с. 130, 137 т.2);
специфікація № 2 від 16.08.2021 до договору поставки № 01-07/29-21 від 29.07.2021 між ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) про поставку металобрухту (вид №10 та №501 ДСТУ 4121-2002) у загальній кількості 200 тон на загальну суму 1370000,00 грн грн без ПДВ (а.с. 131 т.2);
специфікація № 3 від 22.12.2021 до договору поставки № 01-07/29-21 від 30.07.2021 між ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) про поставку металобрухту (вид №10, №501, №502 ДСТУ 4121-2002) у загальній кількості 203,5 тон на загальну суму 1507000,00 грн без ПДВ (а.с.132 т.2);
договір купівлі-продажу № 02-05/10-21 від 05.10.2021 між ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) та специфікацію № 1 від 05.10.2021 до нього про поставку товарів на суму 84600,00 грн (а.с. 133-134 т.2);
договір поставки металобрухту від 06.08.2021, укладений між ТОВ «Українська поковочна компанія» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) (а.с. 138-139, т. 2);
специфікація № 1 від 06.08.2021 до договору поставки № 01-07/29-21 від 06.08.2021 між ТОВ «Українська поковочна компанія» та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) про поставку металобрухту у загальній кількості 4800 тон на загальну суму 28800000,00 грн без ПДВ (а.с.141 т.2);
специфікація № 2-1 від 03.11.2021 до договору поставки № 01-07/29-21 від 30.07.2021 між ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (постачальник) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (покупець) про поставку металобрухту (вид №10 ДСТУ 4121-2002) у загальній кількості 150 тон на загальну суму 1132500,00 грн без ПДВ (а.с.140 т.2).
Суд не бере до уваги зазначені докази, оскільки всі договори та специфікації стосуються інших видів металобрухту, доказів виконання зазначених договорів суду не надано.
При цьому суд зазначає, що умовами договору поставки б/н від 29.06.2021 передбачалось, що на момент укладення цього договору товар належить продавцю на праві власності (п. 1.2).
Суд також констатує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поінформованості покупця про готовність товару.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним обов'язку поставки товару.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.
Окрім наведеного вище, при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позову суд виходив з таких мотивів.
Принцип добросовісності є одним з основоположних у національній доктрині диспозитивного регулювання приватно-правових відносин.
Зазначений принцип також знайшов відображення у нормах процесуального права, відповідно до яких сторони повинні добросовісно користуватися своїми правами.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Звертаючись до суду за захистом порушеного права або інтересу, позивач повинен переслідувати єдину мету - відновити таке право або захистити законний інтерес.
Створення штучного процесу з метою іншою, аніж захист порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу, спотворює сутність гарантованого державою та закріпленого в Основному Законі права на судовий захист.
Суд установив, що після укладення 08.06.2023 договору відступлення права вимоги за Договором поставки від 29.06.2021 між ТОВ «Запоріжметбрухт» та ТОВ «Олтрейд 2016», останнім ініційовано в Господарському суді м. Києва процедуру банкрутства ТОВ «Енергомаш-Інвест» (справа № 910/18228/23).
На підтвердження наявної заборгованості перед ТОВ «Олтрейд 2016» до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником надані копії документів, зокрема: договір поставки б/н від 29.06.2021; виписки з банківського рахунку; платіжні документи; вимога № 17-п від 07.05.2023; договір відступлення права вимоги від 08.06.2023 за договором поставки від 29.06.2021; акт приймання-передачі документів за договором відступлення права вимоги від 08.06.2023; повідомлення № 12/06 від 12.06.2023 про заміну кредитора; вимога-повідомлення № 08/09-10 від 08.09.2023 про сплату боргу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Енергомаш-Інвест» із відповідними правовими наслідками.
ТОВ «Енергомаш-Інвест», не погоджуючись із відкриттям провадження у справі про банкрутство, оскаржило зазначену ухвалу.
У подальшому у межах справи № 910/18228/23 тривали численні процедури оскаржень.
Станом на дату звернення позивача ТОВ «Енергомаш-Інвест» із позовом до Господарського суду Запорізької області (18.12.2024) Північним апеляційним господарським судом винесено ухвалу від 27.11.2024, якою скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.07.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Енергомаш-Інвест» та, зокрема, про визнання грошові вимоги ТОВ «Олтрейд 2016» до ТОВ «Енергомаш-Інвест» у розмірі 30 458 502,48 грн; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду у підготовчому засіданні.
Отже не виключено, що звернення ТОВ «Енергомаш-Інвест» до Господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання ТОВ «Запоріжметбрухт» забрати товар із м. Токмак на виконання договору поставки б/н від 29.06.2021, право грошової вимоги за яким відступлено ТОВ «Олтрейд 2016», яке ініціює процедуру банкрутства позивача, може переслідувати мету встановлення преюдиціальних фактів, з тим, щоб оперувати ними у банкрутному процесі.
Також суд звертає увагу на принцип заборони суперечливої поведінки, що на його дотриманні неодноразово наголошував Верховний Суд.
У матеріалах справи міститься лист ТОВ «Енергомаш-Інвест» від 10.01.2024 на адресу ТОВ «Запоріжметбрухт», а саме: повідомлення про наявність обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання договору б/н від 29.06.2021, зокрема, вивіз металобрухту з території ТОВ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», м. Токмак. У цьому листі також висловлено намір продовження виконання договору після припинення дії форс-мажорних обставин.
Тобто позивач у січні 2024 року висловив чітку та однозначну позицію щодо неможливості виконання умов договору поставки саме через військову агресію російської федерації та, як наслідок, тимчасову окупацію м. Токмак.
Разом із цим, у грудні 2024 року ТОВ «Енергомаш-Інвест» звернулось до Господарського суду Запорізької області з вимогою до ТОВ «Запоріжметбрухт» прийняти (отримати) від позивача за адресою постачання: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Ковальська, буд 59 Товар за Договором поставки № б/н від 29.06.2021 року та згідно Специфікації № 1 від 29.06.2021.
Однак, на час звернення позивача із позовом до Господарського суду Запорізької області (грудень 2024 року) обставини не змінились, територія м. Токмак є так само окупованою, військова агресія російської федерації та воєнний стан тривають.
Аналізуючи у сукупності обставини справи та поведінку позивача, суд, зважаючи на думку стороннього спостерігача, не виключає, що така суперечлива поведінка може бути спрямована не стільки на захист порушеного, на думку позивача, права, скільки на намагання ТОВ «Енергомаш-Інвест» заперечити проти вимог кредитора ТОВ «Олтрейд 2016» у справі № 910/18228/23.
Доводам та аргументам учасників справи щодо природи, дійсності, правомірності укладеного між відповідачем та третьою особою 08.06.2023 договору відступлення права вимоги за Договором поставки від 29.06.2021 суд оцінку не надає, оскільки цей договір не оспорюється в даній справі.
Аналізуючи аргументи позивача про належний спосіб захисту, а саме: виконання обов'язку в натурі, суд зауважує таке.
Обраний позивачем спосіб захисту є таким, що передбачений законом (п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України)
Разом із цим, суд звертає увагу учасників справи на те, що рішення суду є обов'язковим до виконання. Процедурні питання виконання судових рішень урегульовані спеціальним законодавством.
Однак, постановлення іменем України рішення суду про зобов'язання отримати товар на тимчасово окупованій території України, суперечило б не тільки ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а й загальним принципам, як то справедливості та розумності.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для відмови у задоволенні позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити повістю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 21.04.2025.
Суддя І.Є. Лєскіна