18.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3138/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
прокурор: Карпенко Оксана Іванівна (в залі суду) - прокурор відділу посвідчення № 080211 від 21.10.2024р.
представники Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерства оборони України у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АТП 929» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 (про повернення без розгляду зустрічного позову) у справі №904/3138/24 (суддя Татарчук В.О.)
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (Донецька обл., м. Краматорськ) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ)
про тлумачення змісту договору
у справі за позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (Донецька обл., м. Краматорськ) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929", в якій просила суд :
- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №286/1/23/81 від 24.11.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 899999,00грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929";
- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №286/1/23/96 від 12.12.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 900000,00грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929";
- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №286/1/23/97 від 12.12.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 183333,32грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" на користь Міністерства оборони України грошові кошти в загальному розмірі 2054767,57грн, з яких: 1981769,83грн сплаченого ПДВ (основного боргу), 33054,02грн трьох відсотків річних, 39943,72грн інфляційних втрат;
- стягнути з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону судові витрати по сплаті судового збору.
20.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 929" просить:
- надати офіційне тлумачення умов договору №286/1/23/81 від 24.11.2024 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (Олива моторна за кодом НАТО О-1176), (за кошти державного бюджету України), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерством оборони України, з питання чи укладений вказаний договір з метою виконання мобілізаційних завдань?
- надати офіційне тлумачення умов договору №286/1/23/97 від 12.12.2024 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (Трансмісійна олива з допуском ZF ТЕ-МL 14С, 14Е), (за кошти державного бюджету України), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерством оборони України, з питання чи укладений вказаний договір з метою виконання мобілізаційних завдань?
- надати офіційне тлумачення умов договору №286/1/23/96 від 12.12.2024 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (Олива моторна за кодом НАТО О-1179), (за кошти державного бюджету України), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерством оборони України, з питання чи укладений вказаний договір з метою виконання мобілізаційних завдань?
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі № 904/3138/24 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про тлумачення змісту договорів - повернуто без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що зустрічна позовна заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929", підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням вимог частин першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 929» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі №904/3138/24 про повернення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 929» - скасувати; справу №904/3138/24 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що надання судом офіційного тлумачення умовам спірних договорів має істотне значення для всебічного розгляду даної справи та прийняття законного, обґрунтованого рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи.
На думку апелянта, оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про повернення без розгляду зустрічного позову є передчасною. Разом з тим, під час постановлення спірної ухвали судом першої інстанції не було дотримано основних принципів та завдань господарського судочинства, таких як змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, наслідком чого стало обмеження права відповідача на доступ до судочинства, яке гарантоване статтею 55 Конституції України.
Крім того, скаржник вважає обидва позови сторін взаємопов'язаними та, відповідно, їх спільний розгляд є доцільним.
На підставі викладеного відповідач стверджує, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі №904/3138/24 підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
17.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на апеляційну скаргу, за змістом якого останній вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі такими, що не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного:
- підставою для застосування такого правового інституту як тлумачення змісту угоди має бути наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тобто, потребує встановлення справжньої волі, вираженої при вчиненні правочину, та відповідності волі та волевиявлення. Таким чином, тлумачення змісту договору має відбуватись без зміни його умов;
- зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов;
- як на момент укладання указаних договорів, так і на момент виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами у Міноборони та ТОВ «АТП 929» були відсутні розбіжності у розумінні змісту умов правочинів. Разом із тим звернення ТОВ «АТП 929» із зустрічною позовною заявою про тлумачення умов договорів направлено не на встановлення дійсного змісту правочинів для їх подальшого виконання та дійсного волевиявлення їх сторін, а на фактичне вирішення спору, який виник у справі;
- ТОВ «АТП 929» не обґрунтовано наявності порушення його цивільного права, а саме - наявності спору з Міноборони як стороною договорів щодо тлумачення їх змісту. Натомість ТОВ «АТП 929» намагається у спосіб, не передбачений законодавством і який йому (законодавству) суперечить, змінити положення таких договорів задля використання відповідних обставин на свою користь в спірних у справі № 904/3138/24 правовідносинах;
- укладення договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) не є змістом мобілізації, а належить до комплексу заходів із мобілізаційної підготовки;
- вбачається відсутнім спір, щодо якого вказаним товариством подано позов.
Щодо тлумачення змісту договорів та дійсного волевиявлення сторін при їх укладенні прокуратурою зазначено, що за договорами, укладеними між Міноборони та ТОВ «АТП 929», відбулися операції з постачання мастильних засобів саме для військових частин Збройних Сил України. Зміст спірних договорів свідчить про досягнення домовленості з приводу здійснення операцій із постачання мастильних засобів військовим частинам Збройних Сил України.
Також прокуратурою зауважено, що при наданні оцінки умовам договорів, необхідно враховувати безумовний і очевидний факт залучення Збройних Сил України до воєнних дій для відсічі збройній агресії проти України, ту обставину, що закупівлі проводилися саме для потреб Збройних Сил України, а також причину виникнення потреби в придбаних товарах, яка також указує на цільове придбання оливи моторної (товарів для забезпечення транспорту) для військових частин Збройних Сил України з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Окрім наведеного прокуратурою зазначено, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 929» подано з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено у оскаржуваній ухвалі суду про повернення зустрічної позовної заяви відповідача.
З огляду на викладене, на переконання Спеціалізованої прокуратури, суд правомірно дійшов висновку, що зустрічна позовна заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 929», підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням вимог частин першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
20.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Міністерства оборони України на апеляційну скаргу, згідно якого останній вказує на те, що позивачем за зустрічним позовом було допущено пропуск строку на звернення з даним позовом.
Міністерство оборони зазначає, що між ТОВ «АТП 929» та Міноборони відсутній будь-який спір щодо тлумачення умов договорів. Товари за спірними договорами було поставлено ТОВ «АТП 929», а тому такі договори є виконаними.
На підставі викладеного, Міноборони просить апеляційну скаргу ТОВ «АТП 929» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі №904/3138/24 - залишити без змін.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Дармін М.О., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/3138/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3138/24.
18.12.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “АТП 929» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 (про повернення без розгляду зустрічного позову) у справі №904/3138/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.03.2025 о 09:30 год.
17.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку відсутністю можливості взяти участь у призначеному судовому засіданні через зайнятість у засіданні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/14698/24, розгляд якого призначено на 18.03.2025 о 09:30 год. В підтвердження заявленого клопотання апелянтом надано скріншот з офіційного веб-порталу Судової влади України щодо справи №201/14698/24.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що апеляційну скаргу у даній справі прийнято колегією суддів та призначено до розгляду ухвалою від 06.01.2025, в той час як з офіційного веб-порталу Судової влади України вбачається, що справу №201/14698/24 призначено до розгляду ухвалою суду від 07.02.2025
При цьому, колегія суддів зауважує, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою. В матеріалах справи наявні усі докази та заяви по суті сторони цього спору висловили свою позицію щодо оскаржуваних рішень та апеляційних скарг.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" про відкладення розгляду справи.
18.03.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929", в якій просила :
- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №286/1/23/81 від 24.11.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 899999,00грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929";
- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №286/1/23/96 від 12.12.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 900000,00грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929";
- визнати недійсним пункт 3.1 Договору №286/1/23/97 від 12.12.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 183333,32грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" на користь Міністерства оборони України грошові кошти в загальному розмірі 2054767,57грн, з яких: 1981769,83грн сплаченого ПДВ (основного боргу), 33054,02грн трьох відсотків річних, 39943,72грн інфляційних втрат;
- стягнути з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 позовну заяву Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону залишено без руху на підставі статті 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
25.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви і уточнена позовна заява, та усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.08.2024.
08.08.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог прокурора, в яких позивач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2024 призначено підготовче засідання на 10.09.2024.
04.09.2024 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі.
10.09.2024 представник відповідача подав до канцелярії суду додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 10.10.2024.
26.09.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
10.10.2024 прокурор подав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи правових позицій Верховного Суду.
За результатами судового засідання 10.10.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 24.10.2024.
15.10.2024 представник відповідача подав до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив.
За результатами судового засідання 24.10.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 29.10.2024.
25.10.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи правових позицій Верховного Суду.
29.10.2024 представник відповідача подав до канцелярії суду письмові пояснення та звернувся з клопотанням про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - органу Державної податкової служби.
В обґрунтування наведеного клопотання відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 929" сплатило ПДВ до бюджету і рішення суду вплине на права органу Державної податкової служби.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 929" про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - органу Державної податкової служби відмовлено. Закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 21.11.2024.
20.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП 929" просить:
- надати офіційне тлумачення умов договору №286/1/23/81 від 24.11.2024 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (Олива моторна за кодом НАТО О-1176), (за кошти державного бюджету України), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерством оборони України, з питання чи укладений вказаний договір з метою виконання мобілізаційних завдань?
- надати офіційне тлумачення умов договору №286/1/23/97 від 12.12.2024 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (Трансмісійна олива з допуском ZF ТЕ-МL 14С, 14Е), (за кошти державного бюджету України), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерством оборони України, з питання чи укладений вказаний договір з метою виконання мобілізаційних завдань?
- надати офіційне тлумачення умов договору №286/1/23/96 від 12.12.2024 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (Олива моторна за кодом НАТО О-1179), (за кошти державного бюджету України), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП 929" та Міністерством оборони України, з питання чи укладений вказаний договір з метою виконання мобілізаційних завдань?
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів констатує відсутність в тексті зустрічної позовної заяви (т. 2 а.с. 229-233) будь яких клопотань до суду першої інстанції щодо поновлення строку на подання цієї заяви.
Поняття «справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно до положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини 4 статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд, враховуючи положення статей 118, 119, 180, 234, 235 ГПК України, дійшов правильного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 929» не виконало свій процесуальний обов'язок щодо сприяння своєчасному розгляду справи, не надало доказів наявності поважної причини пропуску строку для подання зустрічного позову, тому на підставі частини 6 статті 180 ГПК України, повернув зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП 929» без розгляду.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що: «… У зв'язку з цим, на думку відповідача оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про повернення без розгляду зустрічного позову є передчасною.
Відповідно до статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК України).
Вважаємо, що під час постановлення спірної ухвали судом першої інстанції не було дотримано основних принципів та завдань господарського судочинства, таких як змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, наслідком чого стало обмеження права відповідача на доступ до судочинства, яке гарантоване статтею 55 Конституцією України. …» як такі, що знаходяться в межах обов'язку апелянта нести негативні наслідки, пов'язані з ненаданням суду першої інстанції відповідного клопотання щодо поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви. Інші дії суду першої інстанції, в контексті спірних правовідносин, порушували б принцип диспозитивності господарського судочинства.
Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 929» щодо доцільності спільного розгляду первісного та зустрічних позовів, їх взаємопов'язаність, а саме: «… Зустрічний позов був мотивований тим, що за положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» №178 від 02.03.2022 року операції з постачання мастильних засобів обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою виключно з метою виконання мобілізаційних завдань.
При цьому, ТОВ «АТП 929» договори (контракти) на виконання мобілізаційних за вдань не укладалися. Позивачем не надано доказів того, що постачання відповідних товарів здійснювалося з метою виконання мобілізаційних завдань.
Отже, у разі постачання палива не з метою виконання мобілізаційних завдань, це виключає й застосування нульової ставки податку на додану вартість.
Надання судом офіційного тлумачення умовам вказаних договорів має істотне значення для всебічного розгляду даної справи та прийняття законного, обґрунтованого рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19. …
… Вважаємо, що обидва позови сторін очевидно є взаємопов'язаними та, відповідно, їх спільний розгляд є доцільним.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №500/787/19 зазначено, зокрема, наступне: «При цьому Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99)».
Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 у справі №904/3138/24 підлягає скасуванню. …» відхиляються колегією суддів як такі, що не були безпосередньо підставою для прийняття оспорюваного судового рішення і не спростовують вищевстановлених висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 (про повернення зустрічної позовної заяви) у справі №904/3138/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 929» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3028,00 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АТП 929» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 (про повернення без розгляду зустрічного позову) у справі №904/3138/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 (про повернення без розгляду зустрічного позову) у справі №904/3138/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3028,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “АТП 929».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.04.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус