Єдиний унікальний номер 727/11758/24
Номер провадження 2/725/2202/24
16.04.2025 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
У жовтні 2024 року позивач через свого представника звернувся до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 28.05.2024 року о 18:00 год. в м. Львові на вул. Луганська АЗС WOG, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок вказаної ДТП транспортний засіб Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , отримав механічні пошкодження. Згідно до європротоколу, відповідач ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаної ДТП визнав.
На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_5 , була забезпечена в ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № 214884526, франшиза за полісом № 214884526 складає 0 ,00 грн. В інтересах потерпілого ОСОБА_4 діє його довіритель ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі довіреності від 20.11.2023 року, зареєстрованої в реєстрі за № 10086, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілим ОСОБА_1 було надано страховику ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомлення про ДТП, заяву про страхове відшкодування та інші документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування на його користь, а також представнику страховика було надано пошкоджений транспортний засіб Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_3 на огляд. Відповідно до Звіту № 1761-Ф/24 від 28.05.2024р. вартість відновлювального ремонту Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_3 складає 96 908,48 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 57 881,48 грн. з ПДВ, а без ПДВ 53 073.83 грн. ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило потерпілому ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 53 073,83 грн.
Проте, розмір страхового відшкодування, виплаченого з боку ТДВ СК «Альфа- Гарант», не покриває фактичного розміру шкоди на відновлення пошкодженого транспортного засобу Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_3 , а тому вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 43834,65 грн., що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування.
На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, судову практику, просив стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду в сумі 43834,65 грн., а також судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1211,20 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, в його інтересах діяла представник, яка звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Справа слухалась у відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання незважаючи на те, що вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання. Про причини своєї неявки суд не повідомив і не подав відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи чи заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Крім того, зі змістом процесуальних рішень у даній справі сторони могли знайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/ , а також інформація щодо даної справи розміщується на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/, де в розділі «Громадянам» містяться відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судових засідань у даній справі, про що також сторонам було повідомлено в ухвалі про відкриття провадження по справі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною стороною у справі, та яка повернулася в суд у зв'язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано відзиву.
Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та не направив відзиву, а представник позивача не заперечувала проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За наслідками судового розгляду даного спору встановлено, що 28.05.2024 року о 18:00 год. в м. Львові на вул. Луганська АЗС WOG, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За результатами скоєної ДТП її учасники на місці пригоди склали європротокол, в якому узгодили обставини пригоди, з визнанням вини водієм транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який допустив зіткнення під час зміни смуги руху (а/с 42).
Вказаний європротокол був направлений до страхової компанії ТДВ СК «Альфа-Гарант», якою був застрахований автомобіль Audi, д.н.з. НОМЕР_1 згідно страхового полісу №214884526 (а/с 18).
На підставі поданої потерпілим ОСОБА_1 заяви про виплату страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 53073,83 грн. (а/с 19, 41).
При визначенні розміру підлягаючого до сплати страхового відшкодування, страховиком було встановлено, що вартість відновлювального ремонту становить 96908,48 грн., а вартість матеріального збитку - 57881,51 грн. з ПДВ. З урахуванням вимог п. 2 ст. 36.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у чинній на той час редакції), ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило потерпілому ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 53 073,83 грн., тобто суму матеріального збитку без ПДВ.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», положення якого застосовуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов'язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Згідно з ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміромшкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Відповідно до встановлених обставин справи вбачається, що обставини ДТП та винна відповідача сторонами не оспорюється, оскільки учасниками ДТП було складено європротокол, отримання позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 53073,83 грн. Також підтверджено матеріалами справи. Предметом даного спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна позивача.
Факт наявності різниці між виплаченою страховою сумою та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, який є фактичним розміром шкоди, підтверджується звітом №1761-Ф/24 від 28.05.2024 року.
В даному випадку, згідно до положень ст. 1194 ЦК України, позивач має право на відшкодування в повному обсязі реальної вартості понесених витрат, а тому стягнення різниці між сумою фактичних витрат та виплаченою сумою страхового відшкодування з винної особи - ґрунтується на законі.
Так, відносини між відповідачем та його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному з урахуванням вимог п. 2 ст. 36.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у чинній на той час редакції), то у страховика не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).
Враховуючи вище наведене, належними та допустимими доказами підтверджено наявність достатніх правових підстав для покладенням на відповідача як на особу, що застрахувала свою відповідальність обов'язку в порядку ст. 1194 ЦК України в разі недостатності страхової виплати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та здійсненим страховим відшкодуванням, а тому позов слід задовольнити та стягнути з відповідача відповідну різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування, що становить 43834,65 грн.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесенні останнім судові витрати, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі та доказів наявності підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.
У відповідності до вимог ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ЄСПЛ у рішенні від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» звернув увагу на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи в сукупності із наданими представником позивача доказами, а саме: копією договору про надання правничої допомоги №01Б-1/1152 від 10.04.2024 року з додатковою угодою до нього від 28.05.2024 року, розрахунком суми гонорару, актом виконаних робіт, платіжною інструкцією (а/с 48-54), суд приходить до висновку, що позивач дійсно поніс витрати на правову допомогу в сумі 16000 грн., розмір яких є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв'язку з чим відповідне клопотання підлягає задоволенню.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесенні останнім судові витрати, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 22, 979, 981, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 106, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , матеріальну шкоду в сумі 43834,65 грн. (сорок три тис. вісімсот тридцять чотири грн. 65 коп.), а також судовий збір в сумі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна