Справа № 712/2877/25
Провадження № 2-а/712/116/25
17 квітня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Руденко А.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
адвоката позивача - Яцюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
11 березня 2025 року адвокат Яцюк М.В., який представляє інтереси ОСОБА_2 , звернувся до суду з указаним адміністративним позовом, просить скасувати постанову від 10 грудня 2024 року № 2580/М/2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 , а справу закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 березня 2025 року ОСОБА_2 випадково дізнався про існування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2580/М/2024 від 10 грудня 2024 року, якою на нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивачу не було відомо про оскаржувану постанову про накладення штрафу, натомість 10 грудня 2024 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення начальник ТЦК та СП вручив йому копію постанови про застосування усного зауваження за ст. 22 КУпАП.
Позивач просив суд врахувати, що за даними системи «Резерв+» він оновив дані вчасно, у розшуку не перебуває, значиться на обліку, пройшов ВЛК 26 серпня 2024 року.
Таким чином, твердження в оскаржувані постанові начальника ТЦК та СП щодо відсутності в позивача військово-облікового документа не відповідає чинному законодавству, а тому вказана постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 12 березня 2025 року поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; залучено ІНФОРМАЦІЯ_4 в якості співвідповідача у даній справі.
12 квітня 2025 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтовано тим, що позивач не уточнив фактичне місце проживання/перебування, що підтверджується відсутністю відповідних відомостей в ЄДРПВР, тоді коли фактично при складанні протоколу зазначив іншу адресу проживання/перебування, що унеможливлює застосування примітки до ст.ст. 210, 210-1 КУпАП.
В оскаржуваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення чітко зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення: відсутність військово-облікового документа та не пред'явлення його уповноваженим особам на час складання протоколу. Позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак, вчинив бездіяльність не прибувши на розгляд справи та не поцікавившись результатом розгляду і не отримав направлені йому постанови з метою уникнення відповідальності.
Позивач та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Адвокат Яцюк М.В. просив врахувати, що саме на відповідача покладено обов'язок доведення протиправності дій позивача, чого не було зроблено, враховуючи сформований ним військово-обліковий документ у системі «Резерв +».
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 та представник ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши вступне слово позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
За змістом ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме передбачено, що: 1) військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; 2) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна до вести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Судом установлено, що 06 грудня 2024 року оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_5 складено протокол № 2580/ М/2024 про адміністративне правопорушення, згідно з яким 06 грудня 2024 року о 15:30 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_2 не має при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 09 год. 30 хв. 10 грудня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 кабінет 302.
Постановою № 2580/М/2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 від 10 грудня 2024 року на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Указаною постановою встановлено, що 06 грудня 2024 року відносно громадянина ОСОБА_6 був складений протокол № про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Громадянин ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення розгляду не надходило, на телефонні дзвінки не відповідає. У зв'язку з цим було прийняте рішення розглядати справу без його участі.
Іншою постановою № 2580/М/2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 від 10 грудня 2024 року ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП оголошено усне зауваження відповідно до ст. 22 КУпАП..
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 своєчасно сформував військово-обліковий документ у системі «Резерв +», що підтверджується відповідним витягом із вказаної системи.
У цьому військово-обліковому документі зазначено військово-облікову спеціальність ОСОБА_2 і її номер, а також вказано його персональний номер в реєстрі Оберіг.
Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Постанова 559).
Так, Постановою 559 визначено, що військово-обліковий документ створюється в електронній та/або паперовій формі.
Для формування військово-облікового документу в електронній формі необхідно скористатися засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія.
Постанова 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про таку особу.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (QR-код).
QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.
Пункт 9 Постанови 559 встановлює, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Таким чином, станом на 10 грудня 2024 року ОСОБА_2 мав сформований чинний військово-обліковий документ в електронній формі.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
За таких обставин суд робить висновок про те, що станом на 06 грудня 2024 року (день складення протоколу про адміністративне правопорушення), як і на 10 грудня 2024 року (день винесення оскаржуваної постанови керівника ТЦК та СП), уповноважені представники ІНФОРМАЦІЯ_3 мали можливість отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про сформований військово-обліковий документ ОСОБА_2 , але не зробили цього.
Крім того, представник ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що під час складання протоколу № 2580/М/2024 від 06 грудня 2024 року ОСОБА_2 не пред'явив наявний у нього військово-обліковий документ у електронній формі.
Суд також враховує надану позивачем копію постанови № 2580/М/2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 від 10 грудня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_2 оголошено усне зауваження, а в графі розмір штрафу - прочерк.
Наявність двох протилежних за змістом і наслідками постанов керівника ТЦК та СП щодо однієї і тієї ж самої особи - не сприяє стабільності правовідносин у державі та порушує ст.6 ЄКПЛ.
Положеннями частини третьої статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки досліджені судом докази свідчать про те, що приймаючи постанову № 2580/ М/2024 від 10 грудня 2024 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штраф у розмірі 17000 грн., начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_3 не вжив належних заходів для перевірки факту наявності у ОСОБА_2 військово-облікового документу в електронній формі шляхом отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про такий документ, то винесена ним постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Водночас керівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_3 необхідно наголосити на недопущенні вподальшому ситуацій щодо винесення ним різних за змістом та наслідками постанов щодо однієї і тієї ж особи за фактом можливого вчинення одного й того ж адміністративного правопорушення.
Враховуючи задоволення позову, на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп., а інша частина сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. підлягає поверненню позивачу як помилково сплачена.
Керуючись ст. ст. 33, 210-1, 222, 258, 293КУпАП, ст. ст. 2, 6, 77, 80, 94, 159-162, 167, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 10 грудня 2024 року № 2580/М/2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Наголосити керівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_3 на недопущенні вподальшому ситуацій щодо винесення ним різних за змістом та наслідками постанов щодо однієї і тієї ж особи за фактом можливого вчинення одного й того ж адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської Служби України у Черкаській області (18001 м. Черкаси, вул. Хрещатик 192) повернути ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 605 грн 60 коп., помилково сплачену ним згідно платіжної інструкції № 0.0.4239022891.1 від 10 березня 2025 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк».
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст постанови складено та проголошено в судовому засіданні 17 квітня 2025 року.
Суддя: Я.В. Пересунько