Справа № 734/5422/24 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/333/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
21 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Литвинова В. В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції із захисником, з використанням його власних технічних засобів, апеляційну скаргу захисника адвоката Литвинова В. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 28 листопада 2024 року, о 22 годині 32 хвилині, по вул. Молодіжна, у смт. Десна, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. На порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Литвинов В. В. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що працівником поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліції» давали б право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням.
Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про спеціальні технічні засоби, які встановлюють або перевіряють особу на стан алкогольного сп'яніння. До матеріалів справи не долучено а ні сертифікат відповідності, а ні свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як убачається з протоколу та матеріалів справи, свідки під час його складання були відсутні.
Відеозапис не є безперервним, відсутній 12 хвилинний проміжок часу. Більш того, на відеозаписах чітко видно, що ОСОБА_1 поводить себе адекватно, на відеозапису не видно жодних ознак алкогольного сп'яніння.
Усупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Литвинов В. В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Заслухавши аргументи захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису, вбачається, що працівниками поліції повідомлено причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а саме керування автомобілем з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби. Працівники поліції обмежились усним попередженням щодо вказаного порушення.
Виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія стало правовою підставою для вимоги пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 докладно та у зрозумілій формі поліцейський неодноразово роз'яснював порядок огляду на стан сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, у медичному закладі або ж відмова від будь-якого огляду та наслідки такої відмови.
Після такого роз'яснення ОСОБА_1 чітко вказав, що відмовляється від будь-якого огляду на стан сп'яніння та поїде до дому відпочивати. Свою відмову ОСОБА_1 на місці події пояснював тим, що вживав алкогольні напої: «…коли обідають, дві по п'ятдесят, як правило…».
Запаху алкоголю відеокамера не передає, проте по уповільненій розмові та рухах були розумні підстави підозрювати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, переглянутим відеозаписом, встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував проти того, що вживав спиртні напої. Жодних заперечень не виказував та підписав протокол про адміністративне правопорушення, Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд не проводився через його відмову від огляду.
Відеозапис проводився безперервно на місці вчинення правопорушення, і на ньому зафіксований розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Піддавати вказані докази сумніву, в апеляційного суду немає законних підстав.
Так, статтею 266 КУпАП, прямо передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Таким чином, матеріали відеозапису є самостійним доказом, а в сукупності з протоколом є достатніми та належними для висновку про винуватість водія у невиконанні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
При впевненості у відсутності алкоголю, водій зобов'язаний був підтвердити свою добросовісність відповідним тестом на місці зупинки транспортного засобу чи у лікарні. Однак своїми правами розпорядився самостійно, що є наслідком відповідальності за ухилення від огляду на стан сп'яніння, яке виразилось категоричною відмовою, зафіксованою відеозаписом.
Посилання в апеляційній скарзі на не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, також є не обґрунтованими. Із розписки, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 з вимогами ст. 266 КУпАП ознайомлений та зобов'язався транспортним засобом не керувати.
Твердження захисника в апеляційній скарзі про недолучення до матеріалів справи сертифікату повірки вимірювальної техніки, також не заслуговують на увагу, оскільки його підзахисний відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу, який проводиться за допомогою спеціального технічного приладу, відповідно не було і потреби надавати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку вимірювальної техніки, якщо вона не застосовувалася.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наголошуючи на тому, що поліцейськими та судом були порушені права ОСОБА_1 , захисник не звернув уваги на те, що докази таких порушень відсутні, у той час як сам ОСОБА_1 , окрім прав, наділений ще і обов'язками, яких повинен неухильно дотримуватись, тим більше, керуючи джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Литвинова В. В. залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець