ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2346/25
провадження № 2-з/753/76/25
"18" квітня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпеченнязустрічного позову, подані відповідачкою відзив та зустрічний позов,
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться справа № 753/2346/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів на дитину, визначення місця проживання дітей.
Ухвалою від 04.03.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цій справі. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації. Зобов'язати Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати висновок щодо розв'язання спору про визначення місця проживання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання призначене на 30 квітня 2025 року о 14.30 год.
15.04.2025 відповідачка подала відзив та зустрічний позов. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить визначити місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши відзив та зустрічний позов, суд установив, що їх подано з дотриманням процесуальних норм, у встановлений судом строк.
Згідно зі ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічну позовну заяву подано з додержанням вимог ст. 175, 177, 193 ЦПК України, обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з сімейних правовідносин щодо визначення місця проживання дітей, тому суд приймає її до спільного розгляду з первісним позовом.
15.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення її зустрічного позову у цій справі.
Заяву про забезпечення зустрічного позову обґрунтовано таким.
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов?язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
23.01.2018 рішенням Дарницького районного суду міста Києва у справі
№753/19885/17 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Від шлюбу з сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , діти завжди проживали разом з матір'ю, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою садівничого товариства «Дніпровський садовод» Дарницького району м. Києва. Діти виховуються з повагою та любов?ю до батька. Від самого народження займалася вихованням та організаційним забезпеченням розвитку спільних дітей. Після розлучення спільні діти проживали з матір'ю та у будь-який час зустрічалися та спілкувалися з батьком, навідували його, проводили спільно з ним час, а відтак, до моменту звернення до суду з даним позовом не виникав спір щодо місця проживання дітей, що і підтверджується зі змісту самої позовної заяви.
За попередньою домовленістю з відповідачем, з кінця жовтня 2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали проживати з батьком - ОСОБА_2 . Оскільки, 21.10.2024 мати супроводжувала спільного з позивачем неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до країни Іспанія, для отримання ОСОБА_4 тимчасового захисту під час війни в Україні. Між нею та відповідачем за зустрічною позовною заявою існувала домовленість, що доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 будуть проживати з батьком ОСОБА_2 до її повернення в Україну. 28.03.2025 повернувшись до міста Києва, відразу повідомила донькам, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про своє повернення і що доньки можуть повертатися додому, за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_5 з 28.10.2025 повернулася за своїм постійним місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 цього часу ОСОБА_5 відвідує школу регулярно, також, продовжує відвідувати кожного дня батька та спілкується з відповідачем. Донька однаково проводить час як з матір'ю, так і з батьком, ОСОБА_2 . 30.03.2025 ОСОБА_6 не повернулася проживати за своїм постійним місцем проживання з ОСОБА_1 , та з цього дня батько ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 . Після її повернення до міста Києва. ОСОБА_6 агресивно почала спілкуватися зі нею. У присутності батька відмовляється зі нею говорити, обійматися тощо. ОСОБА_2 не повертає доньку, ОСОБА_6 , за її постійним місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) та забороняє спілкуватися з матір'ю. У зв?язку з цим, вона змушена була 30.03.2025 викликати поліцію за адресою місця проживання позивача: АДРЕСА_4 . Працівникам поліції повідомлено, що діти певний період часу проживали у відповідача ОСОБА_2 за домовленістю, і після мого повернення доньки повинні були повернутися проживати за їх постійним місцем проживання: АДРЕСА_2 . Але, ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, забороняє бачитися з доньками. Відповідачем вчиняються маніпуляції та перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 . По сьогодні ОСОБА_6 проживає з батьком. Дитина налякана поведінкою батька та його дружини, які негативно висловлюються щодо неї як матері, змушують робити вибір проживання постійно з батьком та не спілкуватися з мамою (зі слів доньки ОСОБА_5 ). Дитина перестала відповідати на її дзвінки, висловлює агресивне небажання спілкуватися з мамою. До цього часу такої поведінки та ставлення дитини до матері не було! Дитину, ОСОБА_6 може лише відвідати в школі, де навчається донька, але навіть в школі дитину мені не віддають, хоча і не мають на це жодного права. Таким чином, агресивною, маніпулятивною поведінкою ОСОБА_2 , останній налаштовує спільних дітей проти їхньої матері, ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у спілкуванні з доньками, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тим самим порушуючи її право на спілкування, виховання спільних дітей. Таким чином, 31.03.2025 вона звернулая до Дарницького УП ГУНП у м. Києві, де повідомила, що ОСОБА_2 обмежує її у спілкуванні з дітьми, батько вчиняє насилля психологічного характеру. Зокрема, 31.03.2025 звернулася до ювенальної превенції ВП Дарницького УП ГУ Національної поліції в м. Києві. Відчуває, що ОСОБА_6 втрачає емоційний зв?язок з мамою, обмежуючи дітей спілкуватися зі мною, діти налякані поведінкою неприязністю ОСОБА_2 до позивачки за зустрічною позовною заявою. Вона також звернулася за захистом своїх порушених прав до Служби у справах дітей та сім?ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з пояснення щодо ситуації.
Зазначає, що невжиття заходів забезпечення зустрічного позову призведе до відсутності стабільних контактів ОСОБА_1 з доньками, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту дітей з матір?ю, що в подальшому може утруднити виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання з нею дітей.
Таким чином, у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання дітей, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту з доньками, особисто з їхньою матір?ю, повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від зустрічей із ОСОБА_1 . Тому, забезпечення позову є необхідним у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, якщо врегулюваний правовий механізм забезпечення позову.
Просить постановити ухвалу про забезпечення зустрічних позовних вимог шляхом:
1) визначення місця і часу спілкування доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за її місцем проживання ( АДРЕСА_2 ) з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили: щомісячно, у тому числі з можливістю здійснювати прогулянки містом Києвом та за його межами, з 15:00 години кожної п?ятниці до 19:00 години кожної неділі без присутності батька ОСОБА_2 .
2) зобов?язати ОСОБА_2 передавати малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матері ОСОБА_1 за місцем проживання дітей: АДРЕСА_4 , відповідно до визначеного судом часу спілкування.
Вивчивши доводи заявниці, та додані до зустрічного позову і заяви про забезпечення зустрічного позову докази, суд дійшов висновку про наявність зв'язку між предметом спору та заходами забезпечення позову у вигляді визначення місця і часу спілкування доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Суд погоджується, що невжиття заходів забезпечення зустрічного позову призведе до відсутності стабільних контактів ОСОБА_1 з донькою, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту дітей з матір?ю, що в подальшому може утруднити виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини з матір'ю, що ускладнить виконання рішення суду - у разі задоволення зустрічних позовних вимог.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб?єктивних прав, свобод та
інтересів відповідача або пов?язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Зазначені обмеження встановлоє суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов?язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання решения суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об?єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.
Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких зявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс 19)).
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) вказано, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір?ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір'ю
Аналогічну правову позицій Верховний Суд висловив і у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц та від 15.11.2023 року у справі № 467/403/22. Зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
Суд застосовує також практику ЄСПЛ, який наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов?язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
Суд, розглядаючи подану ОСОБА_1 заяву, враховує також висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), 15.11.2023 року у справі №
467/403/22.
Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
На думку суду, у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю.
Водночас щодо співмірності заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Оскільки заявниця не довела, що захід забезпечення, про який вона просить суд, буде співмірним заявленим нею вимогам, суд задовольняє заяву частково і постановляє забезпечити зустрічні позовні вимоги наступним шляхом: 1) визначити місце і час спілкування доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю - ОСОБА_1 , - з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили:- за місцем проживання матері ( АДРЕСА_2 ) - з 15:00 години до 18:00 години щомісяця, кожної другої і четвертої п?ятниці місяця, - без присутності батька - ОСОБА_2 ; - щомісяця кожної першої неділі місяця, з 15:00 години до 19:00 години - з можливістю здійснювати прогулянки містом Києвом - у присутності батька - ОСОБА_2 . Зобов?язати ОСОБА_2 передавати малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матері - ОСОБА_1 за місцем проживання дитини: АДРЕСА_4 , відповідно до визначеного судом часу спілкування. Саме такі заходи забезпечення відповідатиме найкращим інтересам дитини на збереження емоційного зв'язку з матір'ю, та будуть співмірними заявленим вимогам зустрічного позову, і спроможні забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення зустрічного позову та не покладатимуть надмірний тягар на батька дитини. Водночас незастосування таких заходів забезпечення позову створює реальну загрозу формування психологічного відчуження малолітньої дівчинки від її матері.
Керуючись нормами ст. 149, 150, 153, 157, 175, 177, 193, 261, 273, 353-355 ЦПК України, суд
Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів на дитину, визначення місця проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та об'єднати їх в одне провадження.
Приєднати до матеріалів справи відзив ОСОБА_1 .
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову задовольнити частково.
Забезпечити зустрічні позовні вимоги наступним шляхом:
1) визначити місце і час спілкування доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю - ОСОБА_1 , - з моменту постановлення ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили
- за місцем проживання матері ( АДРЕСА_2 ) - з 15:00 години до 18:00 години щомісяця, кожної другої і четвертої п?ятниці місяця, - без присутності батька - ОСОБА_2
- щомісяця кожної першої неділі місяця, з 15:00 години до 19:00 години - з можливістю здійснювати прогулянки містом Києвом - у присутності батька - ОСОБА_2 .
2) зобов?язати ОСОБА_2 передавати малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матері - ОСОБА_1 за місцем проживання дитини: АДРЕСА_4 , відповідно до визначеного судом часу спілкування.
У іншій частині вимог заяви відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Строк пред'явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.
Суддя: В.М. Маркєлова