Київський районний суд м. Полтави
Справа № 554/14683/24
Провадження №2/552/1345/25
іменем україни
15.04.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовній заяві зазначила, що з 17 травня 2024 року перебуває з відповідачем в шлюбі.
Дітей від шлюбу вони не мають.
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них з чоловіком відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння.
Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Шлюбні відносини припинили з серпня 2024 року. Спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Також позивач зазначила, що з вересня 2024 року перебуває у відносинах з іншим чоловіком, з яким у ннї теплі та щирі стосунки. Вони фактично створили сім'ю, та в подальшому мають намір зареєструвати шлюб.
Але відповідач відмовляється від розірвання шлюбу у відділі РАЦС
Тому позивач просила суд шлюб розірвати.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 30 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позов, у якому повідомив, що звернення позивача з даним позовом про розірвання шлюбу до суду стало для нього несподіванкою. Він має бажання зберегти шлюб та відновити сімейні стосунки. Бажання позивача розірвати шлюбні відносини має тимчасовий характер та викликано сильною втомою і важким психологічним станом, пов'язаним з війною та тим, що його робота пов'язана з постійними відрядженнями.
Вважає, що збереження сім'ї є можливим.
Тому просив надати їм з позивачем строк на примирення тривалістю шість місяців (а.с. 21-22).
Не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві, позивач надала відповідь на відзив, у якій зазначала, що вона категорично проти примирення та просить суд не надавати строк на примирення, а задовольнити її позов (а.с. 25-26).
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 12 лютого 2025 року справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави (а.с. 61-62).
Ухвалою судді Київського районного суду міста Полтави від 10 березня 2025 року справу прийнято до свого провадження та вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а.с. 66).
Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надавали.
Інші заяви по суті справи та клопотання від учасників справи до суду не надходили.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності. Позов просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився. Звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. У заяві також зазначив, що на даний час він також вважає, що примирення з позивачем неможливе, а збереження шлюбу є недоцільним. Тому проти розірвання шлюбу він не заперечує. Справу просить розглянути за його відсутності.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 17 травня 2024 року перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 17 травня 2024 року Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позивач просить шлюб розірвати, не бажає надалі перебувати у шлюбі з відповідачем. На час розгляду справи вона позов підтримує.
Відповідач позов визнає. Також вважає примирення неможливим, а збереження шлюбу недоцільним. Тому проти розірвання шлюбу не заперечує.
При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таким чином судом встановлено відсутність вільної згоди сторін перебувати в шлюбі один з одним.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України ш люб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на відносини, що виникли між сторонами, відсутність згоди позивача на примирення з відповідачем, згоду відповідача на розірвання шлюбу, збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох з подружжя.
Тому суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити, шлюб - розірвати.
Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач, яка в шлюбі змінила прізвище, просить залишити їй прізвище ОСОБА_4 .
Вказані вимоги також підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
При зверненні з позовом до суду позивач на підставі п. 9 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не сплатила.
Тому у зв'язку з задоволенням позову з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 11О, 112, 113 СК України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 травня 2024 року Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №137, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу:
його - ОСОБА_4 ;
її - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень нуль копійок).
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаюча: АДРЕСА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживаючий: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення виготовлено 15 квітня 2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова