18 квітня 2025 р. Справа № 440/10583/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький, м. Полтава, повний текст складено 09.01.25 по справі № 440/10583/24
за позовом ОСОБА_1
до Глобинської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Глобинської міської ради (далі по тексту - Глобинська МР, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення 69 сесії 8 скликання Глобинської міської ради Полтавської області № 615 від 30.05.2024 "Про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/9615/21 щодо зобов'язання Глобинської міської ради у розгляді заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність";
- зобов'язати Глобинську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваного рішення 69 сесії 8 скликання Глобинської міської ради Полтавської області № 615 від 30.05.2024, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з посиланням на заборону вчинення таких дій під час дії воєнного стану, оскільки правовідносини щодо отримання позивачем земельної ділянки площею 1,9586 га, кадастровий номер 5320682800:00:0008:0176 виникли ще до введення в Україні воєнного стану.
Стверджував, що зміни, внесені до Земельного кодексу України (далі - ЗК України) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-ІХ (далі - Закон № 2145-ІХ), якими запроваджено, зокрема, заборону на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність набули чинності 07.04.2022, водночас рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 по справі № 440/9615/21, яке набрало законної сили 11.02.2022, встановлено, що позивачем повністю дотримано регламентовану законодавством процедуру виготовлення та погодження проекту землеустрою та зобов'язано Глобинську МР повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду. Таким чином, на переконання позивача, з огляду на приписи статті 58 Конституції України щодо незворотності дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, відповідач не мав законних підстав для застосування приписів Закону № 2145-ІХ при розгляді заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність".
Повідомив, що витрати на правничу допомогу адвоката у цій справі складають 4800,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі № 440/10583/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Землянки, Глобинський район, Полтавська область, 39013, рнокпп НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року по справі № 440/10583/24 скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 69 сесії 8 скликання Глобинської міської ради Полтавської області № 615 від 30.05.2024 року «Про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/9615/21, щодо зобов'язання Глобинської міської ради у розгляді заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га, кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність».
Зобов'язати Глобинську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га, кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність.
Провести розподіл судових витрат.
У разі дії воєнного стану в Україні на дату ухвалення постанови судом - відстрочити виконання рішення суду у зобов'язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі № 440/9615/21 відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача та повторно відмовлено йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, судом не встановлено будь-яких неправомірних дій позивача, а матеріалами справи підтверджено, що позивачем повністю дотримано регламентовану законодавством процедуру виготовлення та погодження проекту землеустрою. Жодних зауважень у відповідних органів до розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під час його погодження не виникало. Вказаний факт було доведено позивачем в тім числі і шляхом первинного звернення до суду. Тобто, позивач обґрунтовано розраховував на позитивне рішення у питанні передачі земельної ділянки у власність, з огляду на дотримання ними визначеної законодавством процедури. Єдиним належним та ефективним захистом прав позивача був виключно судовий порядок, адже реалізувати своє право на отримання земельної ділянки він почав ще у 2020 році з написання заяви до Землянківської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та отримання позитивного рішення сесії сільської ради у жовтні 2020 року.
Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли ще до внесення відповідних змін в частині установлення тимчасової заборони, зокрема, безоплатної передачі у приватну власність земель державної та комунальної власності. Однак, вищенаведене залишилося поза увагою суду першої інстанції, оскільки з посиланням на встановлення законом до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях заборони на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, суд відмовив у задоволенні позову.
Враховуючи те, що спірні правовідносини щодо отримання позивачем земельної ділянки виникли ще до введення в Україні воєнного стану, та наявне рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі № 440/9615/21, висновки якого повинен був врахувати відповідач при його виконанні, апелянт вважав необґрунтованим посилання відповідача у спірному рішенні на положення підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення. Відповідач не був позбавлений можливості задовольнити заяву позивача та відстрочити передачу у власність земельної ділянки до закінчення дії встановленої законом заборони на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності.
Таким чином, обставини дії в Україні воєнного стану не могли бути підставою для відмови позивачу у задоволенні позову, адже ним був вірно обрано спосіб захисту порушеного права.
На переконання позивача, суд першої інстанції, встановивши обставини, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно з положеннями частини третьої статті 378 КАС України, мав можливість при задоволенні позову відстрочити виконання судового рішення до припинення (скасування) в Україні воєнного стану, тобто, до закінчення дії встановленої законом заборони на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, проте, судом не вжито таких дій для ефективного поновлення порушених прав позивача.
Зазначив, що позивач не заявляв позовну вимогу про відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану в силу того, що не міг знати чи буде продовжено дію воєнного стану на момент прийняття рішення судом, а тому суд мав право вийти з меж заявлених позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом відстрочення виконання судового рішення.
Крім того, стверджував, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині не залишення без розгляду відзиву Глобинської МР, який було направлено до суду з пропуском встановленого судом 15-денного строку без використання системи «Електронний Суд», незважаючи на наявність у відповідача електронного кабінету.
Також повідомив, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу з підготовки та подачі апеляційної скарги в сумі 3000 грн, які він бажає стягнути з відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області від 02.10.2020 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства" позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах сільської ради орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ:01:03 - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5320682800:00:008:0156.
На замовлення ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ-01.03-для ведення особистого селянського господарства) земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області.
12.03.2021 експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Корецькою С.М. складено висновок № 6636/82-21 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у пункті 10 якого зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області погоджується.
У пункті 8 цього ж висновку вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
У пункті 9 висновку зазначено, що зауваження відсутні, пропозиції відсутні.
26.11.2020 відділом у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5320682800:00:008:0176 у Державному земельному кадастрі, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Отримавши це погодження, позивач звернувся до Глобинської міської ради із заявою (вх. № 05-06/15231 від 19.06.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, місце розташування Глобинська міська рада Кременчуцький район Полтавська область за рахунок земель запасу, які не надані у власність або у користування в межах населеного пункту та передачу вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність.
До вказаної заяви позивач додав, серед іншого виготовлений проект землеустрою.
Рішенням 12 сесії 8 скликання (І пленарне засідання) Глобинської міської ради від 02.07.2021 №2774 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9586 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність" відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні вищевказаного проекту землеустрою.
Позивач не погодився з таким рішенням відповідача та звернувся до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі № 440/9615/21 (набрало законної сили 11.02.2022), зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення 12 сесії 8 скликання (І пленарне засідання) Глобинської міської ради Полтавської області від 02.07.2021 №2774 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9586 га (пасовища), кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність" та зобов'язано Глобинську міську раду Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 22547673) здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 (вх. №05-06/15231 від 19.06.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,9586 га з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320682800:00:008:0176, місце розташування Глобинська міська рада Кременчуцький район Полтавська область за рахунок земель запасу, які не надані у власність або у користування в межах населеного пункту та передачу вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність, з урахуванням висновків суду (номер в ЄДРСР 101799755).
Рішенням шістдесят дев'ятої сесії VIII скликання Глобинської міської ради від 30.05.2024 № 615 відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 01.03 - для ведення особистого селянського господарства), земель сільськогосподарського призначення комунальної власності розташованої за межами населених пунктів на території на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області», площею 1,9586 гага (пасовища), з цільовим призначенням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», підпункту 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом України №2698-ІХ від 19.10.2022.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування винятків із встановленої Законом № 2145-ІX заборони під час дії воєнного стану на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, у свою чергу, приймаючи 30 травня 2024 року спірне рішення № 615, Глобинська міська рада діяла у відповідності до положень підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» ЗК України, так як інших альтернативних дій не вправі була вчиняти.
Суд звернув увагу, позивач не позбавлений можливості після завершення воєнного стану звернутись до Глобинської міської ради Полтавської області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв'язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власність фізичним або юридичним особам, а також забезпечення конкурентного способу розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Тільки такий підхід забезпечить раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 27.01.2023 у справі №120/19319/21-а та від 23.06.2023 у справі № 160/6214/21.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (стаття 3 ЗК України).
Згідно із частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно із частиною першою статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За змістом частин першої - третьої та п'ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Положеннями частини 9 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Заява про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження (частина 10 статті 118 ЗК України).
Відповідно до частини 12 статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
З аналізу положень статті 118 Земельного кодексу України вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями статті 186 ЗК України.
Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для прийняття рішення шістдесят дев'ятої сесії VIII скликання Глобинської міської ради від 30.05.2024 № 615 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03 для ведення особистого селянського господарства), земель сільськогосподарського призначення комунальної власності розташованої за межами населених пунктів на території на території Землянківської сільської ради Глобинського району Полтавської області», площею 1,9586 гага (пасовища), з цільовим призначенням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі безоплатно у приватну власність, відповідачем зазначено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», підпункт 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ від 19.10.2022 (далі - Закон № 2698-ІХ), фактичною - слугувала запроваджена законодавцем, з огляду на введення в Україні воєнного стану, заборона органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти по теперішній час.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача (30.05.2024) так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом № 389-VIII.
Законом № 2145-IX внесено зміни, серед іншого, до ЗК України. Так, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 7 квітня 2022 року.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Водночас, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вбачається, що однією з умов способу захисту порушеного права особи, є те, що такий спосіб не повинен суперечити закону.
Згідно з положенням частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частини 1, 2 статті 242 КАС України).
Як можна виснувати з наведених норм, процесуальним законом не допускається ухвалення судом рішення про зобов'язання вчинити відповідача завідомо неправомірні дії, які суперечитимуть вимогам норм законодавства, чинних станом на момент ухвалення судового рішення.
Аналогічні висновки виклав Верховний Суд у Постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 380/11336/22.
Повертаючись до згаданих вище змін, внесених до ЗК України Законом №2145-IX, з їх змісту вбачається те, що із 07.04.2022 і до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації (за винятком безоплатної передачі земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також безоплатної передачі у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом).
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Закон № 2145-XI містить імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність.
З огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом № 2145-IX, із 7 квітня 2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
У контексті предмету цього спору, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 300/3771/22 вже сформулював правову позицію, відповідно до якої рішення органу місцевого самоврядування про відмову в наданні дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є законним, якщо підставою для його прийняття є підпункт 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України.
При цьому, у даному випадку колегія суддів вважає помилковими посилання позивача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі № 440/9615/21, як на підставу для зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, оскільки вказаним рішенням ОСОБА_3 зобов'язано лише повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки відмовляючи у затвердженні проекту відповідач у спірному рішенні не зазначив про будь-яку невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Водночас, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Глобинської МР затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так як ці повноваження відносяться до виключної компетенції відповідача.
З огляду на встановлену Законом № 2145-XI заборону органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану, та беручи до уваги, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи спірне рішення від 30.05.2024 № 615 Глобинська міська рада діяла в межах вимог чинного законодавства,
Одночасно із цим, колегія суддів наголошує, що позивач не позбавлений можливості після завершення воєнного стану звернутись до Глобинської міської ради Полтавської області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 по справі № 380/10564/22.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що не здійснення виходу за межі позовних вимог у спірних правовідносинах та не застосування судом приписів статті 378 КАС України, з огляду на результат розгляду цієї справи (відмова у задоволенні позову), не є порушенням норм процесуального права та не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 по справі № 440/10583/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій