18 квітня 2025 р.Справа №160/11038/25
Дніпропетровський окружний адміністративним суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
установив:
16 квітня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік як особи раніше визнаної непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров'я.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 , раніше виключеного з військового обліку за станом здоров'я, шляхом внесення відповідних записів в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
16 квітня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:
- заборонити районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 був офіційно визнаний непридатним до військової служби ще у 2008 році, про що свідчать як паперові, так і електронні документи, підписані військовими посадовцями. Незважаючи на це, у квітні 2025 року його знову поставили на військовий облік і нібито визнали придатним на основі рішення ВЛК, яку він фактично не проходив. Після цього йому вручили бойову повістку на 21.04.2025, що змінює його юридичний статус і унеможливлює виключення з військового обліку.
Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з пп.1, 2 ч.2 чт.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1, ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року №4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут "забезпечення позову" (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 15.10.2008 згідно з Довідкою №4/1059 від 16.02.2009 за підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 та скріпленого печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 59б гр. I наказу МО- 2-34р.
Також, це підтверджено військово-обліковим документом №230220241425247400002 від 20.06.2024, де зазначено, що позивач не підлягає повторному медичному огляду.
Однак, після оновлення позивачем електронного військово-облікового документу «Резерв +» було внесено відомості щодо ступені придатності до військової служби та вказано таке: «Придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони».
Також встановлено, що позивачу було вручено повістку, з якої вбачається, що йому наказано з'явитися 21.04.2025 р. о 09:00 год. за адресою АДРЕСА_1 для призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів та мати при собі документи і речі.
За встановлених обставин, суд вважає необхідним забезпечити позов, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу вище зазначених норм, вбачається, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
Таким чином, суд доходить висновку, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що може істотно ускладнити або унеможливить поновлення його прав, оскільки виключення з військового обліку, про що заявлено позов, буде ускладнене, якщо особа набуде статусу військовослужбовця.
Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена п.1 ч.2 чт.150 КАС України.
Суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/11038/25.
Таким чином, заяву належить задовольнити частково, заборонивши відповідні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, до якого заявнику необхідно зявитись за повісткою. Натомість, іншим районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відсутні підстави забороняти вчиняти дії, оскільки докази щодо них відсутні, так як згідно з повісткою заявник зобовязаний зявитись саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає вказаний спосіб забезпечення позову таким, що відповідає критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від його вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, вжиті заходи забезпечення позову є тимчасовими, діють до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, або їх скасування, та є необхідними для запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення у цій справі, які можуть в подальшому ускладнити відновлення прав, унеможливити виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, забезпечення позову відповідає предмету адміністративного позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, тому обраний заявником спосіб забезпечення позову відповідає вимогам статті 150 КАС України.
Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/11038/25 - задовольнити частково.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/11038/25.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
За цією ухвалою стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ).
За цією ухвалою боржником є ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя А.В. Савченко