17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №460/4401/24
адміністративне провадження № К/990/39628/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 (головуючий суддя Дуляницька С.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді Довга О.І., Хобор Р.Б.)
у справі №460/4401/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Рівненській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 7763,17 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», починаючи з 01.03.2021; у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023; у розмірі 1,0796 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 01.03.2024, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2021.
1.2. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 07.09.2020.
Вказував, що з 01.03.2021 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 1 якої передбачено, що перерахунок пенсій проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
З 01.03.2022 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
В подальшому, з 01.03.2023 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
З 01.03.2024 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», пунктом 1 якої передбачено, що індексація проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Проте, його пенсія не була проіндексована, а встановлено доплату в розмірі 135 грн згідно з пунктом 4 Постанови №118 та доплату в розмірі 100 грн згідно з пунктом 6 Постанови №168. Вважав, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1, 11, 1,14, 1,197 та 1, 0796.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.09.2020. При призначенні пенсії позивачу у 2020 році застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2017 - 2019 роки) 7763,17 грн - відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3.2. ГУ ПФУ в Рівненській області листом від 28.03.2024 у відповідь на адвокатський запит повідомило, що оскільки пенсію по інвалідності ОСОБА_1 призначено 07.09.2020, підстав для індексації пенсії, шляхом збільшення на відповідні коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, яка врахована для призначення пенсії, відповідно до постанов Уряду від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022, №118 від 24.02.2023, №168 та застосування вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 не було.
3.3. Водночас до пенсії позивача встановлено підвищення: 100,00 грн. - з 01.07.2021, 135,00 грн. - з 01.02.2022, 100,00 грн. - з 01.03.2023.
3.4. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796, позивач звернувся до суду.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки пенсія ОСОБА_1 не підвищилась внаслідок перерахунків відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, Порядку № 124 і Постанов № 127, № 118 та № 168, з 01.07.2021 позивачу встановлена доплата до пенсії в розмірі 100,00 грн, 01.03.2022 встановлена доплата до пенсії у розмірі 135,00 грн, а з 01.03.2023 у розмірі 100,00 грн. При цьому, суд встановив, що на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" пенсію позивача з 01.03.2024 проіндексовано згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,0796.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
5. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Зокрема, скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції:
- абзаців 1,2 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок №124);
- пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118),
- пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168),
- пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185).
Натомість, скаржник стверджує, що у цих правовідносинах слід було застосувати пункт 3 Порядку №124, пункт 1 Постанови № 118, пункт 1 Постанови № 168 та пункт 1 Постанови № 185.
5.2. Позивач наполягає на тому, що відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 Постанови №127, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови № 118, починаючи з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185, починаючи з 01.03.2024.
Після такого перерахунку показник середньої заробітної плати позивача має становити: 7763,17 грн*1,11*1,14*1,197*1,0796. Проте відповідач не провів зазначеного перерахунку пенсії позивача.
Відтак, протиправність бездіяльності відповідача полягає в тому, що він не здійснив індексацію пенсії позивача у 2021, у 2022 та 2023 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
5.3. Суд апеляційної інстанції вірно встановив, що при обчисленні пенсії позивача органи Пенсійного фонду України застосували середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7763,17. Водночас, висновок суду апеляційної інстанції про те, що показник середньої заробітної плати, який врахований при обчисленні розміру пенсії позивача, в розмірі 7763,17 грн, не повинен збільшуватись на коефіцієнт 1,11 з 01.03.2021, на коефіцієнт 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023 та 1,0796 з 01.03.2024 є помилковим, адже до нього суд дійшов у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 - без змін.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Спірним питанням, яке слід вирішити у межах розгляду цієї справи, є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
9. З цього приводу Верховний Суд вже неодноразово висловлювався, зокрема у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 12.03.2025 у справі № 620/8157/24 та інших, висновки яких згодом було підтримано й судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (постанова від 15.04.2025 у справі № 200/5836/24).
10. Зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:
« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
…
94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22 лютого 2021 року № 127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року № 118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.».
11. Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №127, постанови №118, постанови №168, постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.
12. Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ у Рівненській області, здійснюючи в 2021-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірах 100,00 грн, 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
13. Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
14. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
15. Так, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
17. Звернувшись до суду з цим позовом 24.04.2024, позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, у 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 - 1,197, з 01.03.2024 - 1,0796.
18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
19. При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021-2024 роках позивачеві фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
20. Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
21. Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 24.04.2024 його права можуть бути захищені судом з 24.10.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а не з 01.03.2021, як просив позивач, у зв'язку із чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а позов - частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 24.10.2023 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14 та 1,197, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії; здійснити індексацію пенсії позивача з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197), у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. Позовні вимоги за період з 01.03.2021 до 23.10.2023 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
22. Відповідно до частин 1, 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись статтями 123, 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі №460/4401/24 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення з 24 жовтня 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 24 жовтня 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,11, 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 березня 2021 року по 23 жовтня 2023 року (включно) залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін