вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.04.2025м. ДніпроСправа № 920/44/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" (40031, Сумська область, місто Суми, вулиця Ковпака, будинок 24; ідентифікаційний код 02000375)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49500, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, кімната 206/2; ідентифікаційний код 39821153)
про стягнення заборгованості за договором поставки №467/47 від 21.12.2022 у загальному розмірі 9 276,80 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" було укладено договір поставки №467/47 від 21 грудня 2022 року на суму 14495,00 грн. Відповідно до пункту 1.1. постачальник повинен передати у власність покупцю товари, а саме: газ нафтовий скраплений, код ДК 09120000-6 «Газове паливо», а покупець вчасно сплатити за вказаний товар. Товар отримується покупцем на автозаправних станціях постачальника за довірчими документами згідно скетч-карток. Покупець згідно договору №467/47 від 21 грудня 2022 року свої зобов'язання щодо оплати товару виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними на отримання товару та платіжними дорученнями. Постачальник, отримавши розрахунок за товар відпустив газ скраплений не в повному обсязі. Покупець не отримав газ скраплений в кількості 320 л на суму 9276,80 грн. Постачальник аргументував, що вказаного товару не має в наявності на його АЗС посилаючись на форс-мажорні обставини (збройна агресія росії в Україні), на вимогу продовжити термін дії скетч- карток було відмовлено, посилаючись на те, що термін дії договору завершився 31 грудня 2022 року, а отже і зобов'язання всі виконані. Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконати зобов'язання. Покупець жодних підтверджень не отримано.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Враховуючи вказане, ухвала суду від 20.02.2025 була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку, а саме:
- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 20.02.2025 вважається врученою відповідачу 21.02.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.48).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 20.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125289795) надіслано судом 20.02.2025, зареєстровано в реєстрі 20.02.2025 та забезпечено надання загального доступу - 21.02.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 20.02.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (21.02.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 07.03.2025.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 18.04.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Окрім того, господарським судом, відповідно до супровідного листа від 20.03.2025 (а.с. 53), засобами поштового зв'язку направлено відповідачу копію ухвали суду від 20.02.2025. Супровідний лист від 20.03.2025 разом з копією ухвали господарського суду від 20.02.2025 було отримано відповідачем 27.03.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 56).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
17.01.2025 Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором поставки №467/47 від 21.12.2022 у загальному розмірі 9 276,80 грн, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 9 276,80 грн суми позову та 3 028,00 грн судового збору.
22.01.2025 ухвалою Господарського суду Сумської області постановлено матеріали позовної заяви у справі №920/44/25 передати до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.
Супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/44/25/799/25 від 10.02.2025 справу №920/44/25 в 1-му томі направлено на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
12.02.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа №920/44/25 за позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором поставки №467/47 від 21.12.2022 у загальному розмірі 9 276,80 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справу №920/44/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
20.02.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару за договором, а саме газу скрапленого в кількості 320 л на суму 9276,80 грн.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови;
(2) Факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо оплати товару.
(3) Факт виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару.
1. Укладення та умови договору
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", як постачальник та Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни", як покупець було укладено договір поставки №467/47 від 21 грудня 2022 року (надалі - договір, а.с. 9-12), відповідно до пункту 1.1. якого встановлено, що постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: газ нафтовий скраплений (код УКТЗЕД 2711139700); ДК 021:2015:09120000-6 «Газове паливо». Одиниця вимірювання: літр.
Згідно пунктів 1.2. та 1.3. Договору кількість: згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (пункт 2.1. Договору).
Пунктами 3.1. та 3.2. Договору визначено, що ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору 14 495 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн 00 коп.) у тому числі ПДВ.
Відповідно до пункту 4.1. Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на реквізити (пункт 4.2. Договору).
Згідно підпунктів 5.1.1. та 5.1.2. пункту 5.1. Договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явлені довірчими особами покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передавати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж визначено в скретч-картці.
Також згідно пункту 5.2. Договору умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС.
Відповідно до пункту 6.1. Договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору.
Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам встановленим розділом 2 цього договору (пункт 6.3. Договору).
Сторона, що має намір посилатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та вплив на виконання цього договору (пункт 8.3. Договору).
Пунктами 10.1., 10.2. Договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умов наявності печатки у сторони). Даний договір діє до 31 грудня 2022 року.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем договірних зобов'язань
На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 14 495,00 грн відповідно до видаткової накладної №0047/0000972 від 21.12.2022 (а.с. 13), що підтверджується платіжною інструкцією №3555 від 28.12.2022 (а.с. 14), видатковою накладною №0047/0000972 від 30.12.2022 (а.с. 42 на звороті) та Специфікацією №0047/0000972-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0047/0000972 від 30.12.2022 (а.с. 43).
3. Неналежне виконання відповідачем умов договору
На виконання умов Договору відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар, а саме: довірчі документи (скретч-картки), що підтверджую право покупця на отримання газу нафтового скрапленого у кількості 500 літрів на суму 14 495,00 грн у тому числі ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №0047/0000972 від 21.12.2022, видатковою накладною №0047/0000972 від 30.12.2022, Специфікацією №0047/0000972-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0047/0000972 від 30.12.2022 та не заперечується позивачем. Вказана видаткова накладна підписана представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень, а також містить печатки сторін.
З матеріалів справи вбачається (і це не заперечується жодною з сторін), що відповідач відпустив газ скраплений не в повному обсязі, а саме позивач не отримав 320 л скрапленого газу на суму 9276,80 грн. Вказане підтверджується листом позивача вих. №05-09/12/1744 від 08.11.2024 про повернення коштів (а.с. 15) та відповіддю відповідача вих. №111 від 14.11.2024 (а.с. 16-17).
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
Згідно зі статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (стаття 208 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір, відповідно до статті 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).
Статтею 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Відповідно до стаття 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, оскільки відповідач виставив позивачу рахунок на оплату, а позивач частково оплатив такий рахунок, суд дійшов висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.
Згідно з частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 74, 76-79 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Суд установив наявність договірних правовідносин між сторонами, згідно з якими постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
На виконання умов Договору відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар, а саме довірчі документи (скретч-картки), що підтверджую право покупця на отримання газу нафтового скрапленого у кількості 500 літрів на суму 14 495,00 грн у тому числі ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №0047/0000972 від 21.12.2022), видатковою накладною №0047/0000972 від 30.12.2022, Специфікацією №0047/0000972-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0047/0000972 від 30.12.2022 та не заперечується відповідачем.
Вказана видаткова накладна підписана представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень, а також містить печатки сторін.
В подальшому, позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 14 495,00 грн відповідно до видаткової накладної №0047/0000972 від 21.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №3555 від 28.12.2022,
Згідно наявного в матеріалах справи листа відповідача вих. №111 від 14.11.2024 вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом вих. №28.10.2024 №05-09/12/1679 з вимогою про повернення коштів за неотоварений товар, у зв'язку з відсутністю газу на АЗС "Авіас". Відповідач листом вих. №111 від 14.11.2024 повідомив відповідача, що у зв'язку з припиненням дії договору у відповідача відсутні правові підстави на повернення коштів.
Господарський суд звертає увагу, що зобов'язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 9 квітня 2020 року у справі № 910/4962/18.
Позивач повторно звернувся до відповідача з листом №05-09/12/1744 від 08.11.2024 про повернення коштів, проте відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
Слід зазначити що, згідно з умовами договору в даній справі сторони передбачили зобов'язання відповідача передати позивачу паливо саме за скретч-картками мережі автозаправних станцій постачальника.
Відповідач відпустив газ скраплений не в повному обсязі, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 9276,80 грн.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідач своїх зобов'язань за договором в частині заборгованості.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо заборгованості у розмірі 9276,80 грн є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Також слід зазначити, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
V. Висновки Суду
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача 9276,80 грн - заборгованості.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості за договором поставки №467/47 від 21.12.2022 у загальному розмірі 9 276,80 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49500, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, кімната 206/2; ідентифікаційний код 39821153) на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" (40031, Сумська область, місто Суми, вулиця Ковпака, будинок 24; ідентифікаційний код 02000375) 9276,80 грн (дев'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 80 копійок) - заборгованості та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.04.2025
Суддя Т.В. Іванова