вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.04.2025м. ДніпроСправа № 904/964/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, Київська область, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 11; ідентифікаційний код 23311317)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ23" (50005, Дніпропетровська область, місто Кривий ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 3/1; ідентифікаційний код 45129126)
про стягнення заборгованості (пені) за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024 у розмірі 64 785,60 грн.
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ23" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024 (далі - договір, а.с. 6-11), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався у 2024 році поставити Товароодержувачу картоплю, код ДК 21:2015:03210000-6 "Зернові культури та картопля", асортимент, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в специфікації (додаток 1) та технічному описі (додаток 2) до цього договору (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором. При цьому, товароодержувачем є уповноважена особа за місцем поставки товару згідно із специфікацією (додаток 1). Пунктом 6.3.1. сторони узгодили, що постачальник зобов'язаний постачати товароодержувачу товар в кількості, строк та на умовах даного договору.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої в частині поставки товару в строки, визначені зазначеним договором та додатками до нього. Відповідно до графіка постачання, який є додатком №4 (а.с.13) до договору, відповідач мав поставити картоплю продовольчу пізню на визначені товароодержувачем місця постачання не пізніше 30.11.2024. Однак, у передбачені договором та графіком постачання терміни відповідач не здійснив поставку товару, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу на підставі пункту 7.3 договору 64 785,60 грн - пені в розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого построчено, за кожний день такого прострочення.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50005, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 3/1, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 17.03.2025 останній отримав 25.03.2025, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610240964646, отже завчасно (а.с.54).
Також ухвала суду від 16.01.2025 надсилалась судом на електронну пошту відповідача, яка вказана в відомостях про юридичну особу, в Єдину державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підтвердження чого господарським судом було долучено до матеріалів справи роздруківку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 17.03.2025 була доставлена відповідачу на його електронну пошту mkttov23@gmail.com, - 21.03.2025 (а.с.53).
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, а також про зміст ухвали суду від 17.03.2025, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 17.03.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125872270) надіслано судом 17.03.2025, зареєстровано в реєстрі 17.03.2025 та оприлюднено 18.03.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 17.03.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи дату отримання ухвали суду у паперовому вигляді за своїм офіційним місцезнаходженням - 25.03.2025 (а.с.54), відповідач мав право подати відзив на позовну заяву в строк по 09.04.2025 включно.
Слід наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Отже, станом на 18.04.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України,до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
06.03.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ23" (далі - відповідач) надійшла позовна заява про стягнення заборгованості (пені) за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024 у розмірі 64 785,60 грн, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 64 785,60 грн, а також витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 справу №904/964/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
10.03.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ23" про стягнення заборгованості (пені) за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024 у розмірі 64 785,60 грн залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
17.03.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх. суду №11122/25 від 17.03.2025) про усунення недоліків.
17.03.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару за договором, що призвело до пені в розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого построчено, за кожний день такого прострочення.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови;
(2) Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару;
(3) Правомірність нарахування пені в розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого построчено, за кожний день такого прострочення.
1. Укладення та умови договору
07.11.2024 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ23" укладено договір про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024.
Згідно із пунктом 1.1. договору постачальник зобов'язався у 2024 році поставити Товароодержувачу картоплю, код ДК 21:2015: 03210000-6 "Зернові культури та картопля", асортимент, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в специфікації (додаток 1) та технічному описі (додаток 2) до цього договору (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 4.1. договору покупець здійснює оплату за товар в безготівковій формі за фактом його постачання. Датою здійснення будь-яких платежів покупцем за цим договором є дата списання відповідних коштів з розрахункового рахунку покупця.
Розрахунки за товар здійснюються впродовж 30 (тридцяти) днів з дати поставки (передачі) товару товароодержувачу та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. У разі, якщо поставка здійснена лише частково (видаткова накладна підписана лише на частину товару, зазначеного у специфікації (додаток 1), оплата здійснюється пропорційно за фактично поставлену кількість товару. Оплата здійснюється відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України (пункт 4.2. договору).
Покупець не несе відповідальності перед постачальником за несвоєчасне перерахування коштів за поставлений товар у разі тимчасового не проведення платежів Державною казначейською службою України на зазначені цілі, але не складає з себе зобов'язань оплатити вартість поставленого товару (пункт 4.5. договору).
Відповідно до пункту 5.1. строк поставки товарів визначається листом-заявкою покупця (далі - Заявка). Заявка направляється постачальнику не пізніше 10 календарних днів від граничного терміну поставки шляхом передбаченим пунктом 13.2 Договору. На підтвердження отримання Заявки, Постачальник надсилає протягом одного календарного дня на електронну адресу Покупця лист-підтвердження про отримання такої Заявки. У разі відсутності листа-підтвердження у зазначений строк, заявка вважається прийнятою постачальником у повному обсязі та підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання Постачальником Заявки вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (провайдера) або документ, який підтверджує направлення паперового листа оператором поштового зв'язку (з додаванням опису вкладення). Графік постачання (Додаток 4), що є невід'ємною частиною цього Договору, є орієнтовним та уточнюється Заявками. Допускається дострокова поставка Товару за погодженням Сторін.
Місце поставки товару, визначено в специфікації (додаток 1) до цього договору. покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору, яка є його невід'ємною частиною (пункт 5.2. договору).
Пунктом 5.5. договору передбачено, що неналежне оформлення постачальником документів, зазначених в пункті 5.4 цього договору або відсутність хоча б одного зі цих документів вважається простроченням постачання товару, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання своїх зобов'язань з оплати товару.
Відповідно до пункту 5.6. договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Транспортні засоби, що використовуються для перевезення товару, повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. Поставка товару товароодержувачу здійснюється на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2020 року).
До кожної партії товару що постачається, постачальник обов'язково надає покупцю видаткові накладні (не менше двох примірників) до моменту здійснення поставки Товару, підписані уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника (пункт 5.7. договору).
Уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника складається акт приймання-передавання товару (далі - акт або акт приймання-передавання товару) (додаток 3) у трьох примірниках (перший - товароодержувачу, другий - покупцю, третій - постачальнику) та надається покупцю до моменту здійснення поставки товару. Покупець повертає постачальнику підписані акт приймання-передавання товару та акт приймання-передачі запасів, які постачальник надає в день поставки товароодержувачу разом з Товаром та документами, визначеними п. 5.4. цього договору. У разі надсилання документів поштою в загальному порядку, витрати, пов'язані з оформленням документів на перевезення та їх передачею покладаються на постачальника. Після підтвердження Товароодержувачем отримання поставленого товару шляхом підписання трьох примірників акту приймання-передавання товару, акти залишаються у товароодержувача. При отриманні товару. Товароодержувач має право підписати товаро-транспортну накладну (ТТН) та завірити ї печаткою (пункт 5.8. договору).
Згідно пункту 5.9. договору приймання-передавання товару між постачальником та товароодержувачем здійснюється з 8 год 0 хв до 16 год 0 хв з понеділка по п'ятницю, а у поза визначений час - за взаємною домовленістю товароодержувача та постачальника.
Відповідно до пункту 5.10. приймання товару за кількістю і якістю проводиться товароодержувачем у присутності постачальника (представника постачальника).
Присутність Постачальника (представника постачальника) під час приймання товару товароодержувачем є обов'язковою. постачальник (представник постачальника) повинен мати підтверджуючий документ (доручення, довіреність), який уповноважує його на участь в прийманні товароодержувачем товару. У разі відсутності підтверджуючих документів, які уповноважують Постачальника (представника Постачальника) на участь в прийманні товароодержувачем товару, приймання товару товароодержувачем не проводиться. (пункт 5.11. договору).
У пункті 6.3.1 договору постачальник взяв на себе обов'язок постачати товароодержувачу товар у кількості, строк та на умовах даного договору.
Постачальник для забезпечення виконання договору надає покупцю на дату укладення цього Договору банківську гарантію у розмірі 1 відсоток від ціни цього договору, що складає 628 32,00 грн (пункт 7.1 договору).
Відповідно до пункту 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.
Пунктом 8.3 договору визначено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості товарів, поставку яких прострочено.
У пункті 9.5 договору сторонами погоджено, що військова агресія російської федерації проти України, не може бути підставою для не виконання цього договору.
Умовами пунктом 12.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими сторонами і діє до 31.12.2024. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належного виконання іншою стороною свого зобов'язання за договором.
Пунктом 12.3 договору визначено, що покупець має право односторонньої відмови від цього договору у разі порушення постачальником строків поставки товару, поставки товару неналежної якості, відсутності фінансування або у інших випадках, визначених договором та законодавством України.
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
Також між позивачем та відповідачем підписано: додаток №1 до договору №392-24 від 07.11.2024 - специфікацію (а.с. 11), згідно з якою сторонами погоджений товар, який поставляється, а також його вартість; додаток №2 до договору №392-24 від 07.11.2024 - технічний опис на закупівлю картоплі продовольчої пізньої (а.с. 12); додаток №4 до договору №392-24 від 07.11.2024 - графік постачання (а.с. 13).
2. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної поставки товару - картоплі продовольчої пізньої.
Згідно листа-заявки №06.1/8122-24-Вих від 14.11.2024 (а.с. 18), щодо постачання картоплі продовольчоі? пізньоі?, постачальник був зобов'язании? у листопаді 2024 року поставити 238 000 кг товару, кінцева дата поставки товару визначена не пізніше 30.11.2024.
Зі змісту претензії №06.1/9036-24-Вих від 23.12.2024 (а.с. 23) вбачається, що відповідачем з запланованих 238 000 кг здійснено постачання товару у розмірі 153 000 кг.
При цьому, відповідач поставив 66 000 кг картоплі продовольчоі? пізньоі? із порушенням строку поставки, а саме:
- 22 000 кг - 12.12.2024 до в/ч НОМЕР_1 . Порушено строк постачання на 11 днів, що підтверджується актом №123 від 15.11.2024 (а.с. 24) та платіжною інструкцією №4159 від 20.12.2024 (а.с. 21);
- 22 000 кг - 15.12.2024 до в/ч НОМЕР_1 .Порушено строк постачання на 14 днів, що підтверджується актом №125 від 15.11.2024 (а.с. 25) та платіжною інструкцією №4158 від 20.12.2024 (а.с. 20);
- 22 000 кг - 18.12.2024 до в/ч НОМЕР_2 . Порушено строк постачання на 17 днів, підтверджується актом №116 від 10.11.2024 (а.с. 24) та платіжною інструкцією №4237 від 21.12.2024 (а.с. 22).
- 22 000 кг - 18.12.2024 до в/ч НОМЕР_2 . Порушено строк постачання на 17 днів, підтверджується актом №116 від 10.11.2024 (а.с. 24) та платіжною інструкцією №4237 від 21.12.2024 (а.с. 22).
- 85 000 кг - 19.12.2024 (дата розірвання договору) до в/ч НОМЕР_9 - 18000 кг; до в/ч НОМЕР_7 - 27000 кг; до в/ч НОМЕР_5 - 18000 кг; до в/ч НОМЕР_2 - 22000 кг Порушено строк постачання на 18 днів.
Враховуючи те, що постачальник порушив своі? зобов'язання, а саме порушив строк поставки товару та відповідно до пункту 12.3 договору, позивач листом №06.1/8885-24-Вих від 16.12.2024 в односторонньому порядку достроково припинив дію договору з 19.12.2024.
3. Щодо правомірності нарахування пені в розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого построчено, за кожний день такого прострочення.
Відповідно до пункту 7.3. договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів, Постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожнии? день такого прострочення.
Позивачем здійснено розрахунок пені відповідно до умов пункту 7.3. договору на суму у загальному розмірі 64 785,60 грн.
Так пеня за порушення строків поставки картоплі продовольчоі? становить:
- до в/ч НОМЕР_1 : 22000 кг * 26,40 грн * 11 днів * 0,001 = 6 388,80 грн;
- до в/ч НОМЕР_1 : 22000 кг * 26,40 грн * 14 днів * 0,001 = 8 131,20 грн;
- до в/ч НОМЕР_2 : 22000 кг * 26,40 грн * 17 днів * 0,001 = 9 873,60 грн;
- до в/ч: НОМЕР_1, НОМЕР_7, НОМЕР_5, НОМЕР_2: 85000 кг * 26,40 грн * 18 днів * 0,001 = 40 392,00 грн.
Листом №06.1/9036-24-Вих від 23.12.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати вказаної пені, якии? відповідачем не виконано.
Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "МКТ23" необхідно сплатити пеню у загальному розмірі 64 785,60 грн.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи контррозрахунку, що свідчить про відсутність заперечень стосовно пред'явлених до нього вимог.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Згідно із частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частини 1 статті 530 Цивільеого кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За приписами статті 615 Цивільного України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями статей НОМЕР_9, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у Господарському України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, згідно з положеннями статті 549 Цивільного України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
За приписами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеній в постанові від 21.12.2018 у справі №908/7/18 вбачається, що сплата гарантом коштів кредитору на підставі банківської гарантії до договору і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підставі свого внутрішнього переконання.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Як вказано вище, згідно листа-заявки №06.1/8122-24-Вих від 14.11.2024, щодо постачання картоплі продовольчоі? пізньоі?, постачальник був зобов'язании? у листопаді 2024 року поставити 238 000 кг товару, кінцева дата поставки товару визначена не пізніше 30.11.2024.
Відповідачем з запланованих 238 000 кг здійснено постачання товару у розмірі 153 000 кг, при цьому, відповідач поставив 66 000 кг картоплі продовольчоі? пізньоі? із порушенням строку поставки, а саме:
- 22 000 кг - 12.12.2024 до в/ч НОМЕР_1 . Порушено строк постачання на 11 днів, що підтверджується актом №123 від 15.11.2024 (а.с. 24) та платіжною інструкцією №4159 від 20.12.2024 (а.с. 21);
- 22 000 кг - 15.12.2024 до в/ч НОМЕР_1 . Порушено строк постачання на 14 днів, що підтверджується актом №125 від 15.11.2024 (а.с. 25) та платіжною інструкцією №4158 від 20.12.2024 (а.с. 20);
- 22 000 кг - 18.12.2024 до в/ч НОМЕР_2 . Порушено строк постачання на 17 днів, підтверджується актом №116 від 10.11.2024 (а.с. 24) та платіжною інструкцією №4237 від 21.12.2024 (а.с. 22).
У звязку із достроковим одностороннім розірванням договору замовником відповідачем не поставлено 85 000 кг картоплі продовольчоі? пізньоі?: до в/ч НОМЕР_1 - 18000 кг; до в/ч НОМЕР_7 - НОМЕР_8 кг; до в/ч НОМЕР_5 - 18000 кг; до в/ч НОМЕР_2 -22000 кг, але строк прострочення цієї частини поставки на день розірвання договору склав 18 днів.
Позивачем здійснено розрахунок пені відповідно до умов пункту 7.3. договору на суму у загальному розмірі 64 785,60 грн.
Господарський суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку пені, помилок в розрахунку не виявлено.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 64 785,60 грн заявлена правомірно.
Щодо того, чи залежить можливість стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу) за порушення строків поставки товару за договором від реалізації права позивача на звернення стягнення за банківською гарантією?
Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частини перша та четверта статті 200 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 610- 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі скоєння якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в частині першій статті 230 та частині шостій статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У теорії цивільного права способи забезпечення виконання зобов'язань поділяються на акцесорні (додаткові) та неакцесорні.
За своєю природою акцесорний характер має неустойка, яка у всіх випадках є елементом забезпеченого зобов'язання. Тому недійсність основного зобов'язання завжди означає недійсність права на неустойку, що забезпечує його виконання.
До неакцесорних способів забезпечення виконання зобов'язань належить банківська гарантія, оскільки передбачене нею зобов'язання гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого вона видана, навіть якщо в гарантії є посилання на це зобов'язання (стаття 370 Господарського кодексу України).
Незважаючи на те, що загальною фактичною підставою виникнення права кредитора на отримання коштів як господарської санкції та за банківською гарантією є порушення боржником своїх зобов'язань, неустойка і банківська гарантія вважаються різними способами захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов'язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Відсутність в договорі застережень про альтернативність таких засобів свідчить про можливість їх одночасного застосування.
Отже, можливість стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки товару за договором не залежить від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією.
Вказане узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеній в постанові від 21.12.2018 у справі №908/7/18.
V. Висновки Суду
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного України та статті 20 Господарського кодексу України.
З огляду на це порушене право позивача на отримання неустойки за порушення відповідачем умов договору підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача 64 785,60 грн - пені за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ23" (50005, Дніпропетровська область, місто Кривий ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 3/1; ідентифікаційний код 45129126) про стягнення пені за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024 у розмірі 64 785,60 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ23" (50005, Дніпропетровська область, місто Кривий ріг, вулиця Криворіжсталі, будинок 3/1; ідентифікаційний код 45129126) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, Київська область, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 11; ідентифікаційний код 23311317) 64 785,60 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень шістдесят копійок) - пені за договором про закупівлю картоплі продовольчої пізньої №329-24 від 07.11.2024 та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.04.2025
Суддя Т.В. Іванова