17 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8031/21 пров. № А/857/4571/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення (головуючий суддя Потабенко В.А., м. Львів) у справі № 380/8031/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради щодо ненарахування та невиплати їй щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій, у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком; зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради нарахувати та виплати їй разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 року, у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального населення Бориславської міської ради Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі менше трьох мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Управління праці та соціального населення Бориславської міської ради Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25 листопада 2021 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №380/8031/21.
У зв'язку з невиконанням рішення суду, позивачем було подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у даній справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення заяву про встановлення судового контролю задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 06 вересня 2021 року у справі №380/8031/21.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року накладено на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення суду у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 53680 гривень. Ухвалено стягнення штрафу здійснити відповідно до частини 3 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом стягнення половини суми штрафу, що становить 26840 гривень, на користь ОСОБА_1 , іншу половину, у розмірі 26840 грн., стягнути на користь Державного бюджету України. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 06.09.2021 у справі №380/8031/21.
Ухвала суду в частині накладення штрафу є виконавчим документом.
09 липня 2024 року Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради подало заяву про визнання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року такою, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про визнання ухвали від 27 лютого 2023 року у справі №380/8031/21 такою, що не підлягає виконанню відмовлено.
11.12.2024 Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради звернулось до суду з заявою, в якій просить на підставі ч. 1 ст. 378 КАС України розстрочити виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 про накладення на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення суду у розмірі 53680 грн., зважаючи на значний розмір такого.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року заяву задоволено. Розстрочено виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 380/8031/21 про накладення на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення суду у розмірі 53680 грн. терміном на шість місяців, починаючи з 26.12.2024 рівними частинами.
Не погоджуючись з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою створив умови тривалого порушення її прав. Зазначає, що статтею 378 КАС України визначено, що відстрочення/розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення судового рішення. Наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 1291 Конституції України та статтями 2, 14, 370 КАС України.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч. 1 ст. 312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378 КАС України).
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).
Колегія суддів зауважує, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення суду на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 року у справі №819/150/17).
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції розстрочив виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 380/8031/21 про накладення на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у даній справі, штрафу за невиконання рішення, тобто, фактично розстрочив виконання ухвали, постановленої в порядку судового контролю за виконанням рішення суду.
Статтею 382 КАС України врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно вимог вищевказаної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Водночас, як вже було зазначено апеляційним судом, питання відстрочення або розстрочення виконання рішення регулюється ст. 378 КАС України, згідно якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
З метою забезпечення належного виконання судового рішення в публічно-правових спорах адміністративні суди можуть здійснювати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу та порядку виконання.
Вказані процесуальні засоби адміністративні суди можуть застосовувати у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення по суті, однак вказаною статтею не передбачено відстрочення або розстрочення виконання ухвали про накладення на керівника органу, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення суду.
Колегія суддів наголошує, що розстрочення виконання ухвали про накладення на керівника штрафу за невиконання судового рішення шляхом використання механізму, визначеного статтею 378 КАС України, не допускається.
Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
На важливості належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях і Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 взяв до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 1291 Конституції України та статтями 2, 14, 370 КАС України.
Апеляційний суд звертає увагу, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року не виконувалось Управлінням соціального захисту населення Бориславської міської ради майже два роки, що стало наслідком накладення 27.02.2023 року судом першої інстанції штрафу на його керівника.
Розстрочення у грудні 2024 року, тобто через майже два роки з дня постановлення ухвали про накладення штрафу, цього штрафу терміном ще на шість місяців, на думку колегії суддів, свідчить про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка захищає право особи на справедливий суд.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради про розстрочення виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 про накладення на керівника Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення суду у розмірі 53680 грн.
Наведене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 328, 370 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року про розстрочення виконання ухвали про накладення штрафу за невиконання судового рішення у справі № 380/8031/21 скасувати.
У задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Бориславської міської ради про розстрочення виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 про накладення штрафу за невиконання судового рішення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар