Справа № 320/139/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
16 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Штульман І.В.,
суддів - Безименної Н.В., Черпака Ю.К.,
при секретарі - Рожок В.В.,
за участі - позивача ОСОБА_1 та Ісачкової І.Ю. ,- представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року про прийняття звіту про виконання судового рішення в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
23 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач; ГУ ПФ в м. Києві) про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 09 вересня 2021 року №9383\1, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01квітня 2019 року при проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 09 вересня 2021 року №9383\1, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та провести виплати пенсії (із урахуванням раніше виплачених сум) позивачу на підставі довідки за відповідною посадою від 09 вересня 2021 року №9383\1 про розмір грошового забезпечення, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з відсоткового значення 77% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 09 вересня 2021 року №9383\1, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 09 вересня 2021 року №9383\1, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення суми доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з 2000,00 грн. до 1119,05 грн. в період з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2022 року;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати суми доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у розмірі 2000,00 грн. з 01 листопада 2022 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки від 09 вересня 2021 року №9383\1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з відсоткового значення 77% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01 квітня 2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, починаючи з 01 липня 2021 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
ГУ ПФ в м. Києві було подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2023 року повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з неусуненням зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 набрало законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 15 березня 2023 року по справі №320/139/23 у 30-денний строк з дня отримання копії вказаної ухвали суду.
17 квітня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ГУ ПФ в м. Києві про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду 15 березня 2023 року по справі №320/139/23, в якій суб'єкт владних повноважень просив прийняти звіт щодо виконання даного рішення. У вказаній заяві зазначає, що виплата заборгованості за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2022 року в сумі 142753,96 грн та за період з 01 липня 2019 року по 30 квітня 2024 року в сумі 187625,47 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету. Вказав, що з метою забезпечення виконання судового рішення в повному обсязі, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Пенсійного фонду України з листом від 26 березня 2024 року №2600-0505-5/63658 щодо виплати нарахованих коштів.
Не погоджуючись із поданим органом Пенсійного фонду звітом, позивач 30 травня 2024 року подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про відмову в прийнятті звіту, в якій просив:
-визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо проведення перерахунків та виплат пенсії ОСОБА_1 на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23, від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23 та розрахунків заборгованості;
- визнати протиправним втручання посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у особисті кошти (пенсію) ОСОБА_1 та проведення незаконного відчуження цих коштів шляхом ненадання до AT «Ощадбанк» повної суми пенсійних виплат: за рішенням суду від 15 березня 2023 року в справі №320/139/23 в сумі 61174,27 грн; за рішенням суду від 27 грудня 2023 року в справі №320/27282/23 в сумі 28371,72 грн;
- стягнути з Пенсійного фонду України в м. Києві протягом 10 днів на користь ОСОБА_1 незаконно утримані (відчужені) пенсійні виплати за рішенням суду від 15 березня 2023 року в справі №320/139/23 в сумі 61174,27 грн, за рішенням суду від 27 грудня 2023 року в справі №320/27282/23 в сумі 28371,72грн (всього 89545,00 грн);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом 10 днів здійснити уточнені розрахунки заборгованостей виплат пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 в період з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2023 року та за рішенням суду від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23 з 01 лютого 2020 року по 31 січня 2024 року та надати їх до суду і позивача;
- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олену Володимирівну , відповідальну за виконання рішень суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 та від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23, штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень начальника Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Маркусевич Тетяну Валентинівну , відповідальну за виконання рішень суду від 15 березня 2023 року в справі №320/139/23 та від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23, штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 та уточнений звіт про виконання рішенням суду від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23 у строк 10 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року відмовлено в прийнятті звіту про виконання рішення суду та встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.
01 жовтня 2024 року представником ГУ ПФ в м. Києві до Київського окружного адміністративного суду було подано заяву про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду 15 березня 2023 року у справі №320/139/23. У вказаній заяві представник зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення в повному обсязі, ГУ ПФ в м. Києві звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 22 липня 2024 року №2600-0505-5/14721 щодо здійснення фінансування виплати нарахованих коштів у сумі 330379,43 грн. Листом Пенсійного фонду України від 04 вересня 2024 року №2800-030203-9/53269 повідомлено про здійснення виплати коштів, нарахованих на виконання рішення, в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань. Оскільки Головним управлінням вжито всіх заходів в межах повноважень щодо виконання судового рішення в повному обсязі, просили прийняти звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду 15 березня 2023 року у справі №320/139/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року вказаний звіт було прийнято. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м.Києві щодо належного проведення перерахунків пенсії та оформлення документів для виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду в справах від 15 березня 2023 року №320/139/23 та від 27 грудня 2023 року №320/27282/23;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м.Києві щодо належного проведення розрахунків заборгованості на момент набрання рішеннями Київського окружного адміністративного суду в справах від 15 березня 2023 року №320/139/23 та від 27 грудня 2023 року №320/27282/23 законної сили.
- визнати протиправною бездіяльність ПФУ за скаргами позивача щодо перевірки діяльності ГУ ПФУ в м.Києві та вжиття заходів для виплати пенсії ОСОБА_1 в повному розмірі.
- визнати протиправним втручання посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у особисті кошти ОСОБА_1 та проведення незаконного відчуження цих коштів шляхом ненадання до АТ «Ощадбанк» повної суми пенсійних виплат: за рішенням суду від 15 березня 2023 року в справі №320/139/23 в період з серпня 2023 по квітень 2024 в сумі 66043,74 грн; за рішенням суду від 27 грудня 2023 року в справі №320/27282/23 в період з лютого 2024 по травень 2024 в сумі 36371,72 грн.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом 15 днів здійснити уточнені розрахунки заборгованостей виплат пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 в період з 01 квітня 2019 року по 31 липня 2023 року та за рішенням суду від 27 грудня 2023 року в справі №320/27282/23 з 01 лютого 2020 року по 31 січня 2024 року.
- стягнути з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 незаконно утримані (відчужені) ГУ ПФУ в м.Києві пенсійні виплати: за рішенням суду від 15 березня 2023 року в справі №320/139/23 в сумі 66043,74 грн.; за рішенням суду від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23 в сумі 36371,72 грн.
- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко Олену Володимирівну, відповідальну за виконання рішень суду від 15 березня 2023 року в справі №320/139/23 та від 27 грудня 2023 року в справі №320/27282/23, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- постановити окрему ухвалу про порушення закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві і направити її суб'єкту владних повноважень Пенсійному фонду України.
- зобов'язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Шостого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови (ухвали ) суду.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що ГУ ПФУ в м. Києві неправильно проведено перерахунок пенсії та оформлено документи для її виплати на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 та від 27 грудня 2023 року у справі №320/27282/23. Позивач наголосив на тому, що ГУ ПФУ в м. Києві неправильно здійснено проведення розрахунків заборгованості на момент набрання рішеннями Київського окружного адміністративного суду в справах №320/139/23 та №320/27282/23 законної сили. Крім того ОСОБА_1 звертає увагу, що подані ним до Пенсійного фонду України скарги щодо перевірки діяльності ГУ ПФ в м. Києві не були розглянуті належним чином. Також позивач зазначає, що посадові особи ГУ ПФ в м. Києві втрутилися та провели незаконне відчуження його особистих коштів шляхом ненадання до АТ «Ощадбанк» розрахунку повної суми пенсійних виплат. Підсумовуючи, апелянт зазначив, що з огляду на зазначене, він не погоджується із прийнятою 16 жовтня 2024 року судом першої інстанції ухвалою про прийняття звіту про виконання рішення, оскільки фактично органом Пенсійного фонду не були в повній мірі виконані судові рішення.
Після усунення недоліків визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою апеляційного суду від 20 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 квітня 2025 року.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 16 квітня 2025 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволені апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
З аналізу змісту зазначених норм законодавства випливає, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У зазначеній нормі процесуального кодексу законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту ГУ ПФ в м. Києві від 10 квітня 2024 року про виконання судового рішення, органом Пенсійного фонду не було в повній мірі виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23.
У вказаному звіті пенсійний орган зазначив, що причиною не виконання рішення Київського окружного адміністративного суду стало відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів.
Разом з тим, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №160/3586/19.
Крім того, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі №21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі №21- 44а10).
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, ГУ ПФ в м. Києві, не виконало судове рішення у повному обсязі, а зазначені причини невиконання судового рішення не є поважними.
Залишення поза увагою суду першої інстанції цих обставин свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для прийняття звіту відповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом порушених прав ОСОБА_1 є скасування оскаржуваної ухвали із постановленням нової про встановлення ГУ ПФ в м. Києві нового строку для подання в Київський окружний адміністративний суд звіту про виконання судового рішення від 15 березня 2025 року.
Щодо іншої частини вимог апеляційної скарги позивача, судова колегія зазначає наступне.
Вимога апеляційної скарги позивача про зобов'язання органів Пенсійного фонду подати звіти про виконання судового рішення задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до статті 382 КАС України такий звіт подається до суду першої інстанції.
Водночас, вимога апеляційної скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним втручання посадових осіб ГУ ПФ в м. Києві в його особисті кошти є необґрунтованими, оскільки жодних належних доказів вчинення посадовими особами органу Пенсійного фонду таких дій матеріали справи не містять.
Не є обґрунтованою вимога апеляційної скарги ОСОБА_1 про накладення на начальника ГУ ПФ в м. Києві Бойко Олену Володимирівну штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду, і такі докази, на думку суду, є достатніми для звільнення керівника суб'єкта владних повноважень від накладення штрафу.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та те, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, суд апеляційної інстанції також не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали про порушення закону ГУ ПФ в м. Києві і направлення її Пенсійному фонду України.
За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень не було повно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Згідно пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За правилами підпункту «ґ» частини четвертої статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням, зокрема, встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Керуючись статтями 14, 242-244, 315, 320, 321, 322, 325, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №320/139/23 - скасувати.
Встановити новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві Київському окружному адміністративному суду звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23, судовий контроль за виконанням якого встановлено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) подати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї постанови до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №320/139/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді Н.В. Безименна
Ю.К. Черпак
Повне судове рішення виготовлено « 16» квітня 2025 року.