П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36041/24
Категорія:108020000 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:29.01.2025 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
У листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЛОАД-ТЕХ" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 МК України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені МК України, відсутні.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року адміністративний позов ТОВ "ЛОАД-ТЕХ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ "ЛОАД-ТЕХ" сплачений судовий збір у розмірі 6 899,61 грн.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- МК України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. На виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500500033903U4 від 03 жовтня 2024 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року. Судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості;
- ст.17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання. Одеська митниця зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи;
- декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 24UA500500033903U4 від 03 жовтня 2024 року містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;
- у рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно- інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
У відзиві ТОВ "ЛОАД-ТЕХ" на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та є необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
17 березня 2023 року між позивачем (ТОВ "ЛОАД-ТЕХ", Покупець) та компанією створеною та існуючою за законодавством КНР "Sun-King Knitted Belt Product Ltd" Продавець) було укладено контракт №LT-170323 та підписано Специфікацію №4 від 12 квітня 2024 року. Перевезення - Вид транспорту: Морський контейнер. Період поставки 120 календарних днів.
Відповідно до укладеної Специфікацій, та рахунку-фактурі №FQSY-043-P240412C2 від 29 травня 2024 року (додаток п.5 до позову) загальна сума поставки товару (Товар №1 - Стрічки текстильні з синтетичних волокон (поліестер), тканини (не трикотажні), вузькі, з плоским тканим пругом з двох боків, пофарбовані, не підкладки: ворсові, не пористі, не армовані, без POLYESTER WEBBING/ Стрічка поліестерова (арт. SY6WB030-90), W90MM*M.B.S.12500KG, Yellow - 100 000 м. Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем, які використовуються у будівництві, підйомі та транспортуванні вантажів. Цивільного призначення, для потреб власного виробництва. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King Knitted Belt Product Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.) склала 36 300,00 доларів США. Загальна вага Товару (брутто) склала 22 938,77 кг.
Згідно п.1 укладеного позивачем Контракту продавець зобов'язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі "Товар", а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту. Відповідно до п.2 контракту ціни на Товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту. Ціни за цим Контрактом тверді і не підлягають зміні протягом терміну дії цього Контракту. Загальна сума Контракту складається з сум кожної фактичної поставки за даним Контрактом. Згідно п.3 контракту оплата Товару повинна бути проведена в доларах США. Спосіб оплати: Всі платежі за цією угодою здійснюються Покупцем на користь Продавця на наступний рахунок: BENEFICIARY'S BANK: BANK OF CHINA; SWIFT CODE: BKCHCNBJ73L; BENEFICIARY: Sun-King Knitted Belt Product Ltd; ACCOUNT NUMBER: 8115 07617 10809 1014; ADDRESS: Jingyang Industrial District, Fuqing City, Fujian, China.
Оплата за даним Контрактом проводиться в наступному порядку (п.3.3.1): Авансовий платіж в розмірі 100% загальної вартості товару по специфікації здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту підписання Специфікації обома сторонами. Відвантаження товару Продавець виконує протягом 60 (шестидесяти) днів після отримання повідомлення підтверджуючого банку про оплату Покупцем товару відповідно до п.3.3.1. Датою відвантаження вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах, т.е. дата передачі Товару перевізнику (п.4.2). Відвантаження здійснюється на умовах FOB Fuzhou, China (назва порту відвантаження) у відповідності INCOTERMS 2000 Специфікаціям до Контракту (п.4.3). Враховуючи вищенаведене, вбачається, що поставка Товару відбувалася по прямому контракту.
З метою здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці 03 жовтня 2024 року. декларантом позивача (ФОП ОСОБА_1 ) була подана електронна митна декларація за формою МД-2, з додатком форми МД-6 та декларацію митної вартості (ДМВ) до МД-2 вн. №4724, в якій митну вартість товару визначено: (арк. 1 МД-2, Товар №1, графа 31) - Товар №1 Стрічки текстильні з синтетичних волокон (поліестер), тканини (не трикотажні), вузькі, з плоским тканим пругом з двох боків, пофарбовані, не підкладки: ворсові, не пористі, не армовані, без POLYESTER WEBBING/ Стрічка поліестерова (арт. SY-6WB030-90), W90MM*M.B.S.12500KG, Yellow - 100 000 м. Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем, які використовуються у будівництві, підйомі та транспортуванні вантажів. Цивільного призначення, для потреб власного виробництва. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King Knitted Belt Product Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.); - за основним (першим) методом - за ціною Контракту (графа 43) 36 300,00 дол. США. (графа 42).
Заявлена Митна вартість товару складається з вартості товару зазначеному в інвойсі, специфікації до контракту 36 300,00 дол. США * 41,2755 грн. курс НБУ на дату подання декларації) = 1 498 300,65 грн., та витрати на транспортування (перевезення поза межах державного кордону України) - 377 849,43 та загальна сума складає: 1 876 150,08 грн. (графа 45 МД);
До електронної митної декларації форми МД-2 додано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення відповідно до ч.2 ст. 53 МК України, а саме (графа 44): 1) пакувальний лист від 29 травня 2024 року б/н; 2) рахунок-фактура комерційний інвойс №FQSY-043-P240412C2 від 29 травня 2024 року; 3) коносамент №SXE24060658 від 28 червня 2024 року; 4) міжнародна товаротранспортна накладна №7639 від 02 жовтня 2024 року; 5) сертифікат походження №C247297394080140 від 24 червня 2024 року; 6) Декларація про походження товару (повторно додавали інвойс в якому зазначено походження товару) FQSY-043-P240412C2 від 29 травня 2024 року; 7) банківський платіжний документ №P240701390 від 01 липня 2024 року; 8) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4589699 від 18 вересня 2024 року; 9) довідка про транспортні витрати №439066 від 03 жовтня 2024 року; 10) Додаткова угода №1 від 08 грудня 2023 року; 11) специфікація №4 від 12 квітня 2024 року; 12) зовнішньоекономічний контракт №LT-170323 від 17.03.23 р.; 13) договір доручення №07092023 від 07 вересня 2023 року з брокером ФОП ОСОБА_1 ; 14) договір про транспортно експедиційне обслуговування №11/10/23 від 11 жовтня 2023 року; 15) звіт про зважування №420860 від 03 жовтеня 2024 року; 16) Копія митної декларації країни відправлення №350220240024502639 від 24 червня 2024 року.
Відповідачем 03 жовтня 2024 року направлено позивачу до електронного кабінету повідомлення за №644335, в якому зазначено, що: У зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відповідно до пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Згідно специфікацій від 12 квітня 2024 року №4 та від 08 грудня 2023 року №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) 17 березня 2023 року №LT-170323 вартість тари та упаковки включену в ціну товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. В копії митної декларації країни відправлення від 24 червня 2024 року №350220240024502639 зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 03 жовтня 2024 року №439066 не містить інформації щодо умов поставки товару. В СМR від 02 жовтня 2024 року №7639 зазначено, що перевізником є "Транс-Авіс", але довідка про транспортні витрати від 03 жовтня 2024 року №439066 видана ТОВ "Ламан Шипінг". Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, ч.3 ст. 53 МК України декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення згідно ст. 254 МК України. У відповідності до ч.6 ст. 53 МК України декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
04 жовтня 2024 року представником позивача - декларантом на вищевказаний запит було надано відповідачу: 1) лист декларанта від 04 жовтня 2024 року; 2) Копія митної декларації країни відправлення №350220240024502639 від 24 червня 2024 року; 3) Копія перекладу митної декларації країни відправлення; 4) коносамент №SXE24060658 від 28 червня 2024 року; 5) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4589699 від 18 вересня 2024 року; 6) довідка про транспортні витрати №439066 від 03 жовтня 2024 року; 7) договір про транспортно експедиційне обслуговування №11/10/23 від 11 жовтня 2023 року; 8) Акт звірки взаємних розрахунків від 03 жовтня 2024 року; 9) прайс листи від 05 грудня 2023 року; 10) висновок про вартісні характеристики товару 3-2/493 від 30 серпня 2024 року; 11) Пояснювальний лист вих.№569-10 від 04 жовтня 2024 року; 12) переклад комерційного рахунку; 13) переклад сертифікату походження; 14) переклад пакувального листа.
Одеська митниця не взяла до уваги надані документи та пояснення щодо поданих раніше документів, зазначених в заяві (листі) декларанта позивача від 15 серпня 2024 року, та склала картку відмови №UA500500/2024/001021 від 04 жовтня 2024 року в прийнятті митної декларації 24UA500500033903U4 від 03 жовтня 2024 року, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою повідомила про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року.
В результаті прийняття оскаржуваного рішення Позивач з метою уникнення ще більших збитків та ввезення товару на територію України був вимушений подати нову декларацію 24UA500500034123U9 від 05 жовтня 2024 року та сплатити збільшену митну вартість: мита на 129 912,48 грн. та ПДВ - 445 055,01 грн., а всього 574 967,49 грн.
Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування підстав, з урахуванням котрих заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, та як наслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що надані митному органу документи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, та, як наслідок, безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів.
Суд першої інстанції заначив, що митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними, достатніми доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності винесення Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року, натомість, обґрунтованості, і, як наслідок, правомірності позовних вимог ТОВ "ЛОАД-ТЕХ".
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 1, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів зазначає, що наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
Частинами 1, 2 ст. 64 МК України встановлено, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості, зокрема, зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: відповідно до пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно специфікацій від 12 квітня 2024 року №4 та від 08 грудня 2023 року №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) 17 березня 2023 року №LT170323 вартість тари та упаковки включену в ціну товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, у листі декларанта від 04 жовтня 2024 року ТОВ "ЛОАД-ТЕХ" пояснює, що згідно наданих документів, а саме інвойсу FQSY-043-P240412C2 від 29 травня 2024 року, специфікація №4 від 12 квітня 2024 року, зазначено, що вартість пакування включена до вартості товару, тобто митному органу зазначено, що така складова митної вартості як вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням вже включена до вартості товару, вартість товару чітко вказана у інвойсі, та митний орган може встановити митну вартість.
Крім того, відповідно до п.4.3 Контракту поставка Товару здійснюється на умовах INCOTERMS 2000 на відповідність Специфікаціям до Контракту.
Так, відповідно до Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01 січня 2000 року, які є діючими, зазначено:
А.9. Перевірка - упаковка - маркування Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Також, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Крім того, митним органом в оскаржуваному рішенні UA500500/2024/000507/2 зазначено, зокрема, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Правила Iнкотермс не визначають обов'язку вказувати географічний пункт переходу обов'язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів.
Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов'язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі №160/8775/18.
З матеріалів справи вбачається, що у декларації країни відправлення наведена назва географічного пункту доставки товарів - FOB CN FUZHOU та згідно наданих до митного оформлення документів, також зазначено умови поставки FOB FUZHOU. Таким чином, географічний пункт переходу відповідальності за втрату товару та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є FOB FUZHOU.
Крім того, конкретний географічний пункт переходу відповідальності зафіксований в таких наданих відповідачеві документах як сертифікат походження №C247297394080140 від 24 червня 2024 року, коносамент №SXE24060658 від 28 червня 2024 року.
За правилами Інкотермс-2010, FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов'язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.
Отже, зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено умови поставки та переходу відповідальності за товар, у зв'язку з чим доводи митного органу щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, є безпідставними.
Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними, достатніми доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.
Колегія суддів зазначає, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, у тому числі, акцентував увагу на тому, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст. 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправності винесення Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000507/2 від 04 жовтня 2024 року.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.