03 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28451/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року (головуючий суддя Калугіна Н.Є.)
в адміністративній справі №160/28451/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 25.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24 у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 04.11.1983 по 24.09.1986 (2 роки 10 місяців 21 день) в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога до страхового стажу у пільговому обчисленні з наступного розрахунку, а саме: у зарахуванні одного року роботи як один рік і шість місяців за кожний рік роботи та здійсненні з 09.09.2019 (з дати призначення пенсії за віком) перерахунку та виплати пенсії;
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24 у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії за віком з дати її призначення, з 09.09.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 09.09.2019, з дати призначення пенсії за віком, період роботи з 04.11.1983 по 24.09.1986 (2 роки 10 місяців 21 день) в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога, зарахувати до страхового стажу у пільговому обчисленні з наступного розрахунку: зарахувати один рік роботи як один рік і шість місяців за кожний рік роботи та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.09.2019, з дати призначення пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 09.09.2019 року, з дати її призначення, здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відмова пенсійного органу у зарахуванні позивачу періоду роботи в районі Крайньої Півночі до страхового стажу у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи, а також відмова у обчисленні та виплаті пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки є протиправними та такими, що порушують право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, оформленої листом від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24, у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога до страхового стажу у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців та у здійсненні з 09.09.2019 перерахунку та виплати пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців періоди роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.09.2019.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, оформленої листом від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24, у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за віком з дати її призначення, з 09.09.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 09.09.2019 року, з дати її призначення, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач працювала на підприємстві, що знаходиться в районі Крайньої Півночі, період її роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986, відповідач протиправно не зарахував цей стаж у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом: визнання протиправними та скасування дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, оформленої листом від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24, у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога до страхового стажу у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців та у здійсненні з 09.09.2019 перерахунку та виплати пенсії, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців періоди роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.09.2019.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2016, 2017, 2018), суд зазначив, що порушення прав позивача відбулося при його переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, внаслідок протиправних дій органу пенсійного фонду щодо застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, а не за 2016-2018 роки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що на сьогодні відсутня можливість здійснити документальну перевірку періодів роботи позивача у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Неможливість проведення органом Пенсійного фонду України перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що Головне управління має беззаперечно враховувати при призначенні/перерахунку пенсії періоди роботи по трудовій книжці, довідки про стаж та заробітну плату на території російської федерації, які не підтверджені первинними документами та за відсутності інформації про сплату страхових внесків, як це передбачено законом. Також зазначає, що відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 -2018 роки (що передують року звернення за призначенням пенсії за віком) при обчисленні пенсії, оскільки після призначення пенсії по інвалідності Позивач не набула 24 місяці страхового стажу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 26.06.2017 отримувала пенсію по інвалідності, з 09.09.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.
18.07.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила:
- період роботи позивача з 04.11.1983 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога, що підтверджено записами трудової книжки № НОМЕР_1 зарахувати до страхового стажу у пільговому обчисленні з наступного розрахунку: зарахувати один рік роботи як один рік і шість місяців за кожний рік роботи та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.09.2019, з дати призначення пенсії за віком;
- здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з дати її призначення, з 09.09.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.
Листом від 20.08.2024 відповідач повідомив позивача, що 26.06.2017 позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про наявний страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до п. 3 статті 45 Закону № 1058-IV, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведені вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Розмір пенсії позивача обчислено виходячи із загального стажу зарахованого по 20.01.2022, що складає 35 років 4 місяць 0 днів (коефіцієнт стажу 0,3033), заробітної плати за період роботи з 01.12.1991 по 30.11.1996, з 01.07.2000 по 30.09.2001, з 01.10.2005 по 31.11.2006, з 01.05.2010 по 31.07.2017.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації 0,84251.
Згідно з особисто наданою заявою від 09.09.2019, позивача переведено із пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796 складає 6735,42 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796 = 7994,47 грн х 1,56139).
Загальний розмір пенсії за віком з 01.04.2024 складає 2980 грн, у тому числі:
2379,83 грн - основний розмір пенсії за віком (6735,42 * 0,35333);
118,05 грн - доплата за понаднормовий стаж (за 5 років);
482,12 грн доплата особам, яким не виповнилось 70 років (2760*1.0796грн).
Оскільки після призначення пенсії по інвалідності позивач не набула 24 місяці страхового стажу, застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) з Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017 та 2018 роки для обчислення пенсії, немає законних підстав.
Крім цього, повідомлено, що оскільки будь-які документи, які б підтверджували роботу позивача у Тенькінському хлібокомбінаті Магаданського упп з 04.11.1983 по 24.09.1986 саме за строковим трудовим договором не надані, тому для зарахування до страхового стажу вказаного періоду в пільговому обчисленні відсутні підстави.
Позивачка вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24 щодо не зарахування до страхового стажу в пільговому обчисленні періоду роботи у Тенькінському хлібокомбінаті Магаданського області та незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) з Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016, 2017 та 2018 роки.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148«Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (Далі Порядок № 637), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (Порядок № 22-1) у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року і від 26.09.1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року № 1029.
Відповідно до пункту «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року № 1908-VII «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року, з п'яти років до трьох років.
Відповідно до постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01.03.1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Отже, достатньою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи у таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року та від 26.09.1967 року, а також постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148.
При цьому, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Наявність письмового трудового договору не є виключною та єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вищевказані норми надають особі можливість надавати вказані документи за її вибором.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 року у справі № 173/637/17, від 03.07.2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25.09.2018 року у справі № 554/1723/17, від 31.07.2019 року у справі № 287/15/17-а та від 21.08.2019 року у справі № 750/1717/16-а.
Записами трудової книжки ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 від 29.04.1981 року) підтверджується, що з 04.11.1983 року вона була прийнята на роботу на посаду інженера-технолога пивного виробництва в Тенкінському хлібокомбінаті Магаданської області, 04.10.1985 була звільнена у зв'язку з доглядом за дитиною, 06.11.1985 прийнята машиністом насосних установок, переведена машиністом насосних установок та 26.09.1989 звільнена у зв'язку з закінченням строкового договору.
Враховуючи, що позивач працювала на підприємстві, що знаходиться в районі Крайньої Півночі, період її роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986, відповідач протиправно не зарахував цей стаж у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, оформленої листом від 20.08.2024 №46593-32947/C-01/8-0400/24, у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога до страхового стажу у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців та у здійсненні з 09.09.2019 перерахунку та виплати пенсії.
Ефективним способом захисту є також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у пільговому обчисленні як один рік роботи за один рік і шість місяців періоди роботи з 04.11.1983 по 04.10.1985 та з 06.11.1985 по 24.09.1986 в Тенькінському хлібокомбінаті Магаданської області на посаді інженера-технолога та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.09.2019.
Щодо задоволення позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2016, 2017, 2018), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Статтею 27 Закону № 1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп*Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 45 Закон № 1058-IV (в редакції, чинній на час переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки має бути застосовано для обчислення пенсії за віком за наявності 24 місяців страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
З матеріалів справи вбачається, що після призначення позивачу пенсії по інвалідності у 2017 році, вона продовжила працювати.
Так, відповідно до трудової книжки від 29.04.1981 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 12.04.2017 переведено на посаду старшого майстра внутрішньобудинкових систем газопостачання дільниці №2 служби експлуатації систем газопостачання управління експлуатації ПАТ «Криворіжгаз», з якої її було звільнено 11.01.2018.
У період з 24.01.2018 по 08.09.2019 позивач отримувала виплати по безробіттю.
Вказаний період, відповідно до алгоритму розрахунку стажу, зараховано відповідачем до страхового стажу позивача.
Крім цього, при здійсненні розрахунку пенсії за віком відповідач зарахував до страхового стажу позивача, зокрема, період роботи позивача:
з 01.05.2017 по 31.07.2017 - 07 років 03 місяці 0 днів,
з 01.08.2017 по 31.08.2018 - 0 років 1 місяць,
з 01.01.2018 по 08.01.2018 - безробіття - 8 днів,
з 09.01.2018 по 31.07.2018 - 23 дні,
з 01.02.2018 по 31.08.2019 - безробіття - 1 рік 7 місяців та
з 01.09.2019 по 05.09.2019 - безробіття - 4 дні.
Тобто, після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжив працювати та набув більше 24 місяців страхового стажу, що згідно з ч. 3 ст. 45 Закон № 1058-IV, є підставою застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, при його переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 09.09.2019.
Отже, порушення прав позивача відбулося при його переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, внаслідок протиправних дій органу пенсійного фонду щодо застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, а не за 2016-2018 роки. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 03.04.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко