11 квітня 2025 року справа № 160/29618/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року по справі № 160/29618/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів системи “Електронний суд» подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної права заявником апеляційної скарги не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Разом з тим, відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване відсутністю коштів та фінансування витрат на оплату судового збору.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
Суд також зазначає, що для відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів. Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становить 3028 грн..
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вищенаведених норм Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1453,44 грн. (150% від суми судового збору, який підлягав сплаті за подання адміністративного позову х 0,8 понижуючий коефіцієнт відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що повний текст рішення суду першої інстанції складений 16.01.2025.
Разом з тим, апеляційну скаргу подано відповідачем 03.04.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст.295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року, посилаючись на введення воєнного стану в Україні та залучення Військова частина НОМЕР_1 до виконання бойових завдань.
Дослідивши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Апелянтом не конкретизовано яким чином введення воєнного стану на території України унеможливило звернення до суду з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого законом.
Суд також зауважує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
При цьому, саме по собі введення воєнного стану в Україні, не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд зазначає, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Вказані скаржником обставини, пов'язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи його завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку.
Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк скаржником надано не було.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Отже, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить обґрунтувань або обставин, які свідчать про наявність об'єктивних перешкод у подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, що могли б бути визнані судом поважними.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Визнати причини пропуску строку, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року по справі № 160/29618/24 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _______ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Сафронова С.В.