18 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/95/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №160/95/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №160/95/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
17.04.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на зазначене рішення.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Матеріалами справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження 05.03.2025, тоді як апеляційна скарга подана до суду 17.04.2025, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження, проте не зазначає дату отримання ним оскаржуваного рішення.
Крім того, апелянтом не зазначено обґрунтувань або обставин, які свідчать про наявність об'єктивних перешкод у подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, що могли б бути визнані судом поважними.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Таким чином, суд доходить висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.
Щодо сплати судового збору.
Згідно пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову, при цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн.
При поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн (3028 х 0,4).
Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 1211,20 грн, то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн (1211,20 х 150%), а з урахуванням коефіцієнту 0,8 - 1453,44 грн.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належить сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн.
Щодо доказів направлення апеляційної скарги учасникам справи.
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу апелянтом не надано.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 в адміністративній справі №160/95/25, наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №160/95/25 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
- клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності;
- докази направлення апеляційної скарги (з додатками, за наявності) позивачу;
- належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справі за позовом немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва