Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 квітня 2025 р. №520/2006/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 008017500105093 від 27.12.2024 року про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Стягнути з Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Державної міграційної служби України № 008017500105093 від 27.12.2024 року про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 не містить конкретну інформацію/обставини/відомості, які стали підставою для такого відкликання та при прийнятті відповідачем не було вжито всіх необхідних заходів щодо збору інформації з місця народження позивача та держави його попереднього постійного та довгострокового проживання. Зроблені відповідачем висновки є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а вказане оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи, є протиправним та таким, що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене провадження.
Відповідач, Державна міграційна служба України, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що ГУДМС у Харківській області та ДМС проведено ряд перевірок даних та документів, наданих позивачем, направлено відповідні запити до посольств Республіки Вірменії та Грузії щодо належності чи неналежності позивача до громадянства вказаних країн. Із урахуванням відповіді, зокрема, Посольства Грузії в Україні від 27.11.2024 за вих. № 60/37548, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Грузії. Відповідач зазначає, що наявність вищевказаної інформації, з урахуванням вимог абзацу третього частини третьої статті 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Державною міграційною службою України 27.12.2024 прийнято рішення № 008017500105093 від 27.12.2024 року про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 .
Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 31.08.2023 позивач звернулась до Лозівського відділу ГУДМС у Харківській області із аявою встановленого зразка про визнання її особою без громадянства.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ленінакан, Вірменська РСР, пояснила, що до 1980 року остійно проживала на території Вірменської РСР, де була документована паспортом ромадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на дівоче прізвище ОСОБА_3 .
09.09.1980 на території Грузинської РСР вона уклала шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем Грузинської РСР, громадянином України та мінила прізвище на ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу заявниця переїхалапроживати до Грузинської РСР до батьків чоловіка.
Зі слів заявниці, вона приїхала на територію України разом із чоловіком та двома ітьми в 1989 році за паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на івоче прізвище ОСОБА_3 , обмін якого вона не здійснила через дуже велику відстань від населеного пункту її місця проживання до найближчого міста. Вказаний паспортний документ був нею втрачений під час переїзду до України.
12.04.2023 рішенням Лозівського районного суду Харківської області задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт її постійного проживання на території України до 24.08.1991 року.
З метою перевірки належності /неналежності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до громадянства Республіки Вірменія відповідачем доПосольства Республіки Вірменія в Україні були надіслані відповідні запити ГУДМС у Харківській області від 25.09.2023 за вих. № 6301.8.6-16967/63.3-23, від 30.10.2023 за вих. № 6301.8.6-19403/63.1-23 та ДМС України від 21.02.2024 за вих. № 8.1-1805/2-24.
Листом консульського відділу Посольства Республіки Вірменія в Україні від 28.11.2023 за № 2302/К-134 на запит ГУДМС у Харківській області від 25.09.2023 за вих. № 6301.8.6-16967/63.3-23 повідомлено, що згідно з інформацією, наданою паспортно-візовим управлінням служби міграції та громадянства Міністерства внутрішніх справ Республіки Вірменія, в базі даних державного реєстру населення паспортно-візового управління, з наявними фактичними обставинами, відомості про громадянство Республіки Вірменія, а також документування паспортом громадянина Республіки Вірменія особи з даними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Відповідно до вимог абзацу першого пункту 26 Порядку розгляду, з метою встановлення належності / неналежності до громадянства Грузії ОСОБА_1 до Посольства Грузії в Україні надіслані відповідні запити ГУДМС у Харківській області від 17.07.2024 за вих. № 6301.5.4-12107/63.2-24, ДМС України від 30.07.2024 за вих. № 8.1-7323/2-24, від 20.08.2024 за вих. № 8.1-8049/2-24.
Державною міграційною службою прийняте рішення від 29 серпня 2024 року про визнання ОСОБА_1 особою без громадянства.
На підставі даного рішення позивач отримала посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 строком дії до 16.09.2025.
Після прийняття вказаного рішення, 05.12.2024 до ДМС надійшла відповідь з Посольства Грузії, зареєстрована у системі СЕД «Мегаполіс» за № 32612-24. За інформацією Посольства Грузії в Україні (лист від 27.11.2024за вих. № 60/37548), отриманою на відповідний запит ДМС від 20.08.2024 за вих. № 8.1-8049/2-24, установлено, що відповідно до інформації від Служби з питань громадянства та міграції Агентства з розвитку державних сервісів Міністерства юстиції Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається громадянкою Грузії, якщо вона не отримала громадянство іншої держави.
Зважаючи на вказане, Департаментом у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС з метою перегляду раніше прийнятого рішення було надіслано запит від 10.12.2024 № 8.1/3327-24 до Головного управління ДМС у Харківській області з метою повернення матеріалів справи про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою без громадянства.
Зважаючи на вказане, із урахуванням відповіді Посольства Грузії в Україні від 27.11.2024 за вих. № 60/37548, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано громадянкою Грузії, що слугувало підставою для прийняття Державною міграційною службою України 27.12.2024 рішення № 008017500105093 про визнання недійсним рішення про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою без громадянства. Позивач, не погодившись з наведеним рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, встановлення порядку їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (надалі - Закон № 3773).
У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону №3773-VI, особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.
Відповідно до ч. ч. 22 та 23 ст. 4 Закону №3773-VI особа, яка не може отримати паспортний документ у зв'язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.
Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому цим Законом, та які отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах, на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Відповідно до ст. 6-1 Закону №3773-VI заява про визнання особою без громадянства подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, повнолітньою дієздатною особою.
Разом із заявою подається документ, що посвідчує особу, або документ, що надає право на в'їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою (за наявності), документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави (за наявності), або інший документ, що підтверджує інформацію, викладену в заяві. У разі відсутності в особи, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, вищезазначених документів за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), які можуть підтвердити факти, викладені в заяві.
Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, має право на співбесіду з уповноваженими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, зобов'язана співпрацювати з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, з'являтися на співбесіди, надавати докази для визнання її особою без громадянства.
Особі, яка подає заяву про визнання особою без громадянства та не володіє українською мовою, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, безоплатно забезпечує перекладача з мови, якою володіє така особа, а також письмовий переклад її документів.
Особа під час подання заяви про визнання особою без громадянства надає свої біометричні дані для їх фіксації.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, протягом шести місяців з дня подання заяви про визнання особою без громадянства на підставі всієї наявної інформації і документів приймає рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства. Строк розгляду такої заяви може бути подовжений уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, до 12 місяців.
Під час розгляду заяви про визнання особою без громадянства центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, вживає необхідних заходів для збору інформації з місця народження такої особи, країн або місць її попереднього постійного та довгострокового проживання, а також з країни, громадянство якої мають члени її сім'ї.
Протягом строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства особа вважається такою, яка тимчасово перебуває на території України на законних підставах. Для підтвердження цього особі видається довідка встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства.
Якщо під час процедури визнання особою без громадянства з'ясовуються обставини, що можуть свідчити про наявність умов для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Залежно від результатів розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється.
Якщо під час процедури визнання особою без громадянства з'ясовуються обставини, що можуть свідчити про належність особи до громадянства України відповідно до Закону України "Про громадянство України", розгляд заяви про визнання особою без громадянства зупиняється до завершення перевірки належності до громадянства України. Залежно від результатів такої перевірки розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, приймає рішення про відмову у визнанні особою без громадянства зокрема у разі, якщо: особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, свідомо подала недійсні (крім документів, що стали недійсними у зв'язку із закінченням строку їх дії), підроблені документи або повідомила про себе неправдиві відомості щодо обставин, які впливають на визначення її статусу.
Після прийняття рішення про відмову у визнанні особою без громадянства протягом трьох робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, направляє особі, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законному представнику повідомлення про це із зазначенням підстави відмови відповідно до цього Закону та роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
Рішення про відмову у визнанні особою без громадянства може бути оскаржено особою, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, або її законним представником до адміністративного суду протягом 20 робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову у визнанні особою без громадянства.
У разі якщо особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подовжує строк дії її довідки про звернення за визнанням особою без громадянства на час до остаточного розгляду її заяви.
У разі якщо особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, не скористалася правом на оскарження, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, вилучає у неї довідку про звернення за визнанням особою без громадянства, повертає їй оригінали документів, поданих разом із заявою про визнання особою без громадянства (за наявності), та вирішує питання про добровільне або примусове повернення чи примусове видворення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 №317 затверджено Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства (далі - Порядок №317, у редакції, чинній на дату звернення позивача із заявою про визнання його особою без громадянства).
Згідно з п. 2 Порядку № 317, право на звернення із заявою про визнання особою без громадянства має особа, яка не може отримати паспортний документ у зв'язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.
Відповідно до пункту 20 Порядку №317, разом із заявою про визнання особою без громадянства особа подає документ, що посвідчує особу, або документ, що надає право на в'їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою (за наявності), документ, що засвідчує факт неперебування у громадянстві іншої держави, строк дії якого закінчився (за наявності), або інший документ, що підтверджує інформацію, викладену в заяві (документи, що підтверджують факт народження особи, перебування її у шлюбі, наявність дітей, навчання в освітньому закладі України або іншої держави, паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, документи про роботу, отримання на території України медичної допомоги, про місце проживання, про право власності на житло або інші об'єкти нерухомості в Україні, довідки, видані органами місцевого самоврядування або державними органами, довідки з посольств іноземних держав або місць попереднього постійного та довгострокового проживання особи, а також з держав, громадянство яких мають члени її сім'ї, тощо).
У разі відсутності у особи, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, зазначених документів та/або документів з фотокарткою (для особи, яка досягла 18-річного віку) за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), які можуть підтвердити факти, викладені в заяві, та/або впізнати особу за фотокарткою.
Перелік таких осіб надається особою, яка звернулася із заявою про визнання особою без громадянства, або встановлюється працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС за результатами розгляду поданих особою документів із урахуванням її місця проживання, навчання, родинних та соціальних зв'язків тощо.
Опитування осіб повинно бути проведене територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС не пізніше ніж протягом 14 робочих днів з дати подання заяви про визнання особою без громадянства.
Персональні дані особи, що опитується, підтверджуються документами, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, або паспортним документом іноземця або особи без громадянства. Опитаними можуть бути тільки ті іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України.
Результати опитування особи щодо підтвердження фактів, викладених в заяві про визнання особою без громадянства, письмово фіксуються працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС у вигляді пояснення, засвідчуються підписом особи, що була опитана, та працівника територіального органу/територіального підрозділу ДМС та зберігаються у справі про визнання особою без громадянства. Під час опитування працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС можуть задаватися особі уточнюючі питання, які мають істотне значення для вирішення питання щодо визнання особою без громадянства.
За результатами свідчень кожної особи, яка брала участь у впізнанні особи за фотокарткою, складається окремий акт впізнання особи за формою згідно з додатком 2, який враховується під час ідентифікації та/або встановлення особи.
Згідно з пунктом 25 Порядку №317, у ході перевірки поданих документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС формує матеріали справи у паперовій формі, перевіряє справжність поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства, у межах своїх повноважень з'ясовує питання щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття рішення про визнання особою без громадянства.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, до якого було подано заяву про визнання особою без громадянства, здійснює ідентифікацію особи на підставі даних, отриманих з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру та відомчої інформаційної системи ДМС.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, до якого було подано заяву про визнання особою без громадянства, не пізніше ніж протягом тижня з дати подання такої заяви проводить перевірку заявника за даними обліку територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, у тому числі щодо належності до громадянства України, шляхом надсилання відповідних запитів. Відповідь на такі запити повинна надаватися територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного запиту.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, до якого було подано заяву про визнання особою без громадянства, надсилає не пізніше ніж протягом двох тижнів з дати подання такої заяви відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів Служби безпеки, Адміністрації Держприкордонслужби. МВС, органи Національної поліції, регіональні органи Служби безпеки проводять відповідно до своїх повноважень у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яких не може бути визнано особами без громадянства у зв'язку з наявністю підстав, визначених частиною третьою статті 6-1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит. Строк перевірки може бути продовжений, але не більш як на один місяць.
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС отримує інформацію про особу, яка звернулася із заявою про визнання особою без громадянства, від Адміністрації Держприкордонслужби у межах її повноважень.
Згідно з п. 26 Порядку №317, під час розгляду заяви про визнання особою без громадянства працівник територіального органу/територіального підрозділу, структурного підрозділу ДМС вживає необхідних заходів для збору інформації з місця народження такої особи, держав або місць її попереднього постійного та довгострокового проживання, а також з держави, громадянство якої мають члени її сім'ї.
У разі необхідності отримання більш детальної інформації про особу, яка звернулася із заявою про визнання особою без громадянства, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС може ініціювати перевірку відомостей, викладених у такій заяві, шляхом відвідування заявника за місцем проживання та опитування осіб, які можуть підтвердити або спростувати інформацію, надану заявником.
У разі коли особою надані довідки про неналежність до громадянства держав її попереднього постійного та довгострокового проживання, а також з держави, громадянство якої мають члени її сім'ї, до органів видачі таких довідок надсилаються запити щодо підтвердження факту видачі цих довідок.
У разі коли особою не надані довідки про неналежність до громадянства держав її попереднього постійного та довгострокового проживання та/або з держави, громадянство якої мають члени її сім'ї, працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС надсилається відповідний запит дипломатичним представництвам або консульським установам (далі - іноземні представництва) цих держав із проханням надати відповідь на запит протягом одного місяця.
У разі неотримання відповіді на такий запит від іноземних представництв протягом двох місяців повторний запит до іноземного представництва надсилається працівником структурного підрозділу ДМС. У разі неотримання відповіді на повторний запит протягом двох місяців з моменту його надсилання працівником структурного підрозділу ДМС надсилається запит іноземному представництву втретє.
У разі коли після третього такого запиту не надходить відповіді від іноземного представництва, то особа не вважається громадянином цієї держави.
Відповідно до пунктів 27, 29, 30 Порядку №317 перевірка інформації про дату в'їзду на територію України заявника проводиться з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, "Аркан" або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби, відповідь на які надається протягом місяця з дня надходження таких запитів.
У разі необхідності одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть такі відомості одержуються в установленому законодавством порядку.
У разі необхідності підтвердження інших відомостей про заявника або дійсності поданих ним документів надсилаються запити відповідним державним органам або їх територіальним органам/територіальним підрозділам, які надають відповідь протягом місяця з дня надходження таких запитів.
Після вжиття заходів, передбачених пунктами 20-28 цього Порядку, які належать до компетенції працівників територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, після отримання відповідей на запити до територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, МВС, органів Національної поліції, регіональних органів Служби безпеки та Адміністрації Держприкордонслужби справа про визнання особою без громадянства із доданими аудіофайлами співбесід надсилається для подальшого розгляду структурному підрозділу ДМС. При цьому справа структурному підрозділу ДМС повинна бути надіслана не пізніше ніж через три місяці з дати приймання документів. Якщо у зазначений строк відповіді на запити не отримані, справа надсилається без таких відповідей, які потім надсилаються структурному підрозділу ДМС окремо.
Працівник структурного підрозділу ДМС перевіряє у місячний строк правильність оформлення документів, що надійшли від територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, вивчає відповідність наведених підстав, визначених статтею 6-1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", з'ясовує питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні статусу особи без громадянства відповідно до частини третьої статті 6-1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", у разі потреби надсилає запит до МВС, Національної поліції, Служби безпеки, призначає співбесіду особі, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, а також проводить інші заходи, віднесені до його компетенції відповідно до пункту 26 цього Порядку.
МВС, Національна поліція, Служба безпеки проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, які не мають право на визнання особою без громадянства. Строк розгляду запитів може бути продовжений зазначеними органами, але не більш як на один місяць. Інформація про результати перевірки надсилається ДМС.
Відповідно до п.34 Порядку №317, рішення про визнання особою без громадянства приймається уповноваженою особою ДМС за результатами ідентифікації та/або встановлення особи, перевірки поданих нею документів та відсутності підстав для відмови у визнанні особою без громадянства, на підставі обґрунтованого висновку, складеного працівником структурного підрозділу ДМС.
Відповідно до п. 35 Порядку №317 рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства оформляється за формою згідно з додатком 1 засобами відомчої інформаційної системи ДМС, підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи ДМС, при цьому рішення у паперовій формі підписується уповноваженою особою ДМС, скріплюється печаткою ДМС та долучається до матеріалів справи про визнання особою без громадянства.
Рішення про відмову у визнанні особою без громадянства після підписання уповноваженою особою ДМС сканується працівником структурного підрозділу ДМС із застосуванням засобів відомчої інформаційної системи ДМС до заяви про визнання особою без громадянства та надсилається особі з урахуванням вимог пункту 45 цього Порядку.
Пунктом 44 Порядку №317 визначено, що уповноваженою особою ДМС приймається рішення про відмову у визнанні особою без громадянства зокрема у разі, коли: 2) особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, свідомо подала недійсні (крім документів, що стали недійсними у зв'язку із закінченням строку їх дії), підроблені документи або повідомила про себе неправдиві відомості щодо обставин, які впливають на визначення її статусу.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що право на звернення із заявою про визнання особою без громадянства має особа, яка не може отримати паспортний документ у зв'язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України. Заява про визнання особою без громадянства та додані до неї документи подаються заявником або його законним представником особисто територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем проживання особи. За наслідком розгляду заяви приймається рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства. При цьому, законодавець визначив вичерпний перелік підстав для відмови у визнанні особою без громадянства, серед іншого у разі якщо, особа, яка подала заяву про визнання особою без громадянства, є громадянином України або іншої держави за умови, що її громадянство було визнано компетентним органом цієї держави та заявник був документований відповідно до законодавства цієї держави.
Крім того, з аналізу норм абз. 2 ч. 3 ст. 6-1 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.п. 1 п. 44 «Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства» можна зробити висновок, що ці дві умови, а саме: визнання громадянства особи компетентним органом відповідної держави; документування заявника відповідно до законодавства цієї держави, - мають виконуватися одночасно, оскільки у конструкції вказаної норми закону та підзаконного акту використовується сполучник «та».
Як встановлено матеріалами справи, за результатами розгляду заяви позивача про визнання його особою без громадянства, відповідачем, на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 6-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», прийнято рішення № 008017500105093 від 27.12.2024 року про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 .
Відповідачем в відзиві на позовну заяву вказано, що підставою для прийняття вказаного рішення слугувало встановлення належності позивачки до громадянства Грузії.
Інших мотивів (підстав) для прийняття спірного рішення відповідачем не зазначено.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд зазначає, що такі обставини не можуть бути безумовною підставою для відмови у наданні позивачу статусу особи без громадянства, оскільки ані оскаржуване рішення ані висновок не містить необхідні умови для відмови позивачу у визнанні особою без громадянства, а саме: визнання громадянства позивача Республікою Грузія та документування позивача відповідно до законодавства цієї держави.
Так, відповідачем у висновку від 27.12.2024 не викладено аналізу документам, наданих заявником при зверненні з заявою про визнання особи без громадянства, а також документам, зібраним суб'єктом владних повноважень в ході здійсненні перевірки заяви ОСОБА_1 .
Тобто, вказане, дає підстави дійти висновку про формальний підхід Державної міграційної служби України при розгляді заяви позивача.
Доводи відповідача про наявність у позивача громадянства Грузії суд вважає безпідставними, оскільки спірне рішення було вмотивоване висновком Державної міграційної служби України, зробленим з отриманої відповіді Посольства Грузії в Україні від 27.11.2024 № 60/37548 про те, що позивачка вважається громадянкою Грузії, якщо віна не отримала громадянство іншої держави. При цьому, відповідачем не взято до уваги те, що Грузинська РСР припинила своє існування, в подальшому ж позивач не документувався відповідно до законодавства Республіки Грузія, доказів зворотнього суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що Державною міграційною службою України не встановлено об'єктивно та в повному обсязі наявність або відсутність конвенційних ознак, які дають право позивачці на отримання статусу особи без громадянства.
Отже, при прийнятті спірного рішення, відповідачем не було враховано усіх обставин, що мали значення для його прийняття, зокрема, щодо місця народження позивача, держави його попереднього постійного та довгострокового проживання, а також щодо наявності чи відсутності у позивача громадянства іншої країни, а саме належного документування позивача відповідно до законодавства цієї держави, а тому рішення № 008017500105093 від 27.12.2024 року про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 є протиправним, необґрунтованим, та, як наслідок, підлягає скасуванню, оскільки ухвалено без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 008017500105093 від 27.12.2024 року про визнання недійсним рішення про визнання особою без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (Код ЄДРПОУ 37508470) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.