Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
17 квітня 2025 року справа № 520/6844/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. №22-714/4.2/4.2.4/8-24 від 31.05.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. №22- 714/4.2/4.2.4/8-24 від 31.05.2024 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Ухвалою суду від 02.04.2025р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: запропоновано надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього, в якій вказати інші підстави поновлення строку звернення до суду ніж ті, що були повідомлені суду.
10.04.2025р. до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. про поновлення процесуального строку, в якій заявниця вказала на відсутність підстав для застосування шестимісячного строку, передбаченого ст.122 КАС України для звернення позивача до суду з позовом в цій справі.
Обґрунтовуючи наведене, заявниця посилалася на те, що неправомірні дії відповідача впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі, тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.
Також заявниця посилалась на постанову Судової Палати Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 та зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 р. по справі №520/2098/19 та зазначала, що після винесення постанови суду 09.06.2022 виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 року за аналогічними правовідносинами.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що наведені у ній доводи про дотримання строку звернення до суду не можуть бути взяти до уваги.
Об'єктивних істотних обставин, які б перешкоджали вчасному зверненню позивача до суду, з урахуванням його обізнаності про порушення прав не зазначено.
При цьому суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Керуючись висновком Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Щодо посилань заявниці на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року справі № 520/2098/19, суд зазначає, що у вказаній постанові не вирішувалось питання строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Позовні вимоги в даній справі не стосуються виплати сум перерахованої пенсії. Позивачем ставиться питання про здійснення такого перерахунку на підставі довідки, яка була виготовлена в 2024 році. Відтак, при одержанні пенсійних виплат у попередньому розмірі після складання відповідної довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії та її надіслання до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії, позивач мав усвідомлювати не проведення перерахунку пенсії за довідкою та, відповідно, порушення своїх прав.
Таким чином, з урахуванням висновків ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 02.04.2025р. та цієї ухвали, суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення процесуального строку є неповажними.
Стосовно посилань адвоката на те, що "це буде прямим порушенням верховенства права, що встановлюється ч.4 ст.6 КАС України, а саме: Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини", суд звертає увагу на тому, що в даному випадку неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства судом не вбачається, питання строків звернення до суду стало врегульовано нормами чинного законодавства.
Стосовно посилань на те, що в разі "відмови у відкритті провадження" права позивача залишаться незахищеними на рівні національного законодавства, суд роз'яснює адвокатові Єрьоміній В.А., що відповідно до ст., ст.169, 170 КАС України слід розрізняти відмову у відкритті провадження та повернення позовної заяви.
Так, повернення позовної заяви, про що йдеться в даній ухвалі, не перешкоджає повторному зверненню до суду та, відповідно, ініціюванню судового провадження зацікавленою особою, яка має можливість в подальшому доводити поважність підстав пропуску звернення до суду з метою поновлення її порушеного права, на відміну від відмови у відкритті провадження у справі, що перешкоджає повторному зверненню до суду, як аспекту права доступу до суду.
Також слушно зазначити, що за практикою ЄСПЛ, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, п. 230).
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров