про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 квітня 2025 року м. Київ № 320/15726/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення суми,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати заборгованості з недоотриманої пенсії у розмірі 201077,50 грн., починаючи з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити недоотриману пенсію в розмірі 201077,50 грн., починаючи з 01.04.2019.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом суддя зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проводити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.04.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду №640/14552/22 від 14.10.2024 адміністративний позов задоволено:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі 640/14552/22 набрало законної сили 14.11.2024.
На виконання Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі 640/14552/22 було видано виконавчі листи.
В позовній заяві позивач зазначає, що в грудні 2025 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі 640/14552/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії в межах зобов'язальної частини та здійснено нарахування коштів, які будуть виплачені в порядку черговості в межах бюджетного асигнування, виділених на цю мету.
Водночас, зі змісту даної позовної заяви вбачається, що предметом цього адміністративного позову є незгода позивача з невиконанням відповідачами рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі 640/14552/22.
Отже, позивач оскаржує бездіяльність відповідачів щодо неналежного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі 640/14552/22.
Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі 640/14552/22.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 02.11.2021 у справі №620/1528/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а зазначено, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження». Зазначений спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Суддя зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про стягнення моральної шкоди у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії, вчиненої на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та стягнення недоотриманих коштів які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 по справі №817/153/18, від 26.10.2022 по справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 по справі №140/559/22.
З аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2005 № 1404-VIII вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 243, 248 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення суми.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.