ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" квітня 2025 р. справа № 640/25634/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №640/26534/21, поданих представником позивача в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598, вул. Березняківська, 4А, м. Київ, 02152) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся адвокат Строкань О.В., в інтересах ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.08.2021 №224 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відносно ОСОБА_1 ;
зобов'язати Державну міграційну службу України в особі територіального підрозділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області прийняти рішення щодо громадянина Швейцарської Конфедерації ОСОБА_1 про оформлення документів для для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/25634/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/25634/21 зареєстрована 19.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025, справу №640/25634/21 передано судді Кафарському В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/25634/21 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
14.04.2025 від представника позивача на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №640/26534/21
Так, у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представник позивача зазначила про те, що вказана справа має важливе значення для ОСОБА_2 , а також для інших осіб, у яких виникла необхідність вирішення питання щодо визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (т. 2 а.с. 17-19).
Водночас, у клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін представник послалась на процесуальні норми адміністративного судочинства, проте жодного обґрунтування необхідності розгляду справи в судовому засіданні не зазначено (т. 2 а.с. 22-23).
Розглядаючи по суті подані клопотання, зважаючи на наявні у справі матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, судом зазначається наступне.
Відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідач в установлений судом строк може подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у свою чергу, суд, залежно від обґрунтованості заперечень відповідача, протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Оцінюючи аргументи представника позивача, суд виходить із того, що подані клопотання не містять належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об'єктивно свідчили б про неможливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Так, проаналізувавши зміст позовних вимог, заявлених до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагає переходу до розгляду за правилами загального позовного провадження чи до розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 3 статтею 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. При цьому, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд зобов'язаний враховувати вимоги частини 3 статті 257 КАС України.
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Окрім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом спору в даній адміністративній справі є винесений наказ відповідача від 27.08.2021 №224 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відносно ОСОБА_1 .
Відтак, суд зауважує, що дана адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною 4 статті 12 та частиною 4 статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, досліджуючи мотиви, наведені у поданих клопотаннях, а саме щодо складності справи, важливого значення для позивача чи інших осіб, вказує на їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки такі є суб'єктивною думкою представника позивача, жодним чином не підтвердженою.
При цьому, суд зауважує, що у цій справі спір стосується захисту прав конкретної фізичної особи та пов'язаний із оскарженням рішення відповідача як акта індивідуальної дії та, як наслідок, суд констатує про відсутність підстав для висновків про важливе значення такої справи для інших осіб.
Окрім того, суд звертає увагу, що особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не звужують зміст основних принципів адміністративного судочинства, визначених частиною 3 статті 2 КАС України, в тому числі таких, як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Також варто звернути увагу, що відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Зокрема, даний принцип роз'яснений рішенням Конституційного Суду України від 12.04.2012 у справі №9-рп/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу), в якому Суд виходив із наступного: «гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод».
Варто наголосити, що за приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Сторони і їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.
Відтак, суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не позбавляє сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо а також права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на окремих особливостях письмових й електронних доказів, які встановлюють обставини, котрі входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не свідчить про неможливість чи нездатність суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене, проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності здійснити перехід до розгляду даної адміністративної справи у порядку загального позовного провадження.
Водночас, суд зауважує, що частинами 1 і 2 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У випадку необхідності з'ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.
При цьому, суд звертає увагу представника позивача, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи проведення судового засідання у справі суд вправі з власних переконань здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.
Враховуючи категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, а тому подані клопотання представника позивача не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд, -
клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, поданих представником позивача в межах адміністративної справи адміністративної справи №640/26534/21 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.