ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 57/11923.11.10
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія
"ІнтерТрансПоліс"
Третя особа ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7519,00 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Рогульська Ю.С. (Дов.)
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
У судовому засіданні 23.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7519,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" на підставі Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 001034/4002/0000238 від 11.11.2009р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Ford Fiesta (реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Fiat Ducato (реєстраційний номер НОМЕР_2), яким скоєно ДТП, застрахована ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5230486), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/119, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2010р. та залучено до участі у справі № 57/119 на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010р. розгляд справи № 57/119 відкладено на 23.11.2010р.
23.11.2010р. у судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.
Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 01.09.2010р. наявний у матеріалах справи).
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник третьої особи в судове засідання 23.11.2010р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 05.10.2010р. не виконав, причин неявки в судове засідання не повідомив.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
11 листопада 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Кредо-Класик", правонаступником якого є Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (правонаступництво підтверджується установчими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи) та Очеретяним Володимиром Віталійовичем укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001034/4002/0000238 (далі - Договір), об'єктом страхування за яким визначено автомобіль - Ford Fiesta (реєстраційний номер НОМЕР_1).
09 квітня 2010 року о 07 год 50 хв. в місті Києві по вулиці Милославській було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Ford Fiesta та автомобіля Fiat Ducato, а саме: ОСОБА_1., керуючи автомобілем Fiat Ducato (д.н.з. НОМЕР_2), не врахував дорожню обстановку, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Ford Fiesta (д.н.з. НОМЕР_3) під керуванням ОСОБА_2., що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог пунктів 10.1; 10.9; 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Деснянського району м. Києва та постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12.05.2010р. у адміністративній справі № 3-3982/10, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
09.04.2010р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Ford Fiesta звернувся до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до звіту № 6739 про незалежну оцінку з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 16.05.2010р. суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3. (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 7424/08 від 14.07.2008р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Fiesta (д.н.з. НОМЕР_3) в результаті його пошкодження в ДТП, складає 9218,63 грн.
На підставі страхового акту № 00042253, затвердженого 27.05.2010р., Позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 7519,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 010947 від 31.05.2010р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Позивача - ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" перейшло в межах суми 7519,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із довідки ВДАІ з обслуговування Деснянського району м. Києва вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Fiat Ducato, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Ford Fiesta, знаходився під керуванням ОСОБА_1
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем Fiat, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Fiat Ducato (реєстраційний номер НОМЕР_2), застрахована ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" згідно із полісом № ВС/5230486.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5230486) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 01.10.2009 р. (0:00) по 30.09.2010 р.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс № ВС/5230486) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза - 510,00 грн. (пункт 2 полісу).
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Fiesta становить 9218,63 грн., а до Позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 7519,00 грн.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Регресною вимогою № 94/СК від 19.07.2010р., яка отримана Відповідачем 21.07.2010р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Позивач звернувся до Відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 7519,00 грн.
Проте, вищевказану вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № ВС/5230486.
Враховуючи визначені полісом № ВС/5230486 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 7009,00 грн. (7519,00 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом № ВС/5230486), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13-Є; ідентифікаційний код 31451838; р/р 26509001126 в АБ "Експресбанк", МФО 322059; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01601, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37; ідентифікаційний код 20033533; р/р 26500455 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 7009 (сім тисяч дев'ять) грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 08 коп. державного мита та 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суддя О.В. Гулевець
Дата підписання рішення: 29.11.2010р.