Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Ковтюк Є.І. та Школярова В.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на судові рішення щодо ОСОБА_4,
встановила:
вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2009 року
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2010 року зазначений вирок змінено, пом'якшено призначене ОСОБА_4 основне покарання до 4 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 27 січня 2009 року, приблизно о 20 годині, не маючи при собі водійського посвідчення на право керування транспортним засобом та відповідних реєстраційних документів, керуючи мотоциклом «ІЖ Планета 3» з боковим причепом та рухаючись по автодорозі в с. Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області, порушив п.п. 2.1, 12.2, 14.6, 34 Правил дорожнього руху України, виїхав на полосу зустрічного руху, де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_6
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а потерпілому ОСОБА_8 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на суворість призначеного йому покарання, неврахування судом усіх обставин, що пом'якшують покарання, та просить змінити судові рішення, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Захисник ОСОБА_5 у касаційній скарзі також посилається на суворість призначеного засудженому покарання, просить врахувати неправомірні дії самих потерпілих та наявність обставин, що пом'якшують покарання, і призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України та зменшити розмір шкоди, стягнутої з його підзахисного на користь потерпілих.
Касаційна скарга потерпілого ОСОБА_6 містить прохання про скасування ухвали апеляційного суду внаслідок м'якості призначеного засудженому покарання.
Потерпілий ОСОБА_7 у касаційній скарзі по суті наводить ті ж самі доводи що і ОСОБА_6 та порушує питання аналогічного змісту.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також потягло за собою смерть потерпілого ОСОБА_8, по суті не оспорюються у касаційних скаргах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку.
Доводи, викладені у касаційних скаргах засудженого, його захисника та потерпілих, про невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про особу засудженого є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а саме, що він раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, повністю відшкодував завдані злочином матеріальні збитки і частково - моральні, обставини, що пом'якшують його покарання - визнання своєї провини та щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням в місцях позбавлення волі та неможливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, про що просять у касаційних скаргах засуджений та захисник.
Посилання потерпілих на м'якість призначеного засудженому покарання також є безпідставним. Як убачається з матеріалів справи, судом було належним чином досліджено всі обставини вчиненого злочину та враховано наявність порушення правил дорожнього руху з боку потерпілих і призначено засудженому покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
Цивільний позов вирішено відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального закону.
Отже, у задоволенні касаційних скарг засудженого, захисника та потерпілих належить відмовити.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Селівон О.Ф. Ковтюк Є.І. Школяров В.Ф.