1Справа № 335/13020/24 2/335/636/2025
17 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лашутіна С.О., звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати пред'явлення втраченого цивільного позову до Пологівського районного суду Запорізької області до припинення навчання і до досягнення ним двадцяти трьох років.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 (його матір) перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 (його батьком), який в подальшому було розірвано. У шлюбі народився син ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою № 1443 від 20.11.2024 року ОСОБА_1 є студентом 4 курсу, денної форми навчання Таврійського Державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного на бюджетній основі, проте стипендію не отримує.
Пояснив, що позивач не працює та мешкає у найманій в оренду квартирі, має статус ВПО, у зв'язку з чим отримує 2 000,00 грн. допомоги. Відповідач по справі не надає будь-якої матеріальної допомоги.
Разом з тим, позивачем 27.09.2021 до Пологівського районного суду Запорізької області було спрямовано позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання на денній формі освіти та 06.10.2021 суддею вказаного суду винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено відкрите судове засідання, однак відомості про розгляд справи відсутні. Крім того, позивачем направлено запит до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з метою отримання інформації про розгляд справи, проте згідно з відповіддю дана інформація відсутня і матеріали справи до зазначеного суду не передавалися.
Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просити суд стягнути з відповідача на його користь 1/4 частину від заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати пред'явлення втраченого цивільного позову до Пологівського районного суду Запорізької області до припинення навчання і до досягнення ним двадцяти трьох років.
Ухвалою суду від 29.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, разом з тим в матеріалах справи від представника позивача - адвоката Лашутіна С.О. міститься заява, відповідно до якої останній просив розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання надала заява про розгляд справи без її участі, щодо позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено, основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Пологівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 143.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 17.10.2019 року по справі 324/734/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою № 3249-5001727222 від 09.06.2022 про взяття на облік ВПО.
Відповідачем до матеріалів справи було додане рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 12.03.2021 по справі 324/1318/20, відповідно до якого ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та з якої стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини її доходу, щомісячно на утримання неповнолітнього сина до досягнення останнім повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, відповідачем на підтвердження стану здоров'я надано копії виписок із медичної картки хворого гастрохірургічного відділення № 659, № 6151, № 4142, та консультативний висновок гастроентеролога від 02.09.2022.
Згідно з Довідки № 1443 від 20.11.2024 року, ОСОБА_1 є студентом 4 курсу, денної форми навчання на держбюджетній основі, Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного. Термін навчання: з 01.09.2021 року по 30.06.2025 року.
Згідно з відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи № 1099594 від 06.02.2025, ОСОБА_1 отримує дохід у ПРАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», та його дохід за період з 1 кварталу 2024 по 4 квартал 2024 складає 306 435,87 грн.
Згідно з відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи № 1214291 від 20.03.2025, ОСОБА_1 отримує дохід у ДСЗН ЗМР, ПАТ «Запоріжсталь», ТДВ ПХЗ Коагулянт, Запорізький обласний центр зайнятості та її дохід за період з 1 кварталу 2024 по 4 квартал 2024 складає 105 195,76 грн.
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років при умові, що вони мають можливість надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розглядів справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов'язано з обов'язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби, а частиною 2 цієї статті передбачено, що батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, однак матеріали справи свідчать про те, що повнолітній син ОСОБА_1 не потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, оскільки офіційно працює, має власний дохід та повністю забезпечує свої потреби.
Суд звертає увагу на те, що стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, згідно із частиною першою цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, судом враховано, що відповідачка має ряд захворювань, що підтверджуються долученими до матеріалів справи: консультативним висновком гастроентеролога та виписками із медичної карти хворого гастрохірургічного відділення; сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини її доходу, щомісячно; відповідно до довідки від 13.04.2022 № 2330-5001015060 є внутрішньо переміщеною особою, та її дохід за 2024 рік майже в три рази менший ніж у позивача.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що доведено належними та допустимими доказами той факт, що позивач ОСОБА_1 повністю себе утримує та не потребує матеріальної допомоги від відповідача, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 17 квітня 2025 року.
Суддя Н.І. Рибалко