справа № 753/7662/25
провадження № 1-кс/753/1065/25
"18" квітня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , законного представника підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м.Києва ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниця Вінницької обл., українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020004278 від 17.10.2024 року, -
Слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням з прокурором Дарницького окружної прокуратури м.Києва звернувся до слідчого судді з клопотанням за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020004278 від 17.10.2024 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на існування ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженн, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Вважаючи, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, він зареєстрований на території Вінницької області, та, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та можливість призначення йому покарання пов'язаного з позбавленням волі на строк до 7 років, підозрюваний усвідомлює невідворотність суворого покарання, що, в свою чергу, підсилює ризик можливості переховування.
Також, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, зокрема, свідками є поняті, які були присутні під час вилучення заборонених в обігу предметів, з урахуванням того, що досудове розслідування кримінального провадження ще не завершено, а свідки у відповідності до вимог ст. 23 КПК України не допитані судом.
Водночас, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину у співучасті з ОСОБА_8 , що, в свою чергу, посилює рівень суспільної небезпечності кримінально-караного діяння, а також обґрунтовує ризик можливого впливу на підозрюваного ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності та полегшення свого становища.
ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру з огляду на те, що підозрюваному інкриміновано вчинення тяжкого злочину, що характеризуються особливою суспільною небезпекою в період дії воєнного стану з корисливих мотивів.
Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту у нічний час доби обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний, його законний представник щодо клопотання не заперечували, з ним погодились.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до нього, з'ясувавши думки осіб, що приймали участь у його розгляді, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюєтьсяОСОБА_4 , 2008р.н..
Наявність підозри у вчиненіОСОБА_4 інкримінованих злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття контроль за вчиненням злочину; протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме аудіо-,відеоконтроль особи; протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме огляд та виїмка кореспонденції; протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме візуальне спостереження за особою; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр; протоколом обшуку; протоколами огляду місця події; протоколами огляду речей; висновками судово-балістичних експертиз й іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
07 квітня 2025 року ОСОБА_4 у межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у п.п.1, 3, 5 ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну процесуальної поведінки підозрюваного.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, зважаючи на обставини вчиненого ним злочину, його особу, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, й про реальність даного ризику також свідчить факт відсутності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Беручи до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення підозрюваним злочину, тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи, зважаючи на його особу, порівняно із пропонованим прокурором - домашнім арештом у нічний час доби, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного саме такий запобіжний захід, й він є вцілому пропорційним обставинам для застосування ч.1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обговорюючи питання наявності ризику щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, підозрюваний хоча і є раніше не судимою особою, разом із тим він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, насліки вчиненого ним злочину, й усвідомлення наслідків покарання є достатньо вагомими підставами для прийняття спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що мають місце ризики того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрбється, впливу на свідків й іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40), й у даній справі підозрюваному інкриміновано вчинення тяжкого злочину у співучасті з ОСОБА_8 , що, в свою чергу, посилює як рівень суспільної небезпечності кримінально-караного діяння, а також ризик можливого впливу на підозрюваного ОСОБА_8 , свідків, які, зокрема, є понятими, й не допитані судом, з метою уникнення кримінальної відповідальності та полегшення свого становища, й такий підозрюваний може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру з огляду на те, що йому інкриміновано вчинення тяжкого злочину, що характеризуються особливою суспільною небезпекою в період дії воєнного стану з корисливих мотивів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч.6 ст. 181 КПК України).
Відтак, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його виннним у таких кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обгрунотовано підозрюється, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу (особисте зобов'язання), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає до задоволення, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків, й з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого ним діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти ризикам переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконий вплив на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, є пропонований запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби.
На підстави вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395, 492 КПК України, з урахуванням ст.ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м.Києва ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020004278 від 17.10.2024 року, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 2 (два) місяці, тобто з 18.04.2025 року до 18.06.2025 року включно у межах строку досудового розслідування.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 21.00 год. до 06.00 год. з 18.04.2025 року до 18.06.2025 року включно, й покласти на нього наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду,
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
-уникати спілкування з свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до суду апелційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.