Дата документу 17.04.2025Справа № 554/10707/23
Провадження № 2/554/1378/2025
17.04.2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник - адвокат Александрова Дар?я Станіславівна (36000, м.Полтава, вул.Кожевна,46) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз,5Б), за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ), приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси,4А, оф.37), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів
Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Александрова Д.С. звернулась до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого прохала визнати виконавчий напис, вчинений 16.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі № 4937, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 40 110,43 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 27 375,33 грн., з яких: 25 657,57 грн. - грошові кошти стягнуті за виконавчим написом; 1 717,76 грн. - витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову зазначає, що зі змісту наданих документів можливо встановити, що при вчиненні напису нотаріус не отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, докази надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень, а відтак, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком взагалі існує та є безспірним. Приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахував, що Постановою КМУ №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є не чинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат". Вищевикладене свідчить про те, що заборгованість не була безспірною, тобто, були відсутні законні підстави для видачі виконавчого напису. 16.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 4937, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження № 60181299. Так, заявляючи вимогу про повернення грошових коштів, стягнутих з нього на користь Відповідача у рамках вказаного виконавчого провадження, Позивачем на підтвердження суми в розмірі 25 657,57 грн. надається копія довідки ПП «Полтава - Паритет» № 91про здійснені відрахування і виплати від 09.11.2023 року (згідно додатку - 4). Зі змісту вказаного документу вбачається, що загальний розмір стягнутих грошових коштів з Позивача становить 25 657,57 грн. Таким чином, встановлено, що під час примусового виконання виконавчого напису, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» фактично стягнуто грошові кошти в сумі 25 657,57 грн. Окрім того, просила судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 14.11.2023 року відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечував проти позовних вимог, вказував про те, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Зазначає, що для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. З приводу стягнутих коштів зазначає, що підставою для стягнення з боржника коштів є кредитний договір і наявність у позичальника заборгованості за вказаним кредитним договором. Грошові кошти приватним виконавцем було стягнуто по відкритому виконавчому провадженні на виконання виконавчого документу, який на момент такого стягнення був чинним та відповідно до законодавства підлягав до примусового виконання приватним виконавцем. Отже, всі дії по стягненню заборгованості були здійснені відповідно до норм чинного законодавства. Позивачем не надано суду жодного письмового доказу на підтвердження вимоги про відшкодування збитків. 3 огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Суд, дослідивши зібрані у справі докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.
16.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №4937, за змістом якого з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 500963733 від 05.11.2014 року, який було укладено між АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Кредитні Ініціативи», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість на загальну суму 40 110,43 гр.
Постановою приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2019 року підтверджується, що в межах виконавчого провадження № 60181299 приватним виконавцем Виконавчого округу м.Київ Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 4937 вчиненого 16.09.2019 року.
З огляду на приписи ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (наприклад, щодо розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами про стягнення тіла кредиту, відсотків, пені, тощо).
Спори між боржниками та стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам ЦПК України вирішуються судом за позовами до стягувачів у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.
Відповідно до п. 1.1-1.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким чином, нотаріус зобов'язаний перевірити безспірність вимоги, а також строк давності вимоги на момент видачі виконавчих написів, що є обов'язковими умовами для видачі виконавчого напису.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.1, п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій).
Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою було доповнено Перелік документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», а саме: для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року у цій частині було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Приписами ст.5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно п.1Постанови КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172,якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зазначено, що для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додається, зокрема засвідчена стягувачемкопія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно п.2Постанови КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172,якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зазначено, що для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
У висновку Верховного Суду України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року, зазначено, що суд повинен встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Отже, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахував, що Постановою КМУ №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є не чинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України "Про нотаріат".
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 25657,57 грн, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі виконавчого напису вчиненого 16.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 4937, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження № 60181299. Так, заявляючи вимогу про повернення грошових коштів, стягнутих з нього на користь Відповідача у рамках вказаного виконавчого провадження, Позивачем на підтвердження суми в розмірі 25 657,57 грн. надається копія довідки ПП «Полтава - Паритет» № 91про здійснені відрахування і виплати від 09.11.2023 року (згідно додатку - 4). Зі змісту вказаного документу вбачається, що загальний розмір стягнутих грошових коштів з Позивача становить 25 657,57 грн. Таким чином, встановлено, що під час примусового виконання виконавчого напису, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» фактично стягнуто грошові кошти в сумі 25 657,57 грн.
Таким чином, суд критично оцінює твердження відповідача, що жодними доказами не підтверджена стягнута фактично сума на користь ТОВ "Вердикт Капітал".
Крім того, суд враховує той факт, що відповідач не надав до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кошти стягнуті з позивача в сумі 26657,57 грн на підставі виконання оспорюваного виконавчого напису утримуються ним за наявності правових підстав чи були повернуті позивачу.
Згідно Постанови Верховного Суду від 12.11.20 року у справі № 200/3452/17 - справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані соціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права а збагачення за рахунок потерпілого. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18 та від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18.
За таких обставин, враховуючи, що виконавчий напис № 4937 від 16.09.2019 року вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 25657,57 грн суд визнає таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов'язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв'язку з чим суд вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна та стягнути з відповідача на користь позивача 25657,57 грн.
Щодо стягнення судового збору, суд виходить з наступного.
Враховуючи те, що суд задовольняє позов у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1717,76 грн. та 605,60 грн
Керуючись ст.ст. 5, 15, 16, 18, 22, 177, 190, 216, 638, 1048, 1166, 1212, 1192 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник - адвокат Александрова Дар?я Станіславівна (36000, м.Полтава, вул.Кожевна,46) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз,5Б), за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ), приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси,4А, оф.37), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити .
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною № 4937 від 16.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 40110,43 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 25657,57 грн,
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1717,76 грн. та 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б. Код ЄДРПОУ: 36799749. Засоби зв'язку: +38(044)-581-11-57. Електронна адреса: office@verdict-capital.com.
Треті особи:
Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, адреса: АДРЕСА_2 ;
Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса:02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси,4А, оф.37.
Суддя М.О. Материнко