Харківський районний суд Харківської області
14 квітня 2025 року
Справа № 635/664/23
Провадження № 2 /635/2484/2025
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Мереф'янської міської ради до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Мерефа» в особі Леонова Романа Миколайовича, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про примусове припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею,
Позивач Мереф'янська міська рада(далі-позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Мерефа» в особі Леонова Романа Миколайовича про примусове припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею.
У позовній заяві просить суд примусово припинити право постійного користування відповідачем земельними ділянками площею 21,86 га. та визнати недійсним і скасувати Державний акт на парво постійного користування землею ХР-25-00-7641 від 10 листопада 1994 року, виданого рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківського району Харківської області.
Примусово припинити право постійного користування відповідачем земельними ділянками з кадастровими номерами 6325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37 га та визнати недійсним і скасувати Дежравний акт на парво постійного користування землею серії ХР-25-19-000550 від 12 грудня 1997 року, виданого рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківського району Харківської області.
Скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37 га та фермерським господарством «Мерефа», здійсненої на підставі Державного акту на право постійного користування землую серії ХР 25-19-000550 від 12.12.1997 р. виданого рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківського району Харківської області.
11 квітня 2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відповідачем, а саме - проводити на земельних ділянках з кадастровими номерами 6325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37га сільськогосподарські роботи та реєстровувати право постійного користування вказаних земельних ділянок на інших осіб.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначив, що позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про примусове припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею. Враховуючи те, що в добровільному порядку врегулювати спір між ОСОБА_2 та ФГ «Мерефа» в особі Леонова Р.М. Мереф'янській міській раді не вдалося, та остання вимушена звернутися до суду з вище вказаною позовною заявою, а тому існують підстави вважати, що відповідачі будуть надалі уникати повернення земельних ділянок до власника та незаконно проводити сільськогосподарські роботи не сплачуючи земельного податку або зможе зареєструвати передачу вказаних земельних ділянок в постійне користування іншим особам, що зробить неможливим в подальшому виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Зазначає, що під час спору між Мереф'янською міською радою та ОСОБА_2 , останній переоформив право користування спірними земельними ділянками на ФГ «Мерефа». З метою недопущення подальшого переоформлення спірних земельних ділянок на інших осіб та незаконного користування земельними ділянками необхідно вирішити питання про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановлені фактичні обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одними із видів забезпечення позову, який визначений в пункті 1, 2 частині 1 статті 150 ЦПК України, є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.
Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідами заборони вчиняти певні діїї.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач зазначив, що для ефективного захисту його прав, співмірним та обгрунтованим заходом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії, а саме проводити на земельних ділянках з кадастровими номерами 5325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17, 37 га сільськогосподарські роботи та реєструвати право постійного користування земельних ділянок на інших осіб.
ОСОБА_2 , згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ХР 25-00-7641, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №58 від 10.11.1994 р. набув право користування земельною ділянкою площею 21,86 га, яка розташована на території Мереф'янської міської ради.
Крім того, за ОСОБА_2 обліковується право постійного користування землею, відповідно Державного акту серії ХР 25-19-000550, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №236 від 12.12.1997 р. площею 17,37 га, яка розташована на території Мереф'янської міської ради.
31.01.2023 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право постійного користування Фермерське господарство «Мерефа» на земельну ділянку кадастровий номер №6325110700:03:011:0037 та №6325110700:03:011:0038, цільове призначення - ведення фермерського господарства.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Фермерське господарство «Мерефа» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 02.02.2023 за №45013067.
Предметом позову є примусове припинення право постійного користування земельними ділянками та визнання недійсними та скасування державного акту на парво постійного користування, щодо якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії, а саме реєструвати відповідачам право постійного користування земельних ділянок з кадастровими номерами 5325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37 га на інших осіб.
Посилання заявника, що після виникнення спірних правовідносин, відповідачем вчинялися дії щодо переоформлення земельної ділянки на інших осіб, суд не приймає до уваги, оскільки реєстрація фермерського господарства «Мерефа», згідно витягу відбулася 31.01.2023, а позивач до суду звернувся 06.02.2023, тобто до звернення до суду з відповідним позовом.
Суд звертає увагу, що за одного лише припущення позивача про потенційну можливість невиконання судового рішення, суд не вбачає достатніх підстав вважати, що виконання можливого рішення про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде утрудненим або неможливим та не порушить його законні права.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що заяву не обґрунтовано належними та достатніми доказами, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Таким чином, виходячи із обраного заходу забезпечення позову з його предметом, а також з тим, що в суду відсутні підстави вважати, що невжиття даного заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, суд вважає, що вимоги заявника в частині забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачам реєстровувати право постійного користування земельних ділянок з кадастровими номерами 6325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37га на інших осіб не є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.
Вимоги заявника щодо забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачам ОСОБА_2 та ФГ «Мерефа» проводити на земельних ділянках з кадастровими номерами 6325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37 га сільськогосподарські роботи також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Незабезпечення позову шляхом заборони відповідачам користуватись спірною земельною ділянкою не призведе до утруднення виконання судового рішення у разі задоволення даного позову.
Інший висновок суперечив би самій суті інституту забезпечення позову, метою якого є обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 709/853/20.
Окрім того, суд вважає, що забезпечення позову у такий спосіб фактично підмінить собою судове рішення у справі та вирішить позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Наявність самого по собі позову про скасування державної реєстрації припинення права постійного користування земельними ділянками не є підставою для забезпечення позову шляхом заборони, зокрема, фермерському господарству «Мерефа» проводити сільськогосподарські роботи на землях, які перебувають у постійному користуванні та надавалися з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Встановлення заборони постійним користувачам земельних ділянок проводити на земельних ділянках з кадастровими номерами 6325110700:03:011:0038; 6325110700:03:011:0037 загальною площею 17,37га сільськогосподарські роботи не відповідає принципу співмірності та збалансованості.
Фермерське господарство «Мерефа», користується спірною земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР 25-19-000550 від 12.12.1997р, виданого рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківського району Харківської області з цильовим призначенням - для ведення фермерського господарства, а тому забезпечення позову таким шляхом є прямим втручанням у господарську діяльність відповідача.
Оцінивши надані докази, враховуючи вимоги статті 154 ЦПК України, підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, з огляду на застосований судом спосіб забезпечення позову, предмет та склад учасників у справі, суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача Попова В.А. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Мереф'янської міської ради до ОСОБА_2 , ФГ «Мерефа», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про примусове припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І.О. КАРАСАВА