11.04.25
Справа № 635/9510/21
Провадження № 2/635/2047/2025
11 квітня 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Даниленко Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Мереф'янської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю
02.12.2021 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Філіппов О.В., пред'явив до суду позов до Мереф'янської міської ради, в якому після остаточних уточнень просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.12.2021 справу прийнято до розгляду суддею Лук'яненко С.А. та призначено до розгляду за правилами загального провадження.
Відповідно до розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» справу передану за підсудністю відповідно акту приймання-передачі справ та речових доказів від 01.04.2022.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06.11.2023 справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04.03.2024 справу прийнято до розгляду суддею Даниленко Т.П., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.05.2024 задоволено клопотання захисника Філіппова О.В. про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мереф'янської міської ради. Витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4 копію спадкової справи, заведену після померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які на момент смерті були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30.12.2024 підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мереф'янської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - закінчено, та призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Позов обгрунтований тим, що з 2000 року ОСОБА_1 проживає в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який був співвласником вказаної квартири помер. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка також була співвласником вказаної квартири. Будь-яких спадкоємців в них не залишилось, а тому зазначений об'єкт нерухомості на даний час не має власника. На сьогоднішній день ОСОБА_1 продовжує проживати в даній квартирі, тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном більше десяти років. Постійно сплачує комунальні послуги, проводить регулярний поточний ремонт квартири.
Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з'явились.
Від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі та участі позивача.
Від відповідача надійшов відзив, згідно з якого Мереф'янська міська рада визнає позов у повному обсягу, справу просить розглянути без участі їх представника, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю на 3-кімнатну квартиру загальною площею 45,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
В порядку ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З 2000 року ОСОБА_1 проживає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Власники квартири померли: ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 .
Згідно акту-обстеження домоволодіння від 08.11.2021, складеного депутатом Мереф'янської міської ради Осьмак Т.Л., ОСОБА_1 добросовісно заволодів квартирою АДРЕСА_2 . Більше 10 років відкрито та безперервно користується даною квартирою.
Згідно довідки № 28/2021 від 08.11.2021, виданої головою ОСББ Осьмак Т.Л., ОСОБА_1 сплачує членські внески на утримання будинку за період з 01.12.2012 до 31.10.2021. Простроченої заборгованості станом на момент видачі довідки немає.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 41 Конституції України, стаття 328 ЦК України зазначають, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.
Згідно з п. 13 Постанови можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є Мереф'янська міська рада Харківської області. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача є виправданими, направлені на захист його майнових прав, позивач добросовісно заволодів чужим майном, відкрито, безперервно володіє ним більше ніж 10 років, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме на 3-кімнатну квартиру загальною площею 45,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Позивач просив залишити судові витрати за ним, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.
Керуючись ст. 16, 344 ЦК України, ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Мереф'янської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за набувальною давністю право власності на 3-кімнатну квартиру загальною площею 45,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянин України, паспорт НОМЕР_2 виданий Харківським РВ ГУМВСУ в Харківській області 06.10.2010 р., РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник позивача: адвокат Філіппов Олександр Володимирович, ордер серії ВІ № 1068127, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2144 від 18.04.2018, адреса: м. Харків вул. Червоні Ряди 14 оф. 321.
Відповідач: Мереф'янська міська рада Харківської області, місцезнаходження: 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 213, код ЄДРПОУ 04058692.
Суддя Т.П.Даниленко