Справа № 645/1049/25
Провадження № 1-кс/645/506/25
18 квітня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , ознайомившись із вимогами за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження № 12024221190001513 від 13.11.2024,
17.04.2025 у провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 , яка за авторозподілом передана слідчому судді ОСОБА_1 .
За змістом вимог скарги заявник просить: зобов'язати слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 на підставі наданих заявником доказів у вигляді відеозапису розмови, облікових листів, в яких зазначені різні суми, перепису в месенджері, допиту ОСОБА_4 та рішення суду від 04 листопада 2024 року перекваліфікувати статтю досудового розслідування зі статті 190 частини 2 КК України до статті 189 частини 4 КК України; допитати голову гаражного кооперативу ОСОБА_5 та бухгалтера ОСОБА_6 , який неодноразово надавав документи, в котрих значилися різні суми сплати, надати документи щодо стягнення грошових коштів за стоянку автомобілів, бо ГК Дизель-2 не є дохідним підприємством, документ який підтверджує сплату податків з даного підприємства та договору про сплату електропостачання; провести слідчі дії щодо правомірності стягнення з ОСОБА_4 боргу її померлого сина за рішенням Комінтернівського суду від 27 липня 2021 року, бо вважає його також неправомірним, оскільки з моменту набуття рішення суду законної сили пройшло більше трьох років. За цей час правління гаражного кооперативу не зверталися до виконавчої служби стосовно стягнення боргу з нині померлого ОСОБА_7 .
Аналізуючи зміст вимог за скаргою, слід зазначити, що порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, прокурора у формі нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; про закриття кримінального провадження; про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; про відмову у визнанні потерпілим; про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру та рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Частина друга зазначеної статті встановлює, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.
Зазначені обставини також кореспондуються і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26 березня 2019 року по справі № 807/1456/17, які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, згідно якої наведений у частині першій статті 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Верховний Суд в постанові від 14.02.2023 року у справі №405/680/22 вказав, що по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Відтак вимоги заявника, в яких вона просить перекваліфікувати дії за кримінальним правопорушенням, яке перебуває в провадженні органів досудового розслідування, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.
Вимоги заявника про зобов'язання здійснити допит та провести інші слідчі дії, є неприпустимим втручанням в хід досудового розслідування, провадження за яким триває. Порушення права на захист заявника може бути встановлено судом за результатами судового розгляду кримінального провадження по суті.
Більш того, заявник не звертався до слідчого із відповідними клопотаннями про вчинення слідчих (розшукових) дій (проведення допиту та слідчих дій щодо правомірності стягнення боргу), враховуючи те, що до компетенції слідчого судді не належать повноваження з надання вказівок слідчому про результат вирішення клопотань, а також щодо необхідності вчинити ту чи іншу слідчу (розшукову) дію, вжити заходи забезпечення кримінального провадження, здійснити перекваліфікацію кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження № 12024221190001513 від 13.11.2024.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1