Справа № 645/2478/20
Провадження № 1-кп/645/124/25
18 квітня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 (дистанційно, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження №12020220460000671 від 02.04.2020 р. за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, який не одружений, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, -
28.03.2020 р. приблизно о 14:00 годині ОСОБА_5 перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , де під час спілкування у ОСОБА_5 стався словесний конфлікт з ОСОБА_8 , під час якого у ОСОБА_5 на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_5 28.03.2020 приблизно о 14:00 год., реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи, протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, стоячи у приміщенні кухні в квартирі за вищевказаною адресою обличчям до обличчя потерпілого ОСОБА_8 на відстані витягнутої руки від останнього, наніс один удар кулаком своєї правої руки в область обличчя ОСОБА_8 з правої сторони.
Далі, продовжуючи свої злочинні протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , діючи умисно, розуміючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров'я потерпілого та бажаючи настання зазначених наслідків, наніс ОСОБА_8 не менш ніж 10 ударів кулаками своїх обох рук в область тулубу та грудної клітини з правої та лівої сторони. Від завданих ОСОБА_5 ударів потерпілий ОСОБА_8 впав на підлогу у приміщенні кухні ближче до коридору на лівий бік. У цей момент ОСОБА_5 продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , в той момент, коли ОСОБА_8 знаходився в положенні лежачі на лівому боці, умисно наніс йому приблизно 2-3 удари носком ноги в область спини ОСОБА_8 .
У результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №09/881-С/2020 від 27.04.2020 у вигляді травм грудної клітини: а саме переломів 6, 7, 8, 9 ребр справа та 6, 7 ребр зліва з розвитком гемопневмотораксу, пневмомедіастіну та підшкірної емфиземи. За ступенем тяжкості зазначені травми відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
Крім того, 28.03.2020 р. приблизно о 14:15 годині у ОСОБА_5 , який в цей момент перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , та якому в ході словесного конфлікту спричинив тяжкі тілесні ушкодження, виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення майна, що належить останньому.
Так, після спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_5 28.03.2020 приблизно о 14:15 год реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_8 після спричинених йому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень знаходиться в непритомному стані, та за злочинними діями ОСОБА_5 ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, взяв із пральної машини на кухні квартири мобільний телефон TM "Alcatel 2005 D", який належить ОСОБА_8 , вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/849СЕ-20 від 15.04.2020 - 267,00 гривень, та після чого направився до коридору квартири, де знаходилася належна ОСОБА_8 куртка (що для потерпілого ОСОБА_8 матеріальної цінності не представляє), в кишені якої знаходилися належні ОСОБА_8 : мобільний телефон TM "HUAWEI" моделі «?625 Dual Sim (Y625-U32) 4 GB black», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/905СЕ-20 від 16.04.2020 - 1078,00 гривень, та мобільний телефон ТМ "INOI 51", вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/908СЕ-20 від 22.04.2020 - 1120,00 гривень. Після цього, ОСОБА_5 , знаходячись у коридорі квартири одягнув вищевказану куртку ОСОБА_8 , та вийшов з квартири, залишивши місце вчинення злочину.
У подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном, а саме мобільними телефонами: ТМ "Alcatel 2005 D, TM "HUAWEI" моделі «Y625 Dual Sim (Y625-U32) 4 GB black» та TM “INOI 51», що належать потерпілому ОСОБА_8 , на власний розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно матеріальну шкоду на суму 2465,00 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 185 КК України, дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним злочину. Пояснив, що дійсно вдень наприкінці березня 2020 року (точну дату і час не памятає) перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_8 підчас спілування у них виник конфлікт і він побив ОСОБА_8 . Удари наносив в область тулубу та грудної клітини з обох сторін. Точну кількість ударів та куди ще бив, він вже не пам'ятає. Потім схопив куртку ОСОБА_8 одягнув і пішов. У карманах куртки знаходилися 3 телефони потерпілого. ОСОБА_5 потрібні були кошти, тому він здав телефони у ломбард. Пізніше він їх викупив та віддав слідчому у справі.
У скоєному щиро каявся, просив суворо не карати. Цивільний позов прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на лікування потерпілого в розмірі 14746,81 грн визнав повністю. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до нього про відшкодування моральної шкоди в розмірі 560 000,00 грн визнав частково на суму 5 000,00 грн.
Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, з якої вбачається, що він просить слухати справу без його участі, не заперечує проти розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди просить задовольнити. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 185 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів щодо речових доказів та судових витрат.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин (ч. 1 ст. 121 КК України) та кримінальний проступок (ч. 1 ст. 185 КК України).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не звертався, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за останнім місцем роботи характеризується позитивно.
Відповідно до ст. 65 КК України та як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які за змістом ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 1 ст. 121 КК України) та кримінальним проступком (ч. 1 ст. 185 КК України), наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 185 та позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України з призначенням остаточного покарання із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі ч. 1 ст. 70 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком при здійсненні контролю за поведінкою засудженого відповідно до положень ст. 76 КК України.
Призначення даного покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Щодо заявленого прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів в розмірі 14 746,81 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_5 визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в результаті злочинних дій якого потерпілому ОСОБА_8 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпілий проходив лікування з 01.04.2020 року по 14.04.2020 р. року у КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де витрати на лікування останнього склали 14746,81 гривень, тому суд вважає, що сума витрат на лікування потерпілого понесена закладом охорони здоров'я підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого, а позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленого потерпілим ОСОБА_8 цивільного позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 560 000 грн., суд зазначає наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В обґрунтування цивільного позову потерпілий ОСОБА_8 зазначив, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 йому була спричинена моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, які він пережив у зв'язку з нанесенням йому обвинуваченим тілесних ушкоджень. Вказану моральну шкоду він оцінює в 560 000,00 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 заявлені вимоги ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди визнав частково, на суму 5000,00 грн.
Суд вважає доведеним, що потерпілий ОСОБА_8 зазнав тілесних ушкоджень, фізичного болю, душевних страждань, був вимушений проходити лікування через скоєння щодо нього кримінального правопорушення ОСОБА_5 , а тому приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілому спричинено моральну шкоду.
Водночас, виходячи з принципів розумності, справедливості та виваженості (ст. 3, ч. 3 ст. 23 ЦК України), враховуючи характер правопорушення та ступінь спричинених страждань, роль обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні, суд вважає, що вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме суд оцінює їх у розмірі 50000,00 грн.
Отже, цивільний позов ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати із залучення експерта.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.04.2020 р. накладено арешт на речові докази, а саме майно вилучене під час огляду місяця події 03.04.2020 за адресою АДРЕСА_3 , а саме: змив речовини коричневого кольору - опечатано до паперового конверту; змив речовини бурого кольору - опечатано до паперового конверту; чоловічу куртку темно-синього кольору «Cropp» - опечатано до експертного пакету №7219576; полімерний пакет білого кольору з пляшками у кількості 6 штук - опечатано до експертного пакету №7219578.
Також, ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.04.2020 р. накладено арешт на майно, що тимчасово вилучене 14.04.2020 на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова у відділенні №096 ломбарду ПТ «ДОНКРЕДИТ», що розташоване за адресою м. Харків, проспект Олександрівський, буд. 93/16, а саме: мобільний телефон червоного кольору торгової марки «INOI 5i» ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 .
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України вказані арешти підлягають скасуванню.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 18.04.2025 року.
Цивільний позов прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на лікування потерпілого задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Харківської міської ради грошові кошти в розмірі 14746,81 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн. 81 коп.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , у відшкодування моральної шкоди 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ вартість проведених судових товарознавчих експертиз: №6/849СЕ-20 від 15.04.2019 в розмірі 980 грн. 70 коп.; №6/905СЕ-20 від 16.04.2020 в розмірі 817,25 грн.; №6/908СЕ-20 від 22.04.2020 в розмірі 653,80 грн.
Арешт майна, накладений ухвалами Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.04.2020 р. року та від 16.04.2020 р. - скасувати.
Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:
- змив речовини коричневого кольору, опечатаний до паперового конверту; змив речовини бурого кольору, опечатаний до паперового конверту; полімерний пакет білого кольору з пляшками у кількості 6 штук, опечатаний до експертного пакету №7219578, - знищити;
- чоловічу куртку темно-синього кольору «Cropp» опечатану до експертного пакету №7219576 - повернути законному власнику;
- мобільний телефон чорного кольору торгової марки «Huawei Y625-U32» ІМЕІ1 НОМЕР_6 , ІМЕІ2 - НОМЕР_7 , S/N НОМЕР_8 ; мобільний телефон червоного кольору торгової марки «INOI 5i» ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 ; мобільний телефон чорного кольору ТМ Alcatal 2005D, ІМЕІ НОМЕР_9 , ІМЕІ НОМЕР_10 , які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , -вважати повернутими законному власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1