Справа № 643/5945/25
Провадження № 1-кс/643/1995/25
18.04.2025 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали погодженого прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 клопотання слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022221750000058 від 09.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
установив:
З представлених суду матеріалів убачається, що слідчим відділом ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 42022221750000058 від 09.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яким встановлено, що за повідомленням 4 відділу 9 Управління ДВКР СБ України офіцер з бойового управління командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 вчинив дезертирство в умовах воєнного стану.
16.04.2025 в період часу з 07:31 до 13:32 проведено обшук квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільні телефони, сім-картки, банківські картки, флеш-носії, документи тощо. Власник вилучених під час проведення обшуку речей не встановлений. Слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку.
Дане клопотання надійшло до суду 17.04.2025.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання має бути повернуто через невідповідність таким вимогам закону.
Згідно зі ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2, ч. 3 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Отже, аналізуючи вказані вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку, що з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.
Як убачається з витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42022221750000058 від 09.03.2022 жодній особі не повідомлено про підозру, у клопотанні слідчий зазначає, що власник вилученого майна не встановлений, а відтак за змістом ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.
Таким чином клопотання про арешт майна третьої особи, подано слідчому судді слідчим у порушення повноважень, наданих йому законом.
Крім того, згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Ураховуючи, що майно вилучене під час обшуку, отже воно має фактичних власників та користувачів, проте слідчим цей факт проігноровано, власники майна чи їх представники, засоби зв'язку з останніми у клопотанні не зазначені, як і не зазначені правові підстави для арешту вилученого майна, його зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням та які обставини можуть бути доведені завдяки вилученим речам у даному кримінальному провадженні. Обґрунтування необхідності арешту вилученого майна є формальним та неконкретизованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків у строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 171-173 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022221750000058 від 09.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України повернути прокурору Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 з усіма доданими до нього документами.
Установити строк для усунення недоліків 72 години з часу отримання копії ухвали.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1