Справа № 642/1842/25
Провадження № 3/642/641/25
18 квітня 2025 р. м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Балабая С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою в АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, частиною першою статті 130 КУпАП та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 № 642/1842/25 (провадження № 3/642/641/25), № 642/1843/25 (провадження № 3/642/642/25) та № 642/1844/25 (провадження № 3/642/643/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, частиною першою статті 130 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою від 18.04.2025 справи № 642/1842/25 (провадження № 3/642/641/25), № 642/1843/25 (провадження № 3/642/642/25) та № 642/1844/25 (провадження № 3/642/643/25) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, частиною першою статті 130 КУпАП та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) об'єднані в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно № 642/1842/25 (провадження № 3/642/641/25).
Судом встановлено, що 20.03.2025 о 21 год. 40 хв. за адресою: м. Харків, вул. Верхня Гиївська, буд. 100 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, неприродня блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога в КНП ХОР ОНКЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а водій відмовився. Велась відеофіксація на бодікам 471584.
ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що 17.03.2025 о 16 год. 16 хв. за адресою: м. Харків, вул. Трускавецька, 163А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, неприродня блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці ока, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога в КНП ХОР ОНКЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а водій відмовився. Велась відеофіксація на нагрудні бодікамери.
ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що 20.03.2025 о 21 год. 08 хв. за адресою: м. Харків, вул. Холодногірська, буд.62А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, неприродня блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря нарколога в КНП ХОР ОНКЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а водій відмовився. Велася відеофіксація на нагрудні бодікамери.
ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Конверт із судовою повісткою повернуто на адресу суду з довідкою «Укрпошта», причиною невручення зазначено відсутність адресата за вказаною адресою.
Письмових заперечень до суду також не надійшло.
При цьому будь-яких зауважень, зокрема щодо правильності зазначення його місця проживання, в протоколі не зазначено. Про зміну місця проживання ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду задля реалізації його права приймати участь в розгляді справи.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 126, статтею 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене статттею 126 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, частиною першою статті 130 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 277102 від 20.03.2025, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2025; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 277102 від 20.03.2025.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274154 від 17.03.2025 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.03.2025;відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 274154 від 17.03.2025.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження та повністю доведена такими доказами:протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 277081 від 20.03.2025 року, яким зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2025; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 277081 від 20.03.2025.
Водночас, рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адміністративних правопорушень, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі № 524/4668/17.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З аналізу диспозиції даної норми вбачається, що для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, необхідно установити наявність таких обставин: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статті 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Надані суду докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.
Винність правопорушника у вчиненні даних адміністративних правопорушень повністю доведена та підтверджується сукупністю належних та достатніх доказів, досліджених під час судового розгляду.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 36 КУпАП при вчинені однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які розглядаються одночасно, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дії, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(частина перша статті 130 КУпАП).
Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Кірічека О., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 12.07.2022.
На підставі встановленого, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер, тяжкість вчинених правопорушень та обставини їх вчинення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, той факт, що він порушив правила дорожнього руху, суд вважає необхідним призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною першою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, статтями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до положень частини другої статті 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя С.С. Балабай