Справа № 953/9851/24
н/п 2/953/476/25
10 квітня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участю секретаря судового засідання Сергієнко К.В., розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик Світлана Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Представник позивача - адвокат Ващенко Р.М. звернувся до суду із позовом про визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_2 . Позивачка є матір'ю померлого та спадкоємцем першої черги за законом. Постановою приватного нотаріуса від 16.10.2024 № 143/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з пропуском, встановленого законодавством, строку на прийняття спадщини.
Як на поважність підстав пропуску шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, представник позивача посилається на те, що у зв'язку із військовою агресію російської федерації позивачка в березні 2022 року була змушена виїхати до Італії де отримала тимчасовий захист. З метою збереження статусу особи, яка потребує захисту, була змушена дотримуватись всіх вимог законодавства країни перебування, в тому числі щодо заборони відсутності за місцем перебування.
Крім того, позивачка є особою похилого віку, смерть сина внаслідок асфіксії через повішення в квартирі АДРЕСА_1 викликала надзвичайно велике душевне потрясіння та хворобливий стан, який має триваючий характер.
Продовжити строк для прийняття спадщини позивачу потрібно для того, щоб прийняти спадщину після смерті спадкодавця.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 30.10.2024 прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.
З рекомендованого повідомлення вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 11.11.2024.
Відповідачу було визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
23 січня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлене клопотання про визнання причини пропуску строку для подачі відзиву поважною у зв'язку з відсутністю повного складу працівників Харківської міської ради, та неможливістю вчасного опрацювання отриманих матеріалів, визначення правової позиції. Представник позивача просить поновити строк на подачу відзиву. З огляду на обставини зазначені у позовній заяві, як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Положеннями частини першої статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, законодавець розмежовує поняття строків на "встановлені законом" та "встановлені судом" та відрізняє види звернення з відповідними клопотаннями та терміном їх подання.
Строк на подання відзиву встановлюється судом, отже його поновлення чинним процесуальним законом не передбачено, а положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК України передбачено саме продовження такого строку з врахуванням терміну подання відповідного клопотання до закінчення визначеного судом строку.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості у строк, встановлений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.10.2024, подати відзив або подати заяву про продовження такого строку, однак таких заяв до суду у встановленому порядку не надходило.
За правилами частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, відзив від 23.01.2025 залишено без розгляду, оскільки останній був поданий до суду поза межами встановленого строку.
Відповідно до частини вісім статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явились. Представником позивача 10.04.2024 подана заява про розгляд справи без його участі та за відсутності позивача. Наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином відповідно до пункту два частини 8 статті 128 ЦПК України. Представник відповідача у поданому відзиві просив здійснити розгляд справи без його участі.
Третя особа у судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до пункту два частини 8 статті 128 ЦПК України. Про причини своєї неявки не повідомила, заяв або клопотань до суду від третьої особи не надходило.
З врахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача та третьої особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 05.01.1996 реєстраційний номер 2-96-58959.
З цього ж свідоцтва вбачається, що власником на праві спільної сумісної власності цієї ж квартири АДРЕСА_1 є також ОСОБА_1 .
Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявниця звернулась до нотаріуса із пропуском встановленого шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, а надані документи не свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини, оскільки на день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 був зареєстрований тільки спадкодавець.
З копії спадкової справи №39/2024, заведеної за заявою позивача 11.10.2024 після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину відсутні (а.с. 39 - 56).
07.05.2022 ОСОБА_1 отримала посвідку на проживання в Італії терміном придатності до 04.03.2023 (а.с. 10).
Відповідно до копії договору про прийом між приймаючою організацією «Arci nazionale» виконавчим органом «Comitato arci Teramo APS» та ОСОБА_1 , остання 04.03.2023 вступила до проекту «Прийом українців у надзвичайних ситуаціях «Буде весна»».
Згідно із п. 17 регламенту проекту «Буде весна» гості можуть бути відсутніми максимум п'ять днів поспіль. Тимчасова відсутність протягом більшої кількості днів поспіль дозволяється у виняткових медичних випадках, підтвердженими відповідними документами, та у разі вимог, пов'язаних із завершеннями адміністративних процедур або з доведеними терапевтичними чи реабілітаційними потребами. У період відсутності гість не зберігає право на отримання харчування та кишенькових грошей.
В судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом та дійсно пропустив строк прийняття спадщини, чим порушила вимоги частини першої статті 1270 ЦК України, де визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Проте, згідно частиною три статті 1272 ЦК України, суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має врахувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи, при цьому керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, які є загальними засадами цивільного законодавства (ст. 4 ЦК України).
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Суд бере до уваги, що встановлений положеннями статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, сплив 26.06.2024 року після смерті сина позивача. Заяву ж нотаріусу було подано 11 жовтня 2024 року, тобто фактично пропущено менше чотирьох місяців на звернення з такою заявою.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в Україні продовжено на даний час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада не виключена з переліку територій, на який ведуться бойові дії.
Судом встановлено, що з весни 2022 року позивачка перебувала на території Італії та користувалась статусом особи, яка потребує захисту. Зважаючи на похилий вік ОСОБА_1 , відсутність доказів наявності джерел доходів, суд дійшов висновку, що участь позивачки в проекті «Буде весна» набуло для неї важливого значення, оскільки позивач отримала можливість тимчасового користування житлом, розташованого в Пінето на вул. Коломбо (а.с. 12), та фактично грошове забезпечення, що серед іншого включає в себе харчування, видача кишенькових коштів, надання постільної білизни тощо.
Матеріали справи не містять доказів можливості з'явитися позивача до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном.
Відтак, враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше чотирьох місяців), введення воєнного стану на території України, регулярні обстріл міста Харкова у період з 24 лютого 2022 року і по день звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, перебування позивача за кордоном, погіршення стану здоров'я позивача, суд розцінює в цій справі як об'єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті сина.
В іншому разі неврахування судом таких об'єктивних обставин, не відповідало б завданням та основним засадам цивільного судочинства, було б проявом «надмірного формалізму».
Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше чотирьох місяців), а також наведені позивачем причини, які в цій справі є об'єктивними та істотними труднощами, суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
Окрім того, суд зауважує, що в цій справі спір між ОСОБА_1 та Харківською міською радою, наявність інших спадкоємців не встановлена.
Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Отже, враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик Світлана Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, вул. майдан Конституції, 7;
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Голик Світлана Віталіївна, місцезнаходження: 61170, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 33.
Повний текст рішення складено 18.04.2025.
Суддя Кіндер В.А.