Справа № 953/9992/24
н/п 1-кс/953/2934/25
"18" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі власника майна - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 у кримінальному провадженні № 12024220000000452 від 05.04.2024, -
14.04.2025 до суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 у кримінальному провадженні за № 12024220000000452 від 05.04.2024, у якому заявник просить: скасувати арешт з грошових коштів ОСОБА_3 на загальну суму 8650,00 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят) євро, вилучених 13.01.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 ; зобов'язати орган досудового розслідування повернути ОСОБА_3 , майно, вилучене під час обшуку 13.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти на загальну суму 8650,00 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят) євро.
На обґрунтування клопотання заявник зазначає, що 13.01.2025 року слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000452 від 05.04.2024 року, було проведено обшук в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та вилучені: валютні кошти на суму 8650 євро.
23 січня 2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова винесла ухвалу, якою частково задовольнила клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, зокрема, наклала арешт на грошові кошти в сумі 8650,00 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят) євро, які є її особистими заощадженнями, заробленими на території Нідерландів. Вказала, що перебуваючи за кордоном, з 29.07.2024 року була працевлаштована в готелі-ресторані Флетчер «Еріка» та займала посаду - покоївка, що підтверджується платіжними відомостями по заробітній платі ОСОБА_3 за серпень 2024 р., вересень 2024 р., жовтень 2024 р., листопад 2024 р., грудень 2024 р., січень 2025 р. та скринами банківських переказів на ім'я ОСОБА_3 , в яких зазначені дані осіб, які переводили грошові кошти на ім'я ОСОБА_3 , і жодних збігів з фігурантами справи не має.
В судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити, посилаючись на те, що досудове розслідуваннятриває та потреба у накладенні арешту на майно досі не відпала.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дослідивши матеріали справи № 953/9992/24 н/п 1-кс/953/646/25, приходить до наступного.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею достовірно встановлено, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000452 від 05.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України (т. 2 а.с. 1-2 справа № 953/9992/24 н/п 1-кс/953/646/25).
Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 у справі № 953/9992/24 за клопотанням прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12024220000000452 від 05.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України накладено арешт на майно, зокрема, вилучене 13.01.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти загальною кількістю 8650 євро (73 купюри номіналом по 50 євро, 50 купюр номіналом по 100 євро ); блокнот з чорновими записами на 99 арк.; копію ІПН № 2635800853; копію паспорта ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1 арк.; довідку МСЕК № 6356т6 ОСОБА_7 на 1 арк.; довідку МСЕК № 337293 ОСОБА_7 на 1 арк.; бланк особистої медичної книги серія 1ААВ № 836992; особову медичну книжку серія АА 68561 на 33 арк.; картку платника податків ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.; медичну картку амбулаторного хворого № 31 на ім'я ОСОБА_7 на 36 арк., - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку (т. 3 а.с. 194-223 справа № 953/9992/24 н/п 1-кс/953/646/25).
Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурором доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовували такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йшлось в клопотанні прокурора, доведено значення вилучених предметів для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України та ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
У розумінні практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в якій заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
Відповідно до ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю (ч.1 ст.100 КПК), а відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Виходячи з викладених обставин, суд вважає, що арешт підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_3 на теперішній час у даному кримінальному провадженні не являється підозрюваною чи обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Отже, на теперішній час вилучення грошових коштів ОСОБА_3 , та позбавлення її права користування та розпорядження своєю власністю не є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження в контексті положень розумності, співрозмірності та виправданості.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 у кримінальному провадженні № 12024220000000452 від 05.04.2024 підлягає задоволенню, а вилучені грошові кошти поверненню ОСОБА_3 .
Так, згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 107, 174, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 у кримінальному провадженні № 12024220000000452 від 05.04.2024 - задовольнити.
Скасувати арешт з майна, вилученого в ході проведення 13.01.2025 обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з грошових коштів на загальну суму 8650,00 євро (73 купюри номіналом по 50 євро, 50 купюр номіналом по 100 євро), який був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2025 у справі № 953/9992/24.
Повернути ОСОБА_3 майно, вилучене під час обшуку 13.01.2025 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти на загальну суму 8650,00 євро (73 купюри номіналом по 50 євро, 50 купюр номіналом по 100 євро).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1