179/2181/24
2/179/162/25
17 квітня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кравченко О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П.
представника позивача Логойди І.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Самарівського (Новомосковського) району Дніпропетровської області, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на території Чернеччинської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 проживала сім'я: батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та їх малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 30 серпня 2023 року взятий на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах з причини невиконання батьками своїх батьківських обов'язків по відношенню до сина. Сім'я ОСОБА_1 з 2023 року не перебувала на обліку Центру надання соціальних послуг Чернеччинської сільської ради сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах по причини їх відмови. Але з батьками дитини постійно проводилася робота щодо належного виконання ними батьківських обов'язків у відношенні сина.
Не рідше, ніж один раз на 2 місяці складався акт обстеження житлово-побутових умов родини, надавалися консультації та проводилися бесіди з питань виховання дитини та ведення здорового способу життя батьками.
Батьки дитини - ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями та ОСОБА_3 мав алкогольну залежність. Після кожної розмови вони обіцяли змінити спосіб життя, влаштуватися на роботу, припинити вживати алкогольні напої, погоджувалися пролікуватися від алкогольної залежності, але обіцяного не виконали.
Сім'я проживала за рахунок своїх тимчасових заробітків. Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
22 серпня 2024 року до служби у справах дітей надійшло колективне звернення жителів села Заплавка з проханням вирішити питання щодо долі неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .
22 серпня 2024 року комісією в складі: начальника відділу служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради Логойди І.М., фахівця комунальної установи центру надання соціальних послуг Чернеччинської сільської ради Діденко О.А., поліцейського офіцера громади СВГ ВП Новомосковського РВП лейтенанта поліції Вороновської В.Ю., старости села Заплавка Мацоли М.В. та фельдшера Заплавського медичного пункту Журавель Л.М. було проведено оцінку рівня безпеки дитини, про що складено відповідний акт від 22 серпня 2024 року.
У зв'язку із загрозою життю та здоров'ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі клопотання Служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради 22 серпня 2024 року було направлено до КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області для проведення медичного обстеження дитини та надання висновку про стан здоров'я для подальшого здійснення заходів соціального захисту дитини.
У виписці з медичної картки стаціонарного хворого №3878 від 26.08.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , лікарем-педіатром зазначено наступне «… Доставлений в лікарню транспортом Чернеччинської сільської громади в супроводі соціальних працівників та поліцейського громади 22 серпня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати зловживає алкоголем. Батько помер в липні 2024 року. Хлопчик був без нагляду дорослих».
У медичному висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини зазначено, що він соматично здоровий. Група здоров'я ІІІ, фізкультурна група основна. Потребує медико-педагогічної та медико-соціальної корекції.
26 серпня 2024 року службою у справах дітей Чернеччинської сільської ради Дніпропетровської області малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 тимчасово влаштовано в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_4 , до надання статусу дитини та встановлення над нею опіки та влаштування до сімейних форм виховання.
До 29 серпня 2024 року стан помешкання ОСОБА_1 залишається незадовільним, порядок в кімнатах не наведено, газ та електропостачання відключено за борги, гаряче харчування у дитини відсутнє, санітарно-гігієнічні умови проживання не забезпечено.
23 серпня 2024 року через третіх осіб (через небажання матері спілкуватися з фахівцем із соціальної роботи і представниками Чернеччинської сільської ради) Васильєву Т.В. було запрошено на засідання виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради.
26 серпня 2024 року відбулось засідання виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради, де розглядалось погодження висновку комісії з захисту прав дитини про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .
На даний час ОСОБА_1 не проявляє ніякого бажання співпрацювати та змінювати свій спосіб життя для повернення сина додому. Зі слів односельців, ОСОБА_1 неодноразово бачили в стані алкогольного сп'яніння.
За весь час перебування дитини в КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради та в дитячому будинку сімейного типу, з 22 серпня 2024 року і по теперішній час, ОСОБА_1 не відвідала сина жодного разу.
Відомо, що впродовж перебування в ДБСТ ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він був забезпечений усім необхідним для безпечного проживання та розвитку відповідно віку. Проводиться та постійно оновлюється оцінки сильних сторін та потреб дитини.
Дитина неодноразово повідомляла, що була свідком, як його батьки часто вживали алкогольні напої, а його старший брат, теж перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, бив батька та матір. Хлопець розуміє, що його забрали з сім'ї, бо мама неналежно виконувала свої батьківські обов'язки. На даний час дитина вважає, що буде перебувати в ДБСТ «Кремена», поки за місцем проживання не створять умови добробуту - «поки мати не кине пити та у будинку не буде наведено лад». Після смерті батька хлопчик ставав на коліна, плакав та просив маму покинути пити.
На даний час правовий статус дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чітко не визначений, що не дозволяє проведенню соціального захисту дитини.
На підставі п.2 та п.4 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина, ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 систематично свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, зловживає спиртними напоями, позивач просить суд:
- позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи, яка буде виконувати обов'язки законного представника дитини.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити. Додатково суду пояснила, що відповідачка зловживає спиртними напоями, не створює належних умов для життя дитини, часто залишала дитину без нагляду, не забезпечувала харчуванням, внаслідок чого дитина вимушена була просити їжу у сусідів, втрачала свідомість від голоду. Батько дитини також мав алкогольну залежність, від чого помер, мати не здатна подолати алкогольну залежність. За час перебування дитини у дитячому будинку сімейного типу, відповідачка лише один раз відвідала сина. На даний час відповідачка не змінила свого ставлення до виховання дитини, побутові умови не покращила та продовжує зловживати алкогольними напоями.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила не позбавляти її батьківських прав, оскільки вона любить сина. Пояснила, що вона намагалася піклуватися про сина, їсти завжди у них було, вона ходить на роботу, заробляє кошти тимчасовими заробітками, працює у людей, на даний час алкогольними напоями не зловживає та зобов'язується покращити побутові умови. Сина вона відвідувала один раз.
Вислухав пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст.ст.12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
За змістом ст.ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. ст.81, 84 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.7).
Батько дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.32).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 разом із малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Чернечинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 30.08.2023 №19-Н-23, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради у зв'язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов'язків (а.с.34).
Як вбачається з актів обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 від 29.08.2023, 11.07.2023, 05.04.2023, 15.02.2023, при обстеженні умов проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , комісією фіксувалося незадовільні умови проживання дитини (відсутність належних побутових умов, неналежне утримання дитини, вживання алкогольних напоїв як матір'ю, так і батьком), проводились профілактичні бесіди з батьками дитини (а.с.89-90).
Відповідно до акту від 10.05.2024 проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зафіксовано, що на час відвідування дитина відсутня за місцем реєстрації, знаходиться у брата, ОСОБА_6 в с.Поливанівка. У матері є ознаки вживання алкогольних напоїв (запах алкоголю), наявні ознаки незабезпечення дитини належним харчуванням (запас продуктів відсутній), помешкання перебуває в антисанітарному стані, відсутнє тепло, потребує поточного ремонту (а.с.91-95).
Відповідно до протоколу №1 розгляду звернення заявника на ОСОБА_7 лінію 1545 бесіди з законними представниками малолітньої дитини вчителів освітнього закладу Заплавського округу Чернеччинської сільської ради від 13.05.2024 року, батькам запропоновано самостійно пройти курс лікування від вживання алкоголю. Рекомендовано КУ «ЦНСП» взяти на соціальний супровід сім'ю ОСОБА_1 (а.с.95,зворотній бік - 96).
15 травня 2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , кожен окремо надали згоду на лікування від алкогольної залежності, що підтверджується їх розписками (а.с.10-11).
Як вбачається з актів обстеження умов проживання від 12.07.2024, 13.05.2024, 08.02.2024, 19.12.2023, 26.10.2023, 18.09.2023, при обстеженні умов проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою АДРЕСА_1 комісією фіксувалися незадовільні умови проживання дитини (відсутність належних побутових умов: відсутність централізованого водопроводу, каналізації, електро та газопостачання відсутнє, будинок потребує ремонту, постільна білизна потребує прання), батьки ведуть нездоровий спосіб життя, схильні до вживання алкоголю. Хлопчик ОСОБА_2 часто не приходить до школи, бо має брудний одяг. Не дотримуються санітарно-гігієнічні норми та не виконуються гігієнічні заходи як батьками, так і дитиною. Батьки працюють над подоланням ознак СЖО, але самостійно це не можуть зробити. Постійного заробітку не мають, працюють без оформлення трудового договору, по найму. З батьками проводились профілактичні бесіди (а.с.97, зворотній бік - 100).
Актом обстеження умов проживання від 05.08.2024, при обстеженні умов проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 комісією зафіксовано, що у будинку відсутні централізоване водопостачання, опалення, відключене електропостачання, будинок потребує ремонту. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Мати не працевлаштована, працює по найму, схильна до вживання алкогольних напоїв, це відбувається регулярно (а.с.96, зворот).
22 серпня 2024 року до служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради надійшло колективне звернення мешканців села Заплавка з проханням вирішити питання щодо долі неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , оскільки мати за дитиною не доглядає та не піклується. Дитина постійно проживає в антисанітарних умовах, має брудний одяг. Після смерті батька ОСОБА_3 , звертає до сусідів з проханням дати поїсти. Мати працює по найму, заробіток здебільш витрачає на спиртне і цигарки. Продуктів харчування немає, електропостачання та газопостачання в будинку відсутнє (а.с.13).
22 серпня 2024 року комісією в складі: начальника відділу служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради Логойди І.М., фахівця комунальної установи центру надання соціальних послуг Чернеччинської сільської ради Діденко О.А., поліцейського офіцера громади СВГ ВП Новомосковського РВП лейтенанта поліції Вороновської В.Ю., старости села Заплавка Мацоли М.В. та фельдшера Заплавського медичного пункту Журавель Л.М. було проведено оцінку рівня безпеки дитини, про що складено відповідний акт від 22 серпня 2024 року.
Актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.08.2024 за адресою АДРЕСА_1 , комісією зафіксовано, що помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для проживання: відсутнє газ та світло, антисанітарія, брудна постільна білизна. Наявні ознаки незабезпечення дитини належним харчуванням: регулярне гаряче харчування відсутнє, набір продуктів для раціонального харчування відсутній. Виявлений низький рівень гігієни дитини у зв'язку з недоглядом та занедбаністю, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, дитина одягнута в брудний одяг. Є підозра на тютюнопаління дитини. Рівень безпеки дитини оцінений як дуже небезпечний. Дитина вилучена із сім'ї. (а.с.14-23).
На підставі клопотання Служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради 22 серпня 2024 року малолітнього ОСОБА_2 було направлено до КП «Магдалинівська центральна лікарня» Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області для проведення медичного обстеження дитини та надання висновку про стан здоров'я, що підтверджується відповідним актом від 22.08.2024 (а.с.9, 24-25).
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3878, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебував у стаціонарі КП «Магдалинівська ЦЛ «МСР» з 22.08.2024 до 26.08.2024, виписаний з відділення в задовільному стані (а.с.26).
Відповідно до висновку КП «Магдалинівська ЦЛ «МСР» про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , соматично здоровий. Група здоров'я ІІІ, фізкультурна група основна. Потребує медико-педагогічної та медико-соціальної корекції (а.с.27-28).
26 серпня 2024 року службою у справах дітей Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , тимчасово влаштовано в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до надання статусу дитини та встановлення над нею опіки та влаштування до сімейних форм виховання, на підставі наказу начальника відділу служби у справах дітей Чернеччинської сільської ради №9-Н-24 від 26.08.2024 та акту про згоду дитини на тимчасове влаштування до сім'ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) від 26.08.2024, за письмової згоди батьків-вихователів ДБСТ ОСОБА_4 , ОСОБА_8 від 26.08.2024 (а.с.29-32).
Актом обстеження умов проживання від 23.12.2024 за адресою проживання відповідачки ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , комісією зафіксовано, що у будинку відсутній централізований водопровід та каналізація; для купання та приготування їжі користуються колодязною водою, туалет вуличний, опалення в будинку пічне, запаси паливно-мастильних матеріалів відсутні. Будинок потребує приведення кімнат у належний санітарний стан. Постільна і натільна білизна потребує заміни і прання. Впродовж тривалого часу відсутнє газопостачання та електропостачання в будинку. Запас продуктів харчування складається в основному з овочів. Мати не має постійного місця працевлаштування, працює по найму у місцевих орендарів та у приватних господарствах. Більша частина коштів витрачається на придбання продуктів харчування та алкогольних напоїв. Мати не бажає працювати над подоланням ознак СЖО та й самостійно це не може зробити, бо схильна до вживання алкоголю ведення нездорового способу життя (а.с.112).
Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 10.05.2025 року зафіксовано, що за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 у будинку відсутній централізований водопровід та каналізація; для купання та приготування їжі користуються колодязною водою, туалет вуличний, опалення в будинку пічне, запаси паливно-мастильних матеріалів відсутні. Будинок потребує приведення кімнат у належний санітарний стан. Постільна і натільна білизна потребує заміни і прання. Запас продуктів харчування складається з двох пачечок круп. Впродовж тривалого часу відсутнє газопостачання та електропостачання в будинку. Мати не має постійного місця працевлаштування, працює по найму у місцевих орендарів та у приватних господарствах. Більша частина коштів витрачається на придбання продуктів харчування та алкогольних напоїв. Мати не бажає працювати над подоланням ознак СЖО та й самостійно це не може зробити, бо схильна до вживання алкоголю ведення нездорового способу життя (а.с.112).
До матеріалів справи також долучена фототаблиця, якою зафіксовано незадовільні умови проживання малолітньої дитини за адресою АДРЕСА_1 та підтверджено висновки вищенаведених актів про обстеження умов проживання (а.с.101-111).
Крім цього, з інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.184 та ч.2 ст.184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого малолітнього сина, а саме:
- постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2019 у справі № 179/1667/19 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84870167);
- постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі № 179/836/21 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98147441);
- постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2023 у справі № 179/1021/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у виді попередження. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111421365);
- постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 у справі № 179/1641/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113614791);
- постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі № 179/346/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122415921);
- постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2024 у справі № 179/1641/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122415921);
Висновком органу опіки та піклування Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 26.08.2024 №50, визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо її сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.63-67).
В судовому засіданні були також допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Так, свідок ОСОБА_9 , який працює старостою Заплавського старостинського округу Чернеччинської сільської ради в судовому засіданні пояснив, що приблизно два роки тому на відповідачку поступила скарга щодо невідвідування дитиною школи. Він відвідав родину та написав доповідну в службу у справах дітей. Попередив про необхідність відвідування дитиною школи. Відповідачка не піклується про сина взагалі, в хаті немає належних умов для проживання. Їсти дитині відповідачка не готує. Декілька разів дитина втрачала свідомість від голоду, та йому викликали швидку. Вважає, що дитину потрібно рятувати. Відповідачка систематично зловживає алкогольними напоями, не має постійного заробітку. Батько дитини також помер внаслідок вживання алкоголю. Він неодноразово писав доповідні у службу в справах дітей, викликав поліцію. З батьками проводились співбесіди, надавалася гуманітарна допомога.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює матір'ю-вихователькою дитячого будинку сімейного типу. Малолітній ОСОБА_2 був тимчасово влаштований у дитячий будинок службою у справах дітей в серпні 2024 року, на даний час дитина навчається у 5 класі школи. За весь час перебування дитини у дитячому будинку відповідачка відвідувала сина один раз
Крім того, в судовому засіданні був опитаний малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без присутності матері. Хлопчик висловив бажання жити з мамою, його тягне до мами, він хоче жити в своїй рідній сім'ї. Розповів, що коли він жив з мамою, вони ходили на роботу, заробляли гроші. Тоді ще був живий батько і все було краще. Коли батька не стало, то все стало погано. Він став погано харчуватися, ходив до сусідів по їжу. Мама лежала, бо напилася, а він ходив по двору шукав собі їсти. Також мама кричала на нього, хотіла здати його в дитячий будинок. Кожен день мама була п'яна. Він пропускав школу, бо його там ображали. Зараз він вчиться в іншій школі, там його не ображають, харчування нормальне. Не хоче, щоб маму позбавляли батьківських прав. Вважає, що мама може ще виправитися.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Так, відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Положеннями вказаної вище статті визначено основні положення з виховання дітей. Для здійснення цього завдання батьки наділяються батьківськими правами, тобто правом на особисте виховання своїх дітей.
Батьківські права є в той же час і обов'язками батьків з виховання дітей, тому що батьки не тільки володіють правом на виховання дитини, а й мають обов'язок її виховувати. Нездійснення ними своїх прав тягне за собою або повну їх втрату, або тимчасове позбавлення цих прав.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним
(параграф 100).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно з'ясувати, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява №39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 50).
У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися у контексті позитивного обов'язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява №39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 52).
Суд приймає до уваги той факт, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Під час розгляду справи встановлено та підтверджено письмовими доказами та показаннями свідків, що відповідачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу не забезпечує належних умов життя свого малолітнього сина, не піклується про його стан здоров'я, не піклується про створення умов для отримання дитиною освіти. Відповідачка не працевлаштована, у судовому засіданні не змогла пояснити джерела доходів сім'ї та їх розмір. Також не змогла пояснити, яким вона бачить майбутнє свого малолітнього сина, не надала доказів, які б свідчили про те, що вона, як мати, намагається виправити ситуацію щодо виховання, утримання, покращення умов його життя, забезпечення належних умов для отримання дитиною освіти. Також встановлено, що відповідачка веде нездоровий спосіб життя, зловживаючи алкогольними напоями.
Матеріалами справи та показаннями свідків підтверджено, що з відповідачкою ОСОБА_1 протягом тривалого часу проводилась відповідна виправна та роз'яснювальна робота, втім вона систематично продовжувала та продовжує порушувати рекомендації щодо виховання та утримання дитини, не стала на шлях виправлення, оскільки взагалі не цікавиться сином, станом його здоров'я, розвитку та не виконує жодних батьківських обов'язків.
Незважаючи на заперечення відповідачки проти позову, у судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 продовжує зловживати алкогольними напоями, не привела будинок в належний санітарно-гігієнічний стан, фактично самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, та не має бажання змінювати свій спосіб життя.
Відповідно до частини другої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Отже, тлумачення наведеної норми свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов'язково. До таких випадків належить, зокрема, вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3 ст. 171 СК).
У судовому засіданні малолітній ОСОБА_2 висловив бажання жити з матір'ю та заперечував проти позбавлення її батьківських прав.
Однак, суд при вирішенні даної справи вважає, що думка дитини, хоча і має важливе значення, однак не може бути вирішальною у даному спорі, враховуючи встановлені обставини справи та небажання матері виконувати батьківські обов'язки.
Під час розгляду даної справи встановлено, що внаслідок зловживання алкогольними напоями відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток свого малолітнього сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти.
Відповідачка жодним чином не намагається покращити умови життя та виховання свого малолітнього сина, від надання соціальних послуг для сімей, які опинилися в складних сімейних обставинах відмовляється, за час перебування дитини у дитячому будинку сімейного типу не вжила жодних заходів для покращення свого ставлення до її виховання та зміни своєї поведінки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, та в її діях вбачає винну поведінку відносно малолітнього сина, а тому підстав для попередження її про необхідність зміни ставлення до виховання дитини немає.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», у даній ситуації дітей, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та позбавлення відповідачки ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позбавлення відповідачки батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після стійкої зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин та враховуючи права і інтереси дитини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, на користь державного закладу, у якому буде перебувати дитина, або опікуна.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., як за дві вимоги немайнового та майнового характеру, слід стягнути з відповідачки в дохід держави.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11-13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь державного закладу, у якому буде перебувати дитина, або опікуна.
Допустити до негайного виконання судового рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20241361, юридична адреса: 51110, Дніпропетровська область, Самарівський район, с.Гупалівка, вул.Савченко Романа, буд.40А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Служба у справах дітей Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20241361, юридична адреса: 51110, Самарівський район, с.Гупалівка, вул.Савченко Романа, буд.40А.
Повне рішення складено 17.04.2025.
Суддя О.Ю. Кравченко