Справа № 202/21197/23
Провадження № 2-др/202/38/25
18 квітня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Десятерика Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Опари Ганни Вікторівни, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільним сумісним, визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу спільно нажитого майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю,-
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано квартиру АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ; в порядку поділу спільно майна подружжя визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за кожним; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 195,68 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. та витрати на проведення оцінки квартири в сумі 2 000,00 грн.
07.04.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача, адвоката Опари Г.В., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цій справі.
Представник відповідача просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2025 року заява передана судді Бєльченко Л.А.
В судове засідання учасникі судового процесу не з'явилися, про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлені.
Відповідно до частини 4 ст. 270 ЦПК України, неявка сторін, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №202/21197/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільним сумісним, визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу спільно нажитого майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю.
02.04.2025 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська ухвалене рішення, котрим позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано квартиру АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ; в порядку поділу спільно майна подружжя визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за кожним; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 195,68 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. та витрати на проведення оцінки квартири в сумі 2 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК).
Відповідно до частин першої і другої ст.133 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У разі задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача (п.1, 2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.04.2025 року, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю відмовлено.
У зв'язку з зазначеним, витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, відшкодуванню не підлягають. Тому у задоволенні заяви представника відповідача, адвоката Опари Г.В., про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись: 270 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Опари Ганни Вікторівни, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільним сумісним, визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку поділу спільно нажитого майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Л.А. Бєльченко