29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"17" квітня 2025 р. Справа № 924/168/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Нетішинської міської ради, м. Нетішин, Хмельницька область
до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Лісовий 10», м. Нетішин, Хмельницька область
про стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Лісовий 10» на користь Нетішинської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Нетішинської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 1462451,64 грн.
Представники сторін:
Позивач: Каландей В.О. - згідно витягу
Відповідач: не з'явився
Від прокуратури: Лісовий О.І. - прокурор згідно посвідчення
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2025 відкрито провадження у справі №924/168/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:00 год. 24.03.2025.
Ухвалою суду від 21.03.2025 у зв'язку з відпусткою судді Танасюк О.Є., підготовче засідання у справі №924/168/25 призначено на 12:00 год. 17.04.2025.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на несплату відповідачем коштів пайової участі замовника будівництва. Вказує, що у період із 04.03.2020 по 15.11.2022 Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Лісовий 10», згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 04.03.2020 № ХМ112200641155, здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: Шепетівський район, Нетішинська територіальна громада, м. Нетішин, вулиця Лісова 10/2.
Зазначає, що відповідачем пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ).
Звертає увагу, що час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку відповідного будівництва ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Вказує, що на момент прийняття в експлуатацію об'єкта відповідача, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон №132-ІХ), який в той же час врегулював відповідні правовідносини у п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», а саме встановив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайову участь), зокрема, для житлових будинків - 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Зазначає, що відповідно до внесених Законом №132-ІХ змін, починаючи з 01.01.2020, у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
При цьому, вказує що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Звертає увагу, що у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
Вказує, що згідно даних технічної інвентаризації, загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 3898 квадратний метр. На дату прийняття об'єкта в експлуатацію (згідно із сертифікатом № ХМ122221207322, виданим 15.11.2022) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 №214. Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Хмельницької області становила 18759 гривень.
Зазначає, що згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із Відповідача до бюджету на користь Позивача складає 1462451,64 грн. (3898 квадратний метр х 18759 грн. = 73122582 грн.; 73178859 грн. х 2% = 1462451,64 грн.).
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом в інтересах позивача, прокурор зазначає, що позивач заходів щодо усунення порушень закону шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою не вживав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 11.03.2025) проти позову заперечує. Зазначає, що безпідставним є твердження позивача про те, що на час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку будівництва у відповідача був наявний обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 04.03.2020 (дата отримання дозволу на будівництво), ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не була чинною, а тому така норма не може бути застосована у даному спорі.
Відповідач вважає, що вимоги абз. 1-5 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ можуть бути застосовані лише до триваючих правовідносин, а саме правовідносин, які виникли під час дії ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують існувати після втрати чинності вказаної статті.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли після втрати чинності ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому вимоги абз. 1-5 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ не можуть бути застосованими до спірних правовідносин.
Звертає увагу, що схожа позиція викладена у п. 43 постанови Великої Палати Верховного суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
Прокурор у відповіді на відзив (від 12.03.2025) зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону №132-ІХ) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об'єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до вказаного пункту розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ є дійсним і продовжує свою дію до моменту його повного виконання.
Вказує, що передбачений вказаного нормою порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Зазначає, що обов'язок сплатити пайову участь, у разі його невиконання замовником будівництва у 2020 році, зберігається до прийняття об'єкта в експлуатацію, навіть у наступних після 2020 року (подібні правові висновки Верховним Судом викладено у постанові від 16.10.2023 у справі №140/5484/21 щодо об'єкта будівництва, розташованого на території міста Луцька).
Судом у підготовчому засіданні вчинено всі дії, передбачені ст. 182 ГПК України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 185, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити підготовче провадження у справі №924/168/25.
Призначити справу №924/168/25 до судового розгляду по суті на 12:00 год. 28 квітня 2025 р.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.
Повідомити учасників справи про судове засідання.
Ухвала набирає законної сили після її підписання - 17.04.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Танасюк